Встановлено інноваційні одиниці, створені за зразком відповідних фонем мови-донора. Констатовано інтерферентний вплив мов-реципієнтів на тембральні характеристики ксенофонів. Виявлено специфіку впливу провідних соціокультурних факторів, таких як мовні контакти, стиль мовлення та соціальний статус мовця, на поширеність вживання інноваційних фонетичних одиниць в мовленні.

Вивчено особливості фонетичної асиміляції англо-американських запозичень німецької термінології сфери інформаційних технологій. Виявлено деякі закономірності реалізації приголосних фонем англійської мови в німецькому мовленні. Отримані дані підтверджують існування фонологічних інновацій (ксенофонів) у системі консонантизму німецької мови.

Изучены особенности фонетической ассимиляции англо-американских заимствований немецкой терминологии сферы информационных технологий. Выявлены некоторые закономерности реализации согласных фонем английского языка в немецкой речи. Полученные данные подтверждают существование фонологических инноваций (ксенофонов) в системе консонантизма немецкого языка.

The article is devoted to the study of phonetic assimilation process peculiarities of Anglicisms in German terminology within the field of informational technologies. Some rules of the English consonant phonemes production in connected German speech are defined. Findings confirm existence of phonological innovations in the system of consonants of the German language.

Висвітлено основні питання дискурсології та проблему вдосконалення навичок практичного аналізу різних типів дискурсу і правил їхньої побудови, адекватного сприйняття і продукування висловлювань в усній і письмовій формі, зважаючи на соціокультурні, психологічні, прагматичні чинники. Неоднозначність трактувань терміну "дискурс" в сучасній науковій літературі обумовлює не тільки необхідність конкретизації розуміння цього феномена в мовознавстві, але і всебічне вивчення структурно-семантичних особливостей актуалізації дискурсу в процесі комунікації. Визначено поняття «дискурс» з позицій комунікативного мовознавства як текст, занурений у ситуацію спілкування, при цьому як найважливіший змістотвірний компонент тексту розглянуто супутні його створенню комунікативні обставини (учасники, умови, організації, способи спілкування).