Розкрито основні віхи становлення та розвитку політичної думки. Викладено сутність ідей національної державності та демократії у історії політичної думки України. Висвітлено теорію політичної влади, суб'єктивні аспекти політики, особливості політичної системи. Описано основні типи політичних режимів, складові політичного процесу. Охарактеризовано людину як суб'єкт влади та політики. Визначено місце та роль людини, особи як суб'єкта влади та політики у політичному житті суспільства. Розглянуто політичні проблеми національного відродження України.

Висвітлено особливості становлення та розвитку політичної думки, розкрито суть ідей національної державності та демократії в історії політичної думки України. Розглянуто зміст поняття політичної влади, зокрема, її структуру, засоби, процеси та види. Охарактеризовано суб'єктивні аспекти політики. Визначено основні типи політичних режимів, зокрема, тоталітаризму, авторитаризму, ліберально-демократичного та політичного режимів демократії. Розглянуто складові політичного процесу. Висвітлено місце та роль людини, особи як суб'єкта влади та політики в політичному житті суспільства. Наведено моделі кризового розвитку конфліктів. Розглянуто політичні проблеми національного відродження країни.

Освещены особенности становления и развития политической мысли, раскрыта сущность идей национальной государственности и демократии в истории политической мысли Украины. Рассмотрены вопросы политической власти, в частности, ее структура, средства, процессы и виды. Охарактеризованы субъективные аспекты политики. Определены основные типы политических режимов, в частности, тоталитаризма, авторитаризма, либерально-демократического и политического режимов демократии. Рассмотрены составляющие политического процесса. Освещены место и роль человека, лица как субъекта власти и политики в политической жизни общества. Приведены модели кризисного развития конфликтов. Рассмотрены политические проблемы национального возрождения страны.

Проаналізовано становлення та розвиток соціології в Україні. Викладено основні положення про суспільство як соціальну систему. Розглянуто питання соціології політики, особи, механізми соціальної діяльності та поведінки особи, соціальної структури та політичної системи в країні, соціології економіки, міста, села. Висвітлено проблеми соціології релігії, права, культури, виховання, а також демографічних процесів.

Проанализированы становление и развитие социологии в Украине. Изложены основные положения об обществе как социальной системе. Рассмотрены вопросы социологии политики, личности, механизмы социальной деятельности и поведения личности, социальной структуры и политической системы в стране, социологии экономики, города, села. Освещены проблемы социологии религии, права, культуры, воспитания, а также демографических процессов.

Висвітлено теоретичні засади й основні етапи становлення та розвитку філософії історії як науки. Розглянуто джерела та критерії історичного процесу. Викладено міфологічні, релігійні, класичні, некласичні та сучасні концепції осмислення історії. Проаналізовано економічні передумови, природні, політичні, соціальні та духовні фактори історичного процесу. Описано механізм розвитку економічної системи суспільства. Досліджено еволюцію філософських уявлень єдності людства й історичного процесу. Показано роль суспільної свідомості як чинника формування культури суспільства й особистості. Розглянуто закономірності історії та спрямованість історичного процесу. Розкрито сутність тероризму як соціально-політичного явища. Викладено основні положення епістемології історичного пізнання, висвітлено перспективи розвитку соціального прогнозування як нової галузі знання.

Освещены теоретические основы, этапы становления и развития философии истории как науки. Рассмотрены источники и критерии исторического процесса. Изложены мифологические, религиозные, классические, неклассические и современные концепции осмысления истории. Проанализированы экономические предпосылки, природные, политические, социальные и духовные факторы исторического процесса. Описан механизм развития экономической системы общества. Исследована эволюция философских представлений единства человечества и исторического процесса. Показана роль общественного сознания как фактора формирования культуры общества и личности. Рассмотрены закономерности истории и направленность исторического процесса. Раскрыта сущность терроризма ка социально-политического явления. Освещены основные положения эпистемологии исторического познания, а также перспективы развития социального прогнозирования как новой отрасли знания.

Проаналізовано витоки та основний зміст ліберальних доктрин, разглянуто самобутність українського лібералізму, а також вплив західноєвропейських ліберальних течій. Значну увагу приділено дослідженню програмових та організаційних засад української ліберальної демократії, її місцю у національно-визвольному русі, ролі її провідників та видань. Висвітлено погляди ліберально-демократичних діячів України на національну та державницьку ідеї.

Визначено специфіку впливу світового ринку на загальний економічний розвиток Російської імперії та українських губерній у зазначений період. Розкрито вплив протекціоністської урядової політики, підприємницьких кіл та ініціатив громадськості на зовнішньоторговельну активність України.

Проаналізовано стан наукового вивчення питань зовнішньої торгівлі Російської імперії кінця ХIХ - початку ХХ ст. радянськими історіографами другої половини 1930-х - 1980-х рр. Основну увагу акцентовано на зіясуванні їх ставлення до політики Російської імперії у відповідній сфері. Наявну наукову літературу розподілено на тематичні групи. Визначено спільні та відмінні риси оцінок специфіки зовнішньої торгівлі вказаного періоду. Констатовано залежність позиції авторів від політичних курсу.

Проаналізовано стан наукового вивчення дореволюційними історіографами питань зовнішньої торгівлі кінця XIX - початку XX ст. Увагу акцентовано на з'ясуванні їх ставлення до політики Російської імперії у відповідній сфері. Наявну наукову літературу розподілено на тематичні групи. Визначено спільні та відмінні риси оцінок специфіки зовнішньої торгівлі вказаного періоду. Констатовано залежність позиції авторів від їх соціального статусу й політичних поглядів.

Проаналізовано специфіку розвитку хутірської системи землекористування в Російській імперії на початку ХХ ст. Охарактеризовано відповідні зміни в урядовій політиці протягом вказаного періоду. Визначено вплив ринкових тенденцій на розробку проекту реформи сільського господарства. Встановлено, що важливу роль в цьому процесі відіграли революційні події 1905 - 1907 рр., позиція поміщиків та реальні можливості економіки. Показано, що земства, товариства сільського господарства та інші громадські організації наполягали на розширенні інвестицій й матеріально-механічної бази землеробства.

Досліджено широкий спектр ставлення комуністичного режиму до музеїв на західноукраїнських землях, які, після входження їх до УРСР, опинилися в жорстких лещатах партійних органів та НКВС-МДБ. Висвітлено наслідки ідеологічного тиску на діяльність музейних працівників, вилучення цілого пласта культурної національної спадщини через знищення унікальних пам'яток музейної скарбниці.

Розкрито процес розвитку смт. Пісківка Бородянського району Київської області протягом XIX та початку XX ст. Зокрема, відображено розвиток окремих промислових виробництв, залізничного транспорту та шкільництва. Також зазначено, що у процесі розвитку починає формуватися торговельна мережа селища та здійснюватися будівництво для промислових робітників.

Розглянуто етнополітичні процеси на українських землях в XIX - XX ст., поняття "соборність" у науковому й політичному лексиконі.

Досліджено особливості зовнішньої торгівлі українських губерній Російської імперії в контексті інтересів аграрно-промислового капіталу кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано динаміку та тенденцій її розвитку, з’ясовано місце та роль українських земель в загальній структурі експортно-імпортних відносин Російської імперії. Визначено залежність державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності від місцевої господарської специфіки та пріоритетів регіональних підприємницьких кіл. Встановлено, що динаміка зовнішньоторговельної активності українських губерній виходила за межі суто урядової протекціоністської стратегії підвищення прибутковості. Період 1890-х pp. - 1914 р. відзначений наявністю цілого комплексу чинників, які впливали на зовнішньоторговельну діяльність, включаючи як традиційні: географічне положення, наявність багатих природних ресурсів, державна політика; так і нові: активізація підприємницької ініціативи, поточна кон’юнктура світового ринку, поява та поширення нових видів транспортного сполучення (перш, за все, залізничного), посилення експортно-імпортного впливу різноманітних громадських організацій та аграрно-промислового капіталу доби модернізації.