Приведены результаты морфологического исследования эндометрия у 68-ми женщин фертильного возраста с нарушением репродуктивной функции после перенесенных хронических воспалительных заболеваний внутренних гениталий и, в частности, хронического эндометрита (ХЭ). Биопсийный материал получен при гистероскопии. Установлено, что у данного контингента женщин в 33,8 % случаев наблюдается ХЭ, который приводит к фиброзу стромы, неравномерному развитию эндометрия, формированию внутриматочных синехий, развитию в 60,3 % случаев железистых и железисто-фиброзных полипов эндометрия. Указанные изменения лежат в основе функциональной неполноценности эндометрия и нарушения репродуктивной функции.

Отмечено, что тромбозы, тромбоэмболии и тромботические осложнения занимают важнейшее место в структуре материнской заболеваемости и смертности. Для выявления частоты встречаемости и выделения наиболее значимых факторов риска развития тромбоэмболических осложнений было проведено ретроспективное изучение 37-ми историй родов пациенток с тромбозами. В результате тщательного статистического анализа данных исследования были выявлены факторы риска. По данным оценки значимости факторов риска была разработана "Шкала риска развития тромбоэмболических осложнений во время беременности и родов", в которой представлены наиболее информативные и значимые в прогнозировании развития тромбоза признаки, оцененные в баллах; а также их влияние на развитие тромбоэмболических осложнений. Оценка этих факторов имеет большое прогностическое значение. Подсчет суммы баллов, характеризующих каждый фактор риска развития тромбозов, позволил формировать группы беременных с легкой, средней и высокой степенью риска. В зависимости от степени риска развития тромбоза осуществляется индивидуальный подход к объему исследования и тактике ведения беременности и послеродового периода. Таким образом, прогнозирование тромбоэмболических осложнений на первом этапе обследования беременной можно провoдить с помощью шкалы факторов риска развития тромбоэмболических осложнений, что позволяет дифференцированно проводить профилактические мероприятия.

Дисертацію присвячено питанням вирішення важливої медико-соціальної проблеми: вагітності і пологів. Проаналізовано клініко-теоретичні аспекти виникнення, розвитку антифосфоліпідного синдрому та його впливу на репродуктивну та дітородну функцію жінок, а також на стан здоров'я їх дітей. Проведено соціологічне та клініко-статистичне скринінгове обстеження 1127 пацієнток, що проживають в розвинутих промислових регіонах Донецької області. Визначено закономірності та виявлено причинно-наслідкові зв'язки між рівнем психоемоційного стресу та наявністю в крові вовчакового антикоагулянту, рівнем психоемоційного стресу і розвитком у вагітних фетоплацентарної недостатності, що виникає на тлі маточно-плацентарно-плодового кровообігу та супроводжується ускладненнями перебігу вагітності і пологів. Запропоновано новий напрямок у встановленні причин ідіопатичного невиношування вагітності - діагностика антифосфоліпідного синдрому. Розроблено комплекс профілактичних, реабілітаційних та лікувальних заходів у разі імуноконфліктної вагітності, який дозволяє знизити питому вагу ускладнень вагітності, перинатальної захворюваності та смертності.

На підставі зіставлення клінічної картини та морфологічних змін нирок у хворих стосовно декомпенсації цукрового діабету за критичних станів виявлено, що наявність набряку інфільтрації ітерстиціальної тканини нирок сприяє розвитку гострої ниркової недостатності на фоні діабетичної нефропатії за декомпенсації цукрового діабету. Доведено, що застосування лімфотропного введення трипсину призводить до зниження концентрацій азотистих шлаків (залишкового азоту у 1,3 рази, сечовини - 1,3 рази, креатиніну - у 1,5). Доведено, що лімфотропне введення трипсину у хворих на цукровий діабет за критичних станів, які призводять до його декомпенсації, здатне істотно знижувати летальність.