Наведено результати дослідження проблем дітей і дитинства. Висвітлено теоретико-методологічні та технологічні підходи до процесу підготовки компетентних фахівців педагогічної галузі, зокрема дошкільної та початкової освіти. Охарактеризовано соціально-психологічну ситуацію становлення особистості сучасної дитини та забезпечення професійної майстерності педагога. Увагу приділено особливостям сприймання та розуміння гумору дітьми дошкільного віку, розвитку допитливості шестирічних першокласників, уявленням сучасних дітей про ціну та цінності, формуванню проектувальної компетентності майбутнього педагога в інноваційному перетворенні освітнього простору, соціально-психологічному супроводу сім'ї, яка має дитину з особливими потребами.

На підставі аналізу провідних наукових підходів щодо суб'єктної сфери особистості визначено поняття "суб'єкт", "суб'єктність", "професійна суб'єктність". Обгрунтовано суб'єктні феномени контекстного навчання майбутнього вчителя початкових класів, а саме: професійну суб'єктність вчителя початкових класів, суб'єктну професійну позицію, педагогічну активність, суб'єктний досвід, здатність до рефлексії, антиципацію, потяг до суб'єктного самоздійснення. Визначено етапність становлення професійної суб'єктності майбутнього вчителя початкових класів у межах його контекстного навчання, що збігається з динамікою базових форм діяльності в технології контекстного навчання, а саме з навчальною діяльністю академічного типу, квазіпрофесійною діяльністю, навчально-професійною діяльністю та моделями навчання (семіотичною, імітаційною, соціальною).

Розглянуто теоретико-методологічні та практико-орієнтовані аспекти формування готовності до педагогічного спілкування в технології контекстного навчання майбутнього вчителя початкових класів, що відповідають динаміці базових діяльностей цієї освітньої технології (навчальна діяльність академічного типу, квазіпрофесійна діяльність, навчально-професійна діяльність) і моделям контекстного навчання (семіотична, імітаційна, соціальна).

На підставі аналізу провідних наукових підходів щодо компетентнісної проблематики здійснено дифініційний аналіз провідних понять. Обгрунтовано позицію, відповідно до якої рефлексивна компетентність є результативно-цільовою основою контекстного навчання майбутнього вчителя початкових класів у ВНЗ. Зазначений феномен розглянуто, з одного боку, як самостійний процес, а з іншого - як стрижневу, інтегруючу основу таких "рефлексивно насичених" складових, як мотиви, сенс і професійна суб'єктність особистості.

На підставі підходу до структури педагогічної технології як сукупності її концептуальної, змістовної та процесуальної складових розглянуто теоретичні аспекти технології контекстного навчання майбутнього вчителя початкових класів. Як концептуальну основу зазначеної технології автор розуміє рефлексивно-орієнтовану парадигму освіти. Підгрунтям змістовної частини є рефлексивна компетентність, а також рефлексивно обумовлені особистісні феномени майбутнього фахівця початкової освіти. Процесуальна частина представленої технології пов'язана з динамікою провідних діяльностей і відповідних організаційних форм контекстного навчання.

Проаналізовано ділову гру як форму організації контекстного навчання майбутнього вчителя початкових класів, розкрито її сутнісні характеристики, а саме: мету, принципи, зміст, структуру.

Здійснено дефініційний аналіз понять „середовище”, „освітнє середовище”, „рефлексивно-освітнє середовище”, „контекстне середовище” й обґрунтовано авторське розуміння цих феноменів. Уведено й визначено поняття „рефлексивно-контекстне освітнє середовище”, а також з’ясовано його особливості та структуру відповідно до концепції контекстного навчання.

Осуществлен дефиниционный анализ понятий „среда”, „образовательная среда”, „рефлексивно-образовательная среда”, „контекстная среда” и обосновано авторское понимание этих феноменов. Введено и определено понятие „рефлексивно-контекстная образовательная среда”, раскрыты ее особенности, структура в соответствии с концепцией контекстного обучения.

The definition analysis of the concepts „environment”, „educational environment”, „reflection-educational environment”, „contextual environment” is carried out in the presented article, and the author’s understanding of these phenomena is grounded. The concept „reflexively-contextual educational environment” is introduced and described, its features, structure in accordance with conception of the context teaching are revealed.

Викладено теорію та технологію контекстного навчання майбутнього вчителя початкових класів як новий напрям наукових досліджень та освітньої практики в Україні. У форматі реалізації принципу поліпарадигмальності, поліпідхідності та міждисциплінарного трактування поняття "контекст" обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження, стрижнем яких є рефлексивна парадигма освіти та рефлексивно-контекстний підхід. З огляду на ці методологічні позиції досліджено феноменологічні особливості контекстного навчання майбутнього вчителя початкових класів. Запропоновано технологію контекстного навчання, спрямовану на формування рефлексивних конструктів майбутнього фахівця.

Розкрито теоретико-методологічні та практико-орієнтовані аспекти смислоутворення в процесі контекстного навчання майбутнього вчителя початкових класів. Розглянуто співвідношення категорій "смисл" та "смислоутворення" в її психолого-педагогічній інтерпретації. Зазначено, що на кожному етапі контекстного навчання (діяльність академічного типу, квазіпрофесійна діяльність, навчально-професійна діяльність) переважають певні смислотехнології, що спрямовані на формування як стійких, так і ситуативних смислових утворень особистості в їх єдності. Констатовано, що метою упровадження нової освітньої парадигми є формування фахівця, що володіє осмисленим ціннісно-особистісним знанням, яке інтегрує в собі предметний та ціннісно-смисловий аспекти змісту освіти. Контекстне навчання містить великий потенціал щодо формування смислової сфери особистості майбутнього вчителя початкових класів.

Раскрыты теоретико-методологические и прикладные аспекты смыслообразования в процессе контекстного обучения будущих учителей начальных классов. Рассмотрено соотношение категорий "смысл" и "смыслообразование" в психолого-педагогической интерпретации. Указано, что на каждом этапе контекстного обучения (деятельность академического типа, квазипрофессиональная деятельность, учебно-профессиональная деятельность) преобладают определенные смыслотехнологии, направленные на формирование как устойчивых, так и ситуативных смысловых образований личности в их единстве. Констатировано, что целью внедрения новой образовательной парадигмы является формирование специалиста, обладающего осмысленным ценностно-личностным знанием, которое интегрирует в себе предметный и ценностно-смысловой аспекты содержания образования. Контекстное обучение содержит большой потенциал по формированию смысловой сферы личности будущего учителя начальных классов.

The article analyzes some theoretical and methodological aspects of the problem of the structure and dynamics of personal sense sphere; substantiates expediency of realizing educational sense-making context in the system of context education of futureprimary school teacher in terms of sense didactics.

Подано підходи до поняття "контекст", як поліфункціональної, багатоаспектної загальнонаукової категорії, що поряд з традиційним використанням у лінгвістиці, психолінгвістиці, логіці та філософії стала набувати ваги й у психології та педагогіці. Надано таксономію видів контексту, що є важливим для з'ясування сутнісних ознак досліджуваного феномена контекстного навчання майбутнього вчителя початкових класів. Досліджено поняття "професійний контекст". Зазначено, що вагомими для розуміння психолого-педагогічних аспектів контексту є принципи його функціонування: розширення, варіативності, взаємозв'язку контекстів, урахування яких значно розширює межі пізнання, роблячи його більш об'єктивним і різнобічним.

Поданы подходы к понятию "контекст", как полифункциональной, многоаспектной общенаучной категории, которая вместе с традиционным использованием в лингвистике, психолингвистике, логике и философии стала приобретать вес и в психологии с педагогикой. Предоставлена таксономия видов контекста, что является важным для выяснения сущностных признаков исследуемого феномена контекстного обучения будущего учителя начальных классов. Исследовано понятие "профессиональный контекст". Отмечено, что существенными для понимания психолого-педагогических аспектов контекста являются принципы его функционирования: расширения, вариативности, взаимосвязи контекстов, учет которых значительно расширяет границы познания, делая его более объективным и разносторонним.

Filed with the approaches to the concept of "context" as a multifunctional, multifaceted category of general science, which, together with the traditional use in linguistics, psycholinguistics, logic and philosophy began to take on the weight and the psychology of parenting. Given the context of taxonomy, which is important to clarify the essential features of the investigated phenomenon of contextual training of future primary school teachers. Investigated the concept of "professional context". It was noted that significant for understanding the psychological and pedagogical aspects of context are the principles of its operation: the principle of expansion, the principle of variability, the principle of the relationship context, consideration of which significantly expands the boundaries of knowledge, making it more objective and comprehensive.

Актуалізовано вагомість реалізації задачного підходу в технології контекстного навчання майбутнього вчителя початкових класів. Обгрунтовано доцільність упровадження задач контекстного типу як засобу формування рефлексивної компетентності. Відповідно до динаміки руху діяльностей у технології контекстного навчання розглянуто використання певних типів задач. Запропоновано алгоритм аналізу педагогічних ситуацій та вирішення педагогічних проблем.

Актуализирована значимость реализации задачного подхода в технологии контекстного обучения будущего учителя начальных классов. Обоснована целесообразность внедрения задач контекстного типа как способа формирования рефлексивной компетентности. В соответствии с динамикой движения деятельностей в технологии контекстного обучения рассмотрено использование определенных типов задач. Предложен алгоритм анализа педагогических ситуаций и решения педагогических задач.

Meaningfulness of realization of this approach in the technology of context teaching of the future primary school teacher has been actualized in the offered article. The author grounds reasonability of introduction of tasks of context type as a methodof forming of reflexive competence. According to the dynamics of motion of activity in technology of the context teaching the use of certain types of tasks is examined. The algorithm of pedagogical situations analysis and decision of pedagogical tasks isoffered in the article.

Наведено теорію й технологію контекстного навчання майбутнього вчителя початкових класів як новий напрям наукових розвідок та освітньої практики в Україні. На засадах реалізації принципу поліпарадигмальності, поліпідхідності та міждисциплінарного трактування феномену "контекст" обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження, стрижнем яких є рефлексивна парадигма освіти й рефлексивно-контекстний підхід. Розкрито феноменологічні особливості контекстного навчання зазначеного фахівця, результативно-цільовою основою якого є формування сукупності рефлексивних конструктів. Розглянуто концептуальні засади, змістовно-процесуальні складники, педагогічний інструментарій технології, що відбивають цілісний досвід професійної діяльності вчителя початкових класів й пов'язані з процесами трансформації мотивів, рефлексіо-, смисло-, суб'єктогенезу, використанням організаційних форм навчання контекстного типу. Доведено, що провідною умовою практичної реалізації технології контекстного навчання майбутнього вчителя початкових класів є рефлексивно-контекстне освітнє середовище. Експериментально перевірено ефективність теорії й технології контекстного навчання, доцільність його практичного впровадження в процес професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів у ВНЗ. Здійснено статистичну перевірку їх результативності щодо формування рефлексивних конструктів майбутнього вчителя початкових класів.

Обгрунтовано та визначено феномен змісту технології контекстного навчання майбутнього вчителя початкових класів, розглянуто його детермінанти, якими є мета зазначеної технології та її динамічні складники. Результативною метою технології контекстного навчання запропоновано вважати формування рефлексивних конструктів майбутнього вчителя початкових класів, процесуальною - створення умов для досягнення кінцевої мети. Динамічними детермінантами змісту технології контекстного навчання майбутнього вчителя початкових є процес трансформації пізнавальних мотивів у професійні в межах "загального мотиваційного синдрому", а також процеси рефлексіогенезу, смислогенезу, суб'єктогенезу.

Висвітлено особливості наявних в освітньому просторі наукових парадигм, серед яких найбільш поширеною є когнітивна. Акцентовано увагу на теоретичних аспектах дослідження рефлексивної особистісно зорієнтованої та смислової парадигм. Приділено увагу визначенню поліпарадигмальності. Розглянуто теоретичні аспекти рефлексивної моделі як синтезу когнітивної, особистісно зорієнтованої та смислової парадигм освіти. Сутнісні ознаки рефлексивної моделі сконцентровано на формуванні рефлексивних конструктів майбутнього фахівця. Визначено критерії, функції рефлексивно зорієнтованої моделі парадигми освіти.

Освещены особенности существующих в образовательном пространстве научных парадигм, среди которых наиболее известной является когнитивная. Акцентировано внимание на теоретических аспектах исследования рефлексивной личностно-ориентированной и смысловой парадигм. Уделено внимание определению полипарадигмальности. Рассмотрены теоретические аспекты рефлексивной модели как синтез когнитивной, личностно ориентированной и смысловой парадигм образования. Сущностные признаки рефлексивной модели сконцентрировано на формировании рефлексивных конструктов будущего специалиста. Определены критерии, функции рефлексивно ориентированной модели парадигмы образования.

Represented article justifies the necessity and expediency of implementing poli-paradigm methodology in modern higher education. Definition analysis of major concepts was research and explained, mainly “paradigm”, “educational paradigm”.

Зауважено, що у сучасній освітній системі відбувається перехід до особистісно-смислової парадигми освіти й створюються реальні умови для реалізації смислотвірного контексту. З’ясовано провідні напрями та тенденції професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у педагогічних ВНЗ, що збігаються із запровадженням ключових ідей Болонської конвенції у систему вищої освіти в Україні. Наголошено на інтеграції наукових підходів, зокрема аксіологічного, компетентнісного, діяльнісного, технологічного та диференційованого, у процесі фахової підготовки майбутнього учителя початкових класів. Стверджено, що технологія контекстного навчання є найбільш продуктивною, оскільки відбувається трансформація навчальної діяльності в професійну, тобто знання з предмета навчальної діяльності перетворюються в засіб регуляції професійної діяльності.

Отмечено, что в современной образовательной системе происходит переход к личностно-смысловой парадигме образования и создаются реальные условия для реализации смыслообразующего контекста. Определены ведущие направления и тенденции профессиональной подготовки будущих учителей начальных классов в педагогических ВУЗ, совпадающие с введением ключевых идей Болонской конвенции в систему высшего образования в Украине. Отмечена интеграция научных подходов, в частности аксиологического, компетентностного, деятельностного, технологического и дифференцированного подходов, в процессе профессиональной подготовки будущего учителя начальных классов. Подтверждено, что технология контекстного обучения является наиболее продуктивной, так как происходит трансформация учебной деятельности в профессиональную, то есть знания по предмету учебной деятельности превращаются в средство регуляции профессиональной деятельности.

It is noted that in modern system of education occurs a transition to personal-semantic educational paradigm, and creation of real conditions for implementation of meanings-establishing context is underway. The paper clarifies leading trends and tendencies of professional training of future primary teachers in pedagogical universities, matching implementation of the Bologna Convention key ideas to the system of Ukrainian higher education. Emphasis is made on the integration of scientific approaches, including axiological, competence, activity-based, process-based and differential to the professional training of future primary teachers. It is stated that the technique of contextual learning is the most beneficial, since there occurs a transformation of learning activities into professional ones – that is, knowledge on academic subjects transforms into means of conditioning professional activities.

Розглянуто феномен професійного контексту майбутнього вчителя початкових класів, його семантичний складник – поняття "контекст" й сферу реалізації – контекстне навчання майбутнього вчителя початкових класів. Акцентовано увагу на міждисциплінарних витоках та інтеграційній природі поняття "контекст". З’ясовано, що лінгвістичне, філософське, психологічне трактування контексту акумулюється в його педагогічній інтерпретації, яка пов’язана з феноменом професійного контексту. Доведено, що професійний контекст є сукупністю внутрішнього та зовнішнього контексту. При цьому внутрішній трактується автором як професійно-особистісний контекст, що відбиває якості, що притаманні вчителю початкових класів як представнику певної професії, а саме: мотивацію, рефлексивну компетентність, смисли, професійну суб’єктність. Зовнішній контекст – як соціальний, пов’язаний із соціокультурними, просторо-часовими, праксіологічними, комунікативними характеристиками професійної діяльності. Виходячи з цього, внутрішній професійний контекст містить мотиваційно-стимулювальний, рефлексивно-формувальний, смислоутворювальний, суб’єктно-формувальний типи контексу; зовнішній–комунікативно-формувальний.

Рассмотрен феномен профессионального контекста будущего учителя начальных классов, его семантическая составляющая - понятие "контекст" и сферу реализации - контекстное обучение будущего учителя начальных классов. Акцентировано внимание на междисциплинарных истоках и интеграционной природе понятия "контекст". Выяснено, что лингвистическая, философская, психологическая трактовки контекста аккумулируюется в его педагогической интерпретации, которая связана с феноменом профессионального контекста. Доказано, что профессиональный контекст представляет собой совокупность внутреннего и внешнего контекста. При этом внутренний, трактуется автором как профессионально-личностный контекст, отражает качества, которые присущи учителю начальных классов как представителю определенной профессии, а именно: мотивацию, рефлексивной компетентность, смыслы, профессиональную субъектность. Внешний контекст - как социальный, связанный с социокультурными, пространственно-временными, праксиологического, коммуникативными характеристиками профессиональной деятельности.

In the article the phenomenon of the professional context of the future primary school teacher and its semantic constituent – the notion «context» and its sphere of realization – contextual teaching of the future primary school teacher are examined. The attention is paid to the inter-discipline sources and integral nature of the notion «context». It is found out that the linguistic, philosophical and psychological interpretation of the context is accumulated in its pedagogical interpretation which is connected with the phenomenon of professional context.

Висвітлено теоретико-методологічні засади педагогічної майстерності на основі концептуальних ідей академіка I. A. Зязюна, проблеми освіти дорослих в умовах ціложиттєвого навчання, практико-орієнтовані підходи до професійної майстерності фахівців. Окреслено перспективи розвитку концепції неперервної освіти дорослих. Розглянуто професійно важливі якості сучасного вчителя як творчої особистості. Обгрунтовано модель професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дезадаптованими дошкільниками. Проаналізовано безробіття як соціально-економічну проблему України, визначено шляхи її вирішення. Подано інформацію щодо впровадження андрагогічної технології у процес професійної підготовки майбутніх фахівців гуманітарного профілю під час здобуття другої вищої освіти. Висвітлено шляхи оптимізації педагогічної освіти та перспективи її розвитку. Визначено роль українознавства в моральному та патріотичному вихованні особистості.