Досліджуються теоретичні аспекти категорії стану в сучасній англійській мові на тлі індоєвропейського синтаксичного процесу. Основним результатом дослідження є створення нової, конвергентної синтаксичної теорії, умовно названої автором теорією логіко-граматичної динаміки. Крізь призму категорій філософії і логіки, зокрема, під кутом зору теорії віддзеркалення, яка найбільш природно "вписується" в синтаксичну систему індоєвропейських мов, зроблено визначення граматичного значення категорії стану в сучасній англійській мові, а також розглянуто цілу низку лінгвістичних проблем, які стосуються не лише англійського, а індоєвропейського синтаксису загалом. Це, передусім, проблеми взаємозв'язку мови, мовлення і мислення, предикації та предикативності, речення та його основних компонентів - підмета, присудка, додатка; взаємозв'язку таких "субстанціальних" членів речення, як підмет та додаток з іменником та особовим займенником, а також проблеми синхронії та діахронії тощо.

Зроблено спробу з'ясувати механізм взаємодії між мовою та мисленням. Обгрунтовано, що когнітивно-комунікативним стрижнем мови є структура предикації - точка перетину мови і мислення, основний засіб формування та вираження конкретної елементарної думки.

In the article an attempt is made to reveal the mechanism of the interaction between the Language and Thought. The cognitive-communicative nucleus of the natural Language, in the author's opinion, is the Structure of Predication - the point of intersection of Thought and Language, means of formation and expression of a concrete elementary thought.

Розкрито граматичну сутність категорії стану (КС) у сучасній англійській мові. Наведено функціональну модель КС, розглянуто ядра та периферію КС, граматичні (активні та пасивні) омоніми КС.

Раскрыта грамматическая сущность категории состояния (КС) в современном английском языке. Приведена функциональная модель КС, рассмотрены ядро и периферия КС, грамматические (активные и пассивные) омонимы КС.

Наведено мовні та мовленнєві характеристики англійської структури be + -ed. Висвітлено проблему розмежування у даній структурі граматичних омонімів, розкрито їх граматичне значення, описано процес еволюційного набуття структурою омонімічного характеру.

Приведены характеристики языка и речи английской структуры be + -ed. Освещена проблема разграничения в данной структуре грамматических омонимов, раскрыто их грамматическое значение, описан процесс эволюционного приобретения структурой омонимического характера.

Досліджено категорію стану (на матеріалі англійської мови) на тлі індоєвропейського синтаксичного процесу. З'ясовано граматичне значення категорії стану як морфолого-синтаксичного засобу, за допомогою якого на базі висловлень, співвідносних з процесами-відношеннями, здійснюється інверсія думки, а також створення нового, конвергентного синтаксичного вчення - теорії логіко-граматичної динаміки. Розкрито сутність і показано її переваги над існуючими лінгвістичними теоріями. Розглянуто поняття предикації та предикативності, їх взаємозв'язок.

Висвітлено питання взаємовідношень між мовою, мисленням і мистецтвом, починаючи з витоків їх зародження у первісної людини та до сучасного етапу їх розвитку. Основним висновком статті є те, що точки перетину та специфіка мови та мистецтва зумовлені типами форм мислення, які домінують у кожному з цих явищ.

Освещены вопросы взаимоотношений между языком, мышлением и искусством, начиная с истоков их зарождения и по современный этап их развития. Основной вывод статьи заключается в том, что точки пересечения, и специфика языка и искусства обусловлены типами форм мышления, которые доминируют в каждом из этих явлений.

Іs dedicated to the problem of relationship between language, thought and art, beginning with the primitive society up to the present stage of their development. The main idea of the article is that common as well as specific features of language andart are determined by the forms of thought that dominate in either of these phenomena – predicativeness or predication, and by the dialectics of the relationship of the latter.