На основании результатов вещественно-полевого анализа узлов подвески транспортных средств проведена классификация технических решений систем управления их характеристиками с использованием электромагнитного поля.

Исследованы динамические системы и общие сведения об информационных технологиях их проектирования. Описаны математическое моделирование и функционально-физический анализ систем подрессоривания военных гусеничных и колесных машин. Раскрыты основные принципы построения комплексных функциональных математических моделей легкобронированных колесных машин. Описаны стендовые и натурные экспериментальные исследования поперечных колебаний гусеничной ветви. Показан обзор научно-технической литературы по математическому моделированию процессов топливоподачи транспортных дизелей.

Мета роботи - дослідження впливу керування пружними та демпфіруючими характеристиками системи підресорювання на основі використання магнітореологічних еластомерів на плавність ходу колісних транспортних засобів. При дослідженнях використано методи: теорії магнітного поля, теорії підресорювання транспортних засобів, теорії планування експерименту, а також пакет Femm для дослідження характеристик магнітного поля та математичне моделювання руху колісних транспортних засобів по нерівностям у середовищі Delphi. Розроблено, досліджено та запатентовано конструкції пружних шарнірів важелів підвіски з магнітореологічними еластомерами. Визначено відносні межі зміни модулів пружності та втрат даних шарнірів при здійсненні керування характеристиками підвіски для забезпечення підвищення плавності ходу колісного транспортного засобу. Вперше досліджено доцільність застосування магнітореологічних еластомерів для керування пружними та демпфіруючими характеристиками систем підресорювання колісних транспортних засобів та визначено закони керування, які дозволяють підвищити плавність ходу більше ніж на 40 %; встановлено, що керування модулем втрат в більшій мірі впливає на підвищення плавності ходу, ніж керування модулем пружності. Розроблено конструкції та визначено відносні межі змін модулів пружності та втрат шарнірів із магнітореологічних еластомерів при здійсненні їх керування, що дозволить формулювати вимоги до еластомерів при розробці перспективних конструкцій шарнірів для систем підресорювання транспортних засобів.