Розглянуто основні групи конструкційних матеріалів для ядерних енергетичних установок. Проаналізовано їх сумісність з рідкометалевими теплоносіями. Обгрунтовано способи захисту шляхом регулювання взаємних потоків масоперенесення.

Показано доцільність використання рентгенографічного аналізу для ідентифікації структурно-фазового стану поверхневих шарів на сталях 12Х13, 12Х18Н10Т, одержаних шляхом лазерної обробки.

Розкрито найважливіші аспекти сучасної фізики та хімії поверхні на підставі аналізу відомих літературних джерел і результатів досліджень у даній галузі. Доведено коректність концепції керованої зміни функціональних властивостей поверхні конструкційних матеріалів у результаті цілеспрямованого регулювання структурно-фазового й енергетичного станів їх поверхневих шарів. З використанням високоенергетичних методів інженерії поверхні показано роль оксидування у зміні функціональних властивостей поверхні. Описано способи поверхневого зміцнення матеріалів.

Раскрыты важнейшие аспекты современной физики и химии поверхности на основе анализа известных литературных источников и результатов исследований в данной области. Доведена корректность концепции управляемого изменения функциональных свойств поверхности конструкционных материалов в результате целенаправленного регулирования структурно-фазового и энергетического состояний их поверхностных слоев. С использованием высокоэнергетических методов инженерии поверхности показана роль оксидирования в изменении функциональных свойств поверхности. Описано способы поверхностного упрочнения материалов.

Індекс рубрикатора НБУВ: К272.209.2

Рубрики:

Вплив контактних розплавів на структуру і властивості нержавіючих (антикорозійних) та кислототривких сталей

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.230.7

Рубрики:

Вплив засобів виробництва і обробки на структуру і властивості конструкційної сталі

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Концептуально розглянуто особливості самоорганізації поверхні конструкційних матеріалів у процесі зношування та корозії. Охарактеризовано спільні риси та відмінності цих явищ залежно від характеру зовнішніх чинників та феноменологічних уявлень.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.091

Рубрики:

Вплив опромінювання на структуру і властивості заліза та його сплавів

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К272.209.2

Рубрики:

Вплив контактних розплавів на структуру і властивості нержавіючих (антикорозійних) та кислототривких сталей

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К663-18

Рубрики:

Захист металів від корозії покриттями

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив плазмової обробки азотом на спеціальні сплави різного структурного класу. Встановлено особливості формування в них градієнтних структур.

Наведено результати комп'ютерного моделювання розподілу температурного поля лазерно легованої ніобієм і азотом сталі ЭП 823. Проаналізовано вплив температурного поля на особливості формування структурно-фазового складу поверхні. Встановлено вплив параметрів лазерного легування на формування поверхневих шарів з наперед заданими властивостями.

Проаналізовано різні види руйнувань деталей машин та елементів конструкцій енергетичного обладнання. Ефективність запропонованих науково-технологічних рішень підтверджено їх промисловою апробацією за умов роботи ТЕС Західного регіону України. Наукові результати роботи використано у проектній документації ВАТ "Львів - ОРГРЕС".

Представлено результати лазерного легування сталей 12Х18Н10Т і ЭП 823 складними сумішами. Проаналізовано вплив температурного поля на особливості формування структурно-фазового стану поверхні. За допомогою комп'ютерного моделювання розподілу значень температурного поля в оплавленій зоні встановлено оптимальні режими лазерного легування досліджуваних сталей. Показано, що використання методики оцінки розміру зерен у поєднанні з коректно підібраними легувальними елементами та режимами поверхневої обробки дозволить створювати захисні бар'єрні шари з прогнозованою дрібнозернистою структурою та високим рівнем функціональних властивостей.

Построена математическая модель для теоретических исследований пространственных нестационарных температурных полей в телах с плоскими граничными поверхностями при лазерной поверхностной обработке. Модель учитывает локальность и режим воздействия лазерного луча, форму пятна нагрева, траекторию ее поступательного движения, габариты изделия и его теплообмен с окружающей средой. Предложена методика прогнозирования режимов лазерной обработки.

Досліджено вплив лазерного легування сталей 20Х13 і 12Х18Н10Т ніобієм на їх фізико-хімічні властивості. Лазерною обробкою створено мікролеговані поверхневі шари товщиною понад 350 мкм, які збагачені ніобієм, вуглецем, киснем у твердому розчині і в окремих оксикарбідних включеннях. Мікротвердість зовнішніх шарів сталей підвищується в 2 - 3 рази (до 7,1 - 7,7 ГПа). Лазерне легування сприяє зниженню зносу сталі 20Х13 в 5 - 6 разів за контактного тиску 0,29 МПа і вдвічі - за 0,42 МПа, знос сталі 12Х18Н10Т знижується в 2 - 3 рази. Запропоновано схему зношування сталей, згідно з якою зносотривкість підвищується внаслідок утворення зміцнених поверхневих шарів, в яких проявляється армувальна дія оксикарбідних включень на пластичніший твердий розчин ніобію, вуглецю і кисню в залізі.

Магнітометрично досліджено фазові перетворення в поверхневих шарах корозійнотривкої сталі ЭП 823 після лазерного легування із обмазок на основі рідкого скла з наповнювачами складу (50 % SiС + 50 % Al) і (20 % Fe + 40 % Ni + 30 % B + 10 % Si). Визначено температурні інтервали перетворення залишкового аустеніту та температур мартенситного та магнітного перетворень.

Побудовано математичну модель розподілу температурного поля за глибиною оплавленої зони за швидкості сканування променя 990 - 1999 мм/хв у процесі лазерного легування сталі 12Х18Н10Т азотом із врахуванням теплофізичних характеристик. Установлено оптимальний режим лазерного легування сталі.

Проаналізовано роль поверхневих явищ під час формування градієнтних структур на прикладі корозійнотривкої сталі аустенітного класу 12Х18Н10Т.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення стійкості різального інструменту іонно-плазмовим напиленням, використання методів радіаційно-променевих технологій для деталей машин енергетичного обладнання. Проведено оцінку надійності виробів з маловуглецевої сталі з ітрієм. Проаналізовано вплив лазерного легування ніобієм на корозійну тривкість сталі у модельних середовищах, а також ніобієм та азотом на структуру та зміну властивостей корозійнотривких сталей. Визначено фактори, що зумовлюють підвищення конструкційної міцності сталевих виробів після іонно-плазмової обробки. Описано особливості кінетики та механізмів формування структури прокату для залізничного транспорту, температурних залежностей магнітних властивостей аморфного сплаву на основі кобальту. Наведено результати термодинамічних і структурних досліджень зневуглецювання сталі за час тривалої експлуатації парогонів ТЕС. Висвітлено ефективність борування титанових сплавів з різних активних борвмісних середовищ, будову поверхневого шару інструменту з твердих сплавів після магнітно-абразивного зміцнення, теплостійкість високохромового чавуну.

Рассмотрены вопросы повышения устойчивости режущего инструмента ионно-плазменным напылением, использования методов радиационно-лучевых технологий для деталей машин энергетического оборудования. Проведена оценка надежности изделий из малоуглеродной стали с иттрием. Проанализированы влияние лазерного легирования ниобием на коррозионную прочность стали в модельных средах, а также ниобием и азотом на структуру и изменение свойств корозионнопрочных сталей. Определены факторы, обусловливающие повышение конструкционной прочности стальных изделий после ионно-плазменной обработки. Описаны особенности кинетики и механизмов формирования структуры проката для железнодорожного транспорта, температурных зависимостей магнитных свойств аморфного сплава на основе кобальта. Приведены результаты термодинамических и структурных исследований обезуглеродности стали за период продолжительной эксплуатации парогонов ТЭЦ. Освещены эффективность борирования титановых сплавов с разных активных борсодержащих сред, структура поверхностного слоя инструмента с твердых сплавов после магнитно-абразивного укрепления, теплоустойчивость высокохромового чугуна.