Запропоновано спосіб визначення параметрів, які характеризують процес релаксації високоорієнтованих полімерів, за експериментальними значеннями податливості.

Розглянуто деформаційні властивості та основи теорії в'язкопружності полімерів. Викладено особливості напруженого стану полімерів, деформаційні характеристики континуума, описано точкові дефекти в пружному континуумі, типи в'язкопружних континуумів тощо.

Розглянуто властивості полімерів. Описано мікроскопічні механізми їх деформації та особливості теплового руху. Запропоновано основні моделі, що використовуються в процесі аналізу теплових деформацій полімерів, зокрема, вільно з'єднаного ланцюга, ротамерну модель ланцюга, сіткову модель полімера.

Рассмотрены свойства полимеров. Описаны микроскопические механизмы их деформации и особенности теплового движения. Предложены основные модели, использующиеся при анализе тепловых деформаций полимеров, в частности, свободно соединенной цепи, ротамерная модель цепи, сеточная модель полимера.

Висвітлено фізичні аспекти ультразвукової діагностики та питання її застосування в медицині. Проаналізовано біологічну тканину як однорідний континуум, описано континуальну модель організму людини.

Освещены физические аспекты ультразвуковой диагностики и вопросы её применения в медицине. Проанализирована биологическая ткань как однородный континуум, представлено описание континуальной модели организма человека.

Запропоновано спосіб визначення компонент тензора податливості полімерних волокон за експериментальними значеннями крутильної жорсткості полімер-полімерних композитів.

Досліджено зміну зсувного модуля водних розчинів колагену в процесі золь-гелевого переходу. Запропоновано метод, що дозволяє з одержаних даних визначити концентрації гель-фази.

Вивчено вплив теплових коливань на термодинамічні властивості полімерних кристалів. Запропоновано модель полімерного монокристала, в якій враховано згинні коливання ланцюгів. Методами статистичної механіки одержано рівняння стану цієї моделі. Таке ж рівняння одержано для полімеру з неорієнтованими кристалітами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р454.68

Рубрики:

Електрохірургія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В372.312 + В376

Рубрики:

Вакансії і домішки

Механічні властивості монокристалів

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основе анализа структуры предельно ориентированных полимерных волокон предложена модель для расчета акустического модуля упругости волокна. Наличие в системе иерархии структурных масштабов приводит к появлению иерархии временных масштабов. Показано, что в результате существования такой иерархии на эксперименте можно измерить модуль упругости внутрифибриллярных неупорядоченных областей.

Одержано значення зсувної в'язкості водних розчинів глюкози в інтервалі концентрацій 12,5 - 100 г/л і температур 293 - 353 K. Інтерпретацію експериментальних даних проведено на базі теоретичної моделі А. Ейнштейна. Визначено кількість молекул глюкози, що знаходяться в конфігураціях "крісло" та "човен" за різних температур. Одержано значення термодинамічних параметрів, які характеризують конфігураційний перехід "крісло - човен" молекули глюкози. Визначено кількості молекул води, що утворюють гідратну оболонку обох вказаних конфігурацій. Показано, що за згаданого переходу практично повністю руйнується гідратна оболонка молекули глюкози. Встановлено, що зв'язки молекули глюкози в конфігурації "крісло" є деформованими. Одержано оцінку для енергії деформації цих зв'язків.

Експериментально одержано значення динамічного модуля зсуву льоду в температурному інтервалі 208 - 273 K за частот 0,3 - 2 Гц. Виявлено значне падіння модуля зсуву зі зростанням температури, починаючи з 258 K. Спостережену аномалію пов'язують з процесом передплавлення. Показано, що з існуючих гіпотез щодо цього процесу, з експериментом узгоджується гіпотеза про зв'язок передплавлення з утворенням проміжної структури. За експериментальними даними розраховано залежність концентрації проміжної структури від температури.

Визначено температурну залежність так званого гідродинамічного радіуса молекули декстрану. Показано, що макромолекула декстрану у водному розчині в інтервалі температур 283 - 353 К перебуває в стані ідеального клубка. Знайдено параметри, що характеризують конфігураційний перехід "крісло - човен", якого зазнають глюкопіранозні мономерні ланки макромолекули декстрану. Для ланки та молекул води, що її оточують, визначено розмір області, де встановлюється локальна рівновага. Знайдено розмір гідратної оболонки мономерної ланки в конформаціях "крісло" та "човен", а також визначено енергію деформації ланки в конформації "крісло".

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.18

Рубрики:

Розчини електролітів

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В333.33 + Г241.1-2

Рубрики:

Високочастотний (ВЧ), надвисокочастотний (НВЧ), індукційний розряди

Насичені вуглеводні (парафіни,алкани)

Шифр НБУВ: Ж28079/фіз.-мат. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержані температурні залежності в'язкості (за температури 293 - 353 K) для розчинів декстрану різної концентрації, з домішками та без них, проінтерпретовано в межах моделі непроникного клубка. Встановлено, що радіус клубка, розрахований за експериментальними даними, зменшується у разі збільшення температури, а також введення домішок. На підставі одержаних величин зроблено висновок, що в заданому інтервалі температур клубок є ідеальним. Розраховано значення величини кунівського сегмента та жорсткості згину ланцюга. Встановлено, що розмір кунівського сегмента за порядком дорівнює розміру ланки.

Досліджено кінетику плавлення та горіння парафінових систем, для яких експериментально визначено характеристики поширення фронту плавлення та горіння. На підставі одержаних даних запропоновано механізм розпилення парафінових палив, у основу якого покладено уявлення щодо втрати стійкості розплавленого шару.

Увагу приділено вибору зразків, що моделюють ті чи інші системи людського організму. Викладено загальні принципи постановки експерименту, аналізу результатів із використанням фундаментальних законів фізики. Наведено реологічний експеримент. Розглянуто два методи - метод крутильних коливань та акустоінтерферометричний. Описано дослідження, що виконуються за допомогою даних методів для вирішення таких завдань, як встановлення механізму регенерації сполучної тканини, взаємодії ферментів та антикоагулянтів зі сполучною тканиною. Досліджено роль фібриногену в згортанні крові та кінетику згортання крові. Показано, як вивчати вплив термообробки та поверхнево-активних речовин на структуру волосся людини. Подано детальну інформацію про роботу серця. Показано, як розрахувати напруження в серцевому м'язі. Розглянуто використання інфрачервоної спектроскопії для вивчення біополімерів двох типів, що входять до складу людського організму.

Досліджено механізм набухання кератину у водному розчині тіогліколевої кислоти. Одержано рентгенівські рефлектограми та ІЧ-спектри, залежність акустичного модуля від статичного напруження для ненабухлого та набухлого кератину. На базі експериментальних даних встановлено, що у разі набухання кератину молекули тіогліколевої кислоти розташовуються у внутрішньофібрилярних невпорядкованих областях, приводячи до орієнтації спіральних сегментів. У цьому випадку між орієнтованими сегментами виникають нові дисульфідні зв'язки, які фіксують новоутворену структуру.

Проведено порівняльне дослідження акустичних властивостей фіброїнових волокон, оброблених і необроблених лужним розчином. Одержано залежності швидкості звуку від статичного напруження, що розтягує волокно. За цією залежністю розраховано значення модулів пружності другого та третього порядків. На основі одержаних значень зроблено висновки про зміни структури, що відбуваються у фіброїновому волокні під час обробки його лужним розчином, а саме: встановлено, що обробка призводить до появи дефектів типу порожнин у невпорядкованих областях та орієнтації ланцюгів в цих областях уздовж осі волокна.