Розглянуто задачі інформатизації діяльності музейних установ на прикладі Львівського природничого музею, методи та засоби їх реалізації.

The tasks of computerisation of museum activity is considered on an example of the Lviv natural history museum, as well as methods and means of its realisation.

Розглянуто можливості Perl-технологій для програмування веб-додатків. Наведено основні конструктивні засоби мови Perl: стилі програмування, елементи керування, механізми програмування під Веб. Викладено схеми взаємодії Веб-сервера з додатками мовою Perl з інтерфейсом CGI за допомогою відповідної програмної бібліотеки. Для створення комплексних Веб-додатків описано механізми роботи з базами даних на підставі програмної бібліотеки DBI. Висвітлено особливості створення програмних агентів для Веб мовою Perl на базі програмної бібліотеки LWP.

Рассмотрены возможности Perl-технологий для программирования веб-дополнений. Приведены основные конструктивные средства языка Perl: стили программирования, элементы управления, механизмы программирования под Веб. Изложены схемы взаимодействия Веб-сервера с дополнениями на языке Perl с интерфейсом CGI с учетом соответствующей программной библиотеки. Для создания комплексных Веб-дополнений описаны механизмы работы с базами данных на основе программной библиотеки DBI. Освещены особенности создания программных агентов для Веб на языке Perl с помощью программной библиотеки LWP.

Розглянуто науково-технічну проблему оптимального врахування фактора часу під час організації реляційних баз даних. Запропоновано метамоментну модель часу та модель предметної області, яка моделюється базою даних у часі. Описано часово-реляційну модель даних і часово-реляційні операції над даними, а також методи їх реалізації за допомогою реляційних баз даних і XML-технологій. Наведено методи й алгоритми оптимізації часових баз даних для покращання часу доступу до даних, а також методи розширення діаграмних інструментів для проектування часових баз даних.

Рассмотрена научно-техническая проблема оптимального учета фактора времени при организации реляционных баз данных. Предложены метамоментальная модель времени и модель предметной области, моделируемая базой данных во времени. Описаны временно-реляционная модель данных и временно-реляционные операции над данными, а также методы их реализации при помощи реляционных баз данных и XML-технологий. Приведены методы и алгоритмы оптимизации временных баз данных для улучшения времени доступа к ним, а также методы расширения диаграммных инструментов для проектирования временных баз данных.

Описано методи моделювання невизначеностей у системах навчання. Подано структуру системи та наведено схеми даних.

Описано комплексну інформаційну систему Інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного університету "Львівська політехніка". Цю систему побудовано відповідно до вимог семантично відкритих систем. Вона працює в архітектурі клієнт-сервер і багатокористувацькому середовищі та сприяє відкритості та публічності вищої освіти України, Європейської інтеграції відповідно до Болонської конвенції.

Розглянуто актуальну задачу побудови системи збирання, агрегації та аналізу інформації з Інтернет-ресурсів новин. Робота системи грунтується на скачуванні новин з RSS-каналів сайтів новин. Система володіє можливостями класифікації, ранжування, аналізу повідомлень і складається з чотирьох компонент: Crawler, Grabber, Analyzer, Representer. Запропонована система уможливлює просте та швидке опрацювання інформації, одержаної з Інтернет-ресурсів.

Розглянуто поняття часу в різних інтерпретаціях. Проаналізовано представлення часу в базах даних і висвітлено зв'язок ліній часу між ними; введено чітку класифікацію часових вимірів аналізу успішності студентів.

Розглянуто часові проблеми, моделі часу та їх інтерпретації. Проаналізовано представлення часу в базах даних як чітких, так і невизначених інтервалів. Введено узагальнену модель представлення даних типу дата/час.

Розглянуто структурну та формальну моделі віртуального музею.

Побудовано часову реляційну модель даних. Сформульовано нове математичне визначення часового відношення. Введено нові типи функціональних залежностей та ключів. Викладено теорію нормалізації для оптимізації інформаційних схем часових відношень. Визначено часову реляційну алгебру. Узагальнено поняття часового відношення для довільної кількості часових параметрів. Розроблено методи реалізації часової моделі даних засобами реляційної моделі. Досліджено принципи застосування основ структурного моделювання в процесі побудови інформаційних систем на базі часової реляційної моделі. Висвітлено інформаційну систему історичного напрямку "Електронний музей", яка відображає результати теоретичних дисертаційних досліджень.

Вирішено науково-прикладну проблему підвищення якості реляційних баз даних у разі їх довготривалого використання незалежно від особливостей предметної області, програмних і апаратних засобів з використанням розроблених теоретичних засад і програмних засобів організації реляційних баз даних як інформаційних продуктів з урахуванням часових залежностей даних. Розроблено формальну узагальнену інформаційну модель предметної області, метамоментну часову реляційну модель даних на підставі введеного поняття часово-залежних даних. Наведена модель є базовою для нових методів подання реляційних баз даних за допомогою XML-технологій і повного набору операцій для маніпулювання реляційними базами даних з урахуванням часу як набору шаблонів SQL-запитів. Розроблено методи оцінювання якості реляційних баз даних з урахуванням часу на підставі стандарту ISO-9126, що визначає напрямки підвищення якості реляційних баз даних як інформаційного продукту. Запропоновано параметри якості реляційних баз даних як інфомаційних продуктів для їх тривалого використання. Розроблено декілька макетів реляційних баз часово-залежних даних. На підставі результатів проведених експериментальних досліджень підтверджено коректність постановки задачі, вірогідність побудованих формальних моделей і ефективність розроблених методів і засобів організації реляційних баз часово-залежних даних.

Розглянуто теоретичні, методичні, технологічні й організаційно-практичні проблеми з консолідації баз даних і знань. Наведено основні методи, засоби та технології консолідації інформаційних ресурсів, методи та засоби організації консолідованих реляційних баз даних, XML-засоби консолідації інформаційних ресурсів та методи оцінювання якості консолідованих баз даних.

Висвітлено теоретичні, методичні, технологічні й організаційні проблеми інформаційного менеджменту. Розкрито сутність поняття інформації та інформаційних систем (ІС). Увагу приділено базовим поняттям теорії інформації, дискретним інформаційним моделям, методам вимірювання інформації, загальним принципам інфодинаміки, діаграмним технікам інформаційного моделювання. Розглянуто джерела та носії інформації, основні моделі управління ІС, принципи побудови корпоративних і маркетингових ІС, проблеми оцінювання ефективності ІС.

Проаналізовано державну політику розвитку інформаційного суспільства та електронного урядування (ЕУ). Розглянуто передумови ЕУ в Україні та наведено модель державного управління за умов розвитку інформаційного суспільства. Проаналізовано етапи розвитку ЕУ. Наведено очікувані результати впровадження ЕУ.

Здійснено огляд популярних систем управління контенту (СУК). Виділено переваги та недоліки цих систем. Надано опис класичної архітектури побудови СУК (Content Management System (CMS)). Висвітлено моделі подання даних у CMS і проаналізовано проблему уніфікації архітектури CMS.

Розроблено методи генерування крос-платформних відносно СКБД SQL-сценаріїв за допомогою XML-технологій.

Описано методику розроблення геоінформаційних систем і систем моніторингу екологічної ситуації регіонів. Наведено методику одержання й оброблення даних та оцінки екологічного становища.

Розглянуто поняття інтересу користувача, який будується на підставі аналізу запитів пошуку, методи аналізу текстової інформації та інформаційні системи, що здійснюють такий аналіз. Запропоновано алгоритм аналізу та опрацювання заданих природною мовою запитів, які містять нечіткі часові параметри.

Запропоновано нові підходи до організації взаємодії громадян з органами місцевої влади на базі систем опрацювання заявок користувачів. Описано роботу інформаційної системи та надано структурну схему.

Запропоновано алгоритми структурного перетворення веб-галерей, які дозволяють оптимізувати їх структуру для забезпечення швидкого пошуку інформації про музейні експонати.