Робота присвячена аналізу головних функцій мови як світо- й людинотворчого духовного феномена. Мова розглядається також як виразник і головний засіб індивідуалізації та соціалізації людини, духовної природи світу, як фактор становлення народу, як знакова й значуща система відображення духовно-практичної взаємодії людини і народу.

Розглянуто Конституцію України з філософських світоглядних і методологічних позицій. Розкрито правовий зміст категорій суверенітету, народу, громадян, влади, верховенства права, свободи та обов'язків, держави, з огляду на їх історичне походження як норм, дотримання яких є умовою формування громадянського суспільства. Викладено критичні міркування з приводу певних конституційних визначень. Наведено пропозиції щодо їх зміни, які б стимулювали правосуб'єктну діяльність окремої людини та супільства в цілому.

Для характеристики специфічних особливостей культури українського народу обрано погляд на християнство як на філософсько-філологічне вчення. Показано, що любов до мудрості тотожна любові до слова як її виразника. Цю сутність християнства адекватно втілено в ментальності українців як найбільших охоронців рідного слова і рідної землі, як умов збереження власної самоідентичності. Зроблено висновок, що історія обрала землю України та її народ для випробування істинності біблійного застереження щодо необхідності творити "душу живу по роду її" та вирощувати плоди, "в яких насіння їх за родом їх на землі".

Висвітлено основи журналістики, її витоки та проблеми сьогодення, підготовки журналістських кадрів, роль і місце журналістики в процесі державотворення. Проаналізовано роль М.П.Драгоманова як основоположника журналістики та редакційно-видавничої справи в Україні, її тенденції за кордоном, описано структуру видавництв, договірну основу сучасних видавництв. Розглянуто нормативно-правову базу редакційно-видавничої діяльності та особливості підготовки до друку підручника, питання цивільно-правового захисту інтелектуальної власності в Україні в контексті міжнародного досвіду.

Освещены основы журналистики, её истоки и проблемы современности, подготовки журналистских кадров, роль и место журналистики в процессе развития государства. Проанализированы роль М.П.Драгоманова как основоположника журналистики и редакционно-издательского дела в Украине, её тенденции за рубежом, описаны структура издательств, договорная основа современных издательств. Рассмотрены нормативно-правовая база редакционно-издательской деятельности и особенности подготовки к печати учебника, вопросы гражданско-правовой защиты интеллектуальной собственности в Украине в контексте международного опыта.

Проведено дослідження особливостей функціонування мови у контексті філософської рефлексії. Обгрунтовано змістову єдність мови та мислення, визначено філологічну сутність монотеїстичних релігій (буддизму, ісламу та християнства). Проаналізовано релігійні тексти Старого та Нового Завітів, максими буддизму, Коран, основні теоретичні положення представників патристики, давньокитайської, античної, давньоіндійської, середньовічної, новочасної та класичної німецької філософії. Розглянуто питання відображення функціонального призначення мови в найвизначніших світових історико-філософських концепціях.

Проведено исследование особенностей функционирования языка в контексте философской рефлексии. Обосновано содержательное единство языка и мышления, определена филологическая сущность монотеистических религий (буддзима, ислама и християнства). Проанализированы религиозные тексты Старого и Нового Заветов, максимы буддизма, Коран, основные теоретические положения представителей патристики, давнекитайской, древнеиндийской, античной, средневековой, классической немецкой философии, а такоже основных философских учений Нового времени. Рассмотрены вопросы отображения функционального назначения языка в наиболее значительных мировых историко-философских концепциях.

Висвітлено історію відомого в Україні некрополя на Байковій горі, місця поховання видатних діячів держави, зокрема, вчених, митців, літераторів, журналістів, лікарів, політичних і громадських діячів.

Освещена история известного в Украине некрополя на Байковой горе, места захоронения известных деятелей государства, в частности, ученых, художников, литераторов, журналистов, врачей, политических и общественных деятелей.

Уперше розглянуто історичну пам'ять в системі духовності особистості (соціально-філософський аспект). Наведено тлумачення ключових понять, зазначено про важливість дослідження даної проблеми на сучасному етапі державотворення України.

Впервые рассмотрена историческая память в системе духовности личности (социально-философский аспект). Представлены толкования ключевых понятий, указано о важности исследования данной проблемы на современном этапе формирования государства Украины.

Проаналізовано особливості становлення інтеграційних процесів за умов розвитку сучасного світового господарства. Висвітлено історіософські засади Євроінтеграції, показано роль Європейської Конституції в інтеграційних процесах у даному регіоні. Розкрито соціокультурні та політичні аспекти глобалізації у контексті вчень західних глобалістів. Розглянуто основні положення концепції "конфлікту цивілізацій" С.Хантінгтона. Охарактеризовано політичні, соціальні та культурні чинники євроінтеграції, показано вплив громадської думки на даний процес. Встановлено соціокультурний статус етносу в епоху глобалізації, проаналізвано проблеми формування ідентичності за умов полікультурності. Викладено основні парадигми етнічності, визначено детермінанти оптимізації етнонаціональної ідентичності за умов євроінтеграції. Визначено пріоритетні напрями та механізми підвищення ефективності євроінтеграційної політики. Розроблено довгострокові прогнози, сценарії та альтернативи національно-державного суверенітету в епоху глобалізації, з'ясовано роль нових акторів політичної системи у даний період. Проаналізовано сучасні політичні й економічні процеси Євросоюзу, описано нову модель міждержавного співробітництва на базі створення неурядових організацій.

Проанализированы особенности становления интеграционных процесов в условиях развития современного мирового хозяйства. Освещены историософские основы Евроинтеграции, показана роль Европейской Конституции в интеграционных процессов в данном регионе. Раскрыты социокультурные и политические аспекты глобализации в контексте учений западных глобалистов. Рассмотрены основные положения концепции "конфликта цивилизаций" С.Хантингтона. Охарактеризованы политические, социальные и культурные факторы евроинтеграции, показано влияние общественности на данный процесс. Установлен социокультурный статус этноса в эпоху глобализации, проанализированы проблемы формирования идентичности в условиях поликультурности. Приведены основные парадигмы этничности, определены детерминанты оптимизации этнонациональной идентичности в условиях евроинтеграции. Рассмотрены приоритетные направления и механизмы повышения эффективности евроинтеграционной политики. Разработаны долгосрочные прогнозы, сценарии и альтернативы национально-государственного суверенитета в эпоху глобализации, установлена роль новых актеров политической системы в данный период. Проанализированы современные политические и экономические процессы Евросоюза, описана новая модель межгосударственного сотрудничества на базе создания неправительственных организаций.

Висвітлено столичний некрополь письменників від початку видавничої діяльності Нестора-Літописця до сучасного періоду. Наведено дані про видатних українських письменників, мовознавців та видавців, а також про друкарні та видавництва на основі архівних джерел з історії Києва.

Освещен столичный некрополь писателей от начала издательской деятельности Нестора-Летописца до современного периода. Приведены данные об известных украинских писателях, языковедах и издателях, а также о типографиях и издательствах на основе архивных источников по истории Киева.

Висвітлено історію становлення київської Спілки письменників від часів Нестора-Літописця до сучасного періоду. Наведено дані про письменників, художників, мистецтво-, мовознавців та видавців, місця їх поховання, а також про друкарні на основі архівних джерел з історії Києва та столичної організації Національної спілки письменників України.

Освещена история становления киевского Союза писателей от времен Нестора-Летописца до современного периода. Приведены данные о писателях, художниках, искусство-, языковедах и издателях, местах их захоронения, а также о типографиях на основе архивных источников по истории Киева и столичной организации Национального союза писателей Украины.

Рассмотрены особенности привлечения студентов к поступлению на фармацевтический факультет заочной формы обучения Запорожского государственного медицинского университета, некоторые аспекты мотивации к обучению, организации учебного процесса и возможности внедрения новейших технологий в процесс обучения специалистов-провизоров.

Розроблено соціально-філософську концепцію історичної пам'яті у процесі формування духовності особистості, що відбувається в Україні та у світі. Охарактеризовано теоретико-методологічні засади дослідження історичної пам'яті та необхідність перегляду метафізичних засад теорії відповідно до нових соціокультурних і дискурсивних контекстів сьогодення, а також запропоновано практичні рекомендації. Здійснено теоретичне узагальнення та нове розв'язання цієї проблеми, яке полягає в експлікації та концептуалізації інтерсуб'єктивного виміру історичної пам'яті як складової духовності особистості. Розкрито суть поняття історичної пам'яті та норм духовності. Досліджено проблеми взаємозв'язку та взаємодоповнення, а також сучасні форми репрезентації. На підставі аналізу можливих напрямків формування історичної пам'яті особистості з'ясовано зміст нових підходів до реалізації цих задумів. Розкрито суть понять "історична пам'ять", "історична свідомість", "духовність", "духовність особистості", "духовне виробництво", "творча діяльність", "особистість", "творча особистість", "сенс життя". Досліджено правові засади й інституційний механізм державного впливу на відродження історичної пам'яті як важливої складової духовності особистості, роль у цих процесах регіонів України. Визначено пріоритетні напрями вдосконалення державного регулювання процесом відродження історичної пам'яті та запропоновано шляхи його вдосконалення, сформульовано її сучасні параметри.

Висвітлено економічний, соціальний і духовний розвиток Черкащини, історію краю. Особливу увагу приділено гайдамаччині, козацтву, українським гетьманам, творчості Т. Г. Шевченка.

Обоснована мысль о воспитательном воздействии содержания философии и истории Украины на студентов заочной формы обучения, суть которого состоит в понимании методологического статуса главных понятий теории познания, способных своим мировоззренческим потенциалом превратить субъективное в субъектное.

Обоснована мысль, что качество высшего образования определяется длительностью сохранения в активной памяти студента методологически определенных понятий.

Проаналізовано здійснення мовної національної політики в сучасній Україні. Розглянуто її основні напрямки, виходячи з історико-філософської духовної спадщини Е. Сміта та Б. Поршнєва. Обгрунтовано висновок, що державна політика має бути києвоцентричною, що призведе до її україноцентричності.

Обоснована мысль о философии как базисе методологии когнитивной педагогики.

Розглянуто взаємозв'язок творчості та особистості в процесі формування духовності та світогляду. Наведено наукові визначення до поняття "творчість". Досліджено діалектичну природу творчості.

Рассмотрена взаимосвязь творчества и личности в процессе формирования духовности и мировоззрения. Приведены научные трактования термина "творчество". Исследована диалектическая природа творчества.

The article deals with the interrelation of creativity and the person during formation of spirituality and outlook. Scientific interpretations of the term "creativity" are resulted. The dialectic nature of creativity is investigated. Corresponding conclusions by results of research are made.

Для розуміння внутрішньої логіки диференціації форм соціально-педагогічної діяльності в історії, розвитку матеріальної та духовної культури, участі в історії специфічних людських типів як продуктів суперечливих соціально-педагогічних систем розглянуто категорію "педагогічна діяльність" з соціально-філософської точки зору як загальне поняття філософського рівня. Наведено фактори, під впливом яких відбувається формування світоглядної культури молодої особистості: соціально-політичні й економічні умови її життєвого простору, навчально-виховний процес як основний вид її діяльності, соціальна робота у ВНЗ, загальнокультурний контекст студентського середовища. Визначено місце та роль педагогічної діяльності у відродженні історичної пам'яті у сучасної молоді для досягнення основного завдання освіти - вироблення світосприйняття, яке потрібне для орієнтації людини в світі.

Для понимания внутренней логики дифференциации форм социально-педагогической деятельности в истории, развития материальной и духовной культуры, участия в истории специфических человеческих типов как продуктов противоречивых социально-педагогических систем рассмотрена категория "педагогическая деятельность" с социально-философской точки зрения как общее понятие философского уровня. Приведены факторы, под воздействием которых происходит формирование мировоззренческой культуры молодой личности: социально-политические и экономические условия ее жизненного пространства, учебно-воспитательный процесс как основной вид ее деятельности, социальная работа в ВУЗ, общекультурный контекст студенческой среды. Определены место и роль педагогической деятельности в возрождении исторической памяти у современной молодежи для достижения основного задания образования - выработка мировосприятия, которое необходимо для ориентации человека в мире.

A pedagogical activity becomes a key point in understanding of the inner logic of the historical events, the development of the ways of activity, participation in the history of the specific people's types as products of alternative social-pedagogicalsystems. The notion "pedagogical activity" is considered from the social-philosophical point of view as a general philosophical notion.

Висвітлено проблему використання проектного підходу в контексті переосмислення структури історичної пам'яті. Зазначено, що розширення сфер інженерно-конструкторської та комп'ютерно-програмної діяльності сприяло універсалізації проектного підходу. Констатовано, що історична пам'ять належить до соціально-філософських та педагогічних проблем і є найважливішим концептом суспільної свідомості.

Освещена проблема использования проектного подхода в контексте переосмысления структуры исторической памяти. Подчеркнуто, что расширение сфер инженерно-конструкторской и компьютерной деятельности способствовало универсализации проектного подхода. Констатирован факт, что историческая память принадлежит к социально-философским и педагогическим проблемам и является важным концептом общественного сознания.

The article deals with the problem of use of the design approach in a context of reconsideration of structure of historical memory. It is underlined, that expansion of spheres of engineering - design and computer activity promoted of universalization the design approach. The fact is ascertained, that historical memory belongs to social - philosophical and pedagogical problems and is important concept of public consciousness.