Робота присвячена висвітленню структурно-функціональних особливостей нейроспецифічних білків клітинної адгезії. Показана роль адгезивних білків в процесах розвитку тканин ненейронального походження та під час формування пам'яті у тварин. Розглянуто питання про використання нейроспецифічних адгезивних білків як маркерів патологічного стану нервової тканини.

Наведено відомості про експериментальні моделі, котрі використовуються в дослідженнях процесу формування пам'яті (зокрема, умовний рефлекс пасивного уникання), та структури мозку, які мають специфічне відношення до цього феномену. Проаналізовано сучасні уявлення про послідовність нейрохімічних процесів, які відбуваються у синаптичних механізмах під час фіксації пам'ятного сліду. Підкреслено особливу роль нейроспецифічних білків, зокрема білків клітинної адгезії, у пластичних модифікаціях нейронних зв'язків, що мають відношення до пам'яті. Визначено спільність рис механізмів, які забезпечують розвиток нервової тканини та формування пам'яті.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.242 + Е60*74

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*732.2-633.3 + Е70*734.211-633.3

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив різних форм плазміногену на стан актинового цитоскелета тромбоцитів людини. Як показник реорганізації цитоскелета тромбоцитів використано співвідношення різних пулів актину, детекцію якого проведено за допомогою методу імуноблотингу. Показано, що в інтактних тромбоцитах вміст глобулярного (G) актину й актину, що формує мембранний кортекс (МС), становить 56 і 40 % відносно вмісту філаментної (F) форми відповідно. У тромбоцитах, активованих тромбіном або колагеном, актин знаходиться майже виключно у F-формі. Інкубація неактивованих тромбоцитів з Lys-формою плазміногену викликає збільшення вмісту МС-фракції актину до 79 % відносно F-форми. Крім того, Lys-плазміноген інгібує перерозподіл пулів актину, характерний для активованих тромбоцитів. На відміну від Lys-форми, Glu-плазміноген не пригнічує агоністіндуковану агрегацію тромбоцитів і не порушує процес реорганізації їх актинового цитоскелета. Таким чином, одержані результати свідчать про залучення цитоскелетних структур тромбоцитів у реалізацію антиагрегативних ефектів Lys-плазміногену.

Рівень інгібітора активатора плазміногену 1-го типу (plasminogen activator inhibitor, РАІ-1) є важливим показником патологічних процесів, оскільки активність та кількість цього протеїну в плазмі крові підвищується при гострому інфаркті міокарда, злоякісних новоутвореннях, цукровому діабеті та ін. Розроблено та оптимізовано методи визначення активності РАІ-1, які можуть бути впроваджені в лабораторно-клінічну практику. Запропоновано модифікацію методу COATEST PAI для визначення інгібіторної активності з використанням хромогенного субстрату плазміну S2251, за якою фрагменти бромціанового розщеплення фібриногену людини замінено на desАВ-фібрин бика. Розроблено метод визначення активності інгібітора РАІ-1 із використанням фібринових плівок, де фібрин водночас є стимулятором реакції активації плазміногену та субстратом. Застосування фібрину, природного субстрату плазміну, забезпечує високу специфічність методу і дозволяє уникнути перехресної реакції з іншими ензимами плазми.

Оцінено вплив Lys-плазміногену на секрецію alpha-гранул тромбоцитів. Як маркер екзоцитозу використовували P-селектин, рівень експонування якого на плазматичній мембрані відмитих тромбоцитів людини визначали із застосуванням протокової цитофлуориметрії. Встановлено, що Lys-плазміноген викликає неповне вивільнення вмісту alpha-гранул, однак пригнічує тромбініндуковану секрецію тромбоцитів. Його ефекти на секреторні процеси у тромбоцитах не пов'язані з утворенням активної протеїнази плазміну, а, вірогідно, реалізуються завдяки взаємодіям некаталітичних (кринглових) доменів молекули з мембранними рецепторами. На відміну від Lys-форми, нативний проензим (Glu-плазміноген) не викликав змін секреторної активності тромбоцитів. Отже, вперше продемонстровано здатність Lys-плазміногену модулювати секрецію alpha-гранул тромбоцитів, що може розглядатися як один з можливих механізмів реалізації його антиагрегативної активності.

Визначено роль адгезивних протеїнів за умов нормального розвитку та за умов функціональних порушень в організмі ссавців. Досліджено експресію нейронального протеїну клітинної адгезії N-CAM1 під час розвитку та старіння тканин, для протеїну N-CAM1 - експресію додаткових екзонів в скелетних та серцевих м'язах щура під час постнатального розвитку. Визначено матричні рибонуклеїнові кислоти (далі – мРНК), що відповідають за синтез ізоформ протеїну N-CAM1 у скелетних та серцевих м'язах. Показано, що під час постнатального розвитку скелетних та серцевих м'язів експресія мРНК, що кодують протеїн N-CAM1 знижується, а під час старіння – підвищується. Вивчено експресію додаткових екзонів в мРНК-протеїну N-CAM1 у таких м'язах під час постнатального розвитку. Встановлено, що вона пов'язана головним чином з мРНК розміром 5,2 та 2,9 кб. Показано, що додатковий екзон VASE, для якого характернаекспресія в мРНК N-CAM1 серцевих м'язів, в скелетних м'язах практично не визначався. Зроблено висновок щодо тканиноспецифічної експресії цього екзону. Досліджено поліпептидний склад ізоформ протеїну N-CAM1 у серцевих та скелетних м'язах щурів. Зазначено, що кількість адгезивного протеїну N-CAM1 в цих м'язах змінюється відповідно до віку тварини: знижується під час постнатального розвитку та підвищується під час старіння, що свідчить про залучення цього протеїну до компенсаторних механізмів, які мають місце у м'язах під час старіння ссавців. Досліджено експресію N-кадгеринового поліпептиду в тканинах щура. На відміну від N-CAM1 не виявлено суттєвих змін в експресії мРНК кадгеринового протеїну під час постнатального розвитку скелетних та серцевих м’язів щура. Показано, що кальцій-залежна адгезія в тканинах ссавців реалізується завдяки певного набору близько родинних кадгеринів, причому кожен з досліджуваних кадгеринів має специфічний тканинний розподіл. Використання моделі вироблення умовного рефлексу пасивного уникнення не показало критичної ролі протеїну CDH2 в процесі навчання. Виявлено, що блокування кадгеринових протеїнів за допомогою антитіл в структурах гіпокампу та кори головного мозку не є критичним для формування навику у дослідних тварин. Показано, що компоненти плазміноген / плазмінової системи створює модулюючий вплив на адгезивні взаємодії між тромбоцитами та інше. Доведено, що в організмі ссавців функціональні зміни в тканинах напевних етапах розвитку пов'язані зі змінами в експресії специфічних адгезивних протеїнів, адгезивні взаємодії між тромбоцитами, які забезпечують функціональне призначення цих клітин, регулюються плазміноген / плазмінової системи.