Проаналізовано існуючі методи проектування систем електропостачання. Розроблено удосконалений метод еквіпотенційних поверхонь і порівняно запропонований метод із тензорним.

Описано розвиток методу еквіпотенційних контурів для проектування оптимальної структури радіальних розподільчих мереж. Визначено кількість та місця розташування проміжних вузлів навантаження.

Запропоновано алгоритм визначення оптимальної топології мережі на основі використання оцінки поліпшення варіанту при зміні топології в локальних зонах, а також алгоритм визначення шляху прокладання магістралі.

На підставі методу потенційної поверхні розроблено алгоритм визначення проміжних вузлів навантаження радіальних розподільчих мереж.

Запропоновано модель визначення топології мережі на основі використання оцінки поліпшення варіанту схеми під час зміни топології в окремих зонах, а також алгоритм визначення шляху прокладання магістралі.

Проаналізовано використання вторинних енергоресурсів підприємства для зниження витрат на вироблення теплової енергії на прикладі кондитерської фабрики. Запропоновано технічні заходи щодо підвищення ефективності енергозабезпечення підприємства.

Запропоновано новий підхід до побудови структури сільських електричних мереж, що враховує наявність джерел генерації електроенергії на базі поновлюваних, в якому розв'язується задача вибору координат місця встановлення джерела живлення на основі розрахунку техніко-економічних показників сформованих структур електричних мереж.

Розглянуто характеристики сучасної системи державної служби України і Китаю. Проаналізовано головні спільні риси і відмінності в розвитку сучасної системи державної служби двох країн, досліджено організаційні основи системи державної служби України і Китаю, проаналізовано особливості формування статусу державного службовця, наведено порівняльну характеристику механізмів проходження державної служби. Доведено, що китайський досвід формування системи державної служби може бути застосованим і реалізованим в Україні. Як загальні напрями і пріоритети подальшого розвитку державної служби України із залученням кращого досвіду розвитку державної служби Китаю запропоновані такі: упровадження сучасних методів кадрової роботи; реалізація антикорупційних програм у системі державної служби; удосконалення системи професійного навчання та оцінювання державних службовців.

Подано постатейний науково-практичний коментар до Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 р. Акцентовано увагу на цілях кожної з норм та їх правовій основі. Описано місце коментованого положення у відповідному механізмі правовідносин. Подано визначення всіх термінів, які потребують тлумачення. Показано зв'язок коментованої статті з іншими положеннями Закону й іншими нормативно-правовими актами. Наведено порівняння коментованого положення (інституту, ідеї) із зарубіжними аналогами, що сприяє кращому розумінню сутності цього положення. Наведено матеріали європейського досвіду вступу на державну службу, службової кар'єри й оплати праці державних службовців.

Вирішено поставлене завдання в науковій галузі державного управління, обґрунтовано теоретичні засади і розроблено рекомендації щодо удосконалення правового регулювання професійної діяльності у сфері державної служби в Україні. Здійснено узагальнення напрацювань вітчизняних і зарубіжних учених, проаналізовано законодавство України з питань вступу, проходження та припинення державної служби з метою визначення стану розробленості зазначеної проблематики. Уточнено сутнісні характеристики та зміст основних понять "професійна діяльність державних службовців", "система регулювання професійної діяльності державних службовців". Визначено перспективні напрями розвитку інституту публічної (цивільної) служби в Україні. Розглянуто та проаналізовано відмінності нормативно-правового регулювання з питань державної служби в різні історичні періоди та виокремлено обставини, які впливають на формування політики у відповідній сфері. Визначено напрями імплементації міжнародного досвіду з питань регулювання державної служби в Україні в напрямі переходу до кар'єрної моделі служби. Розроблено рекомендації щодо теоретичних засад правового регулювання професійної діяльності державних службовців, удосконалення діяльності юридичних служб з метою забезпечення реалізації принципу законності в роботі державних органів та подано пропозиції стосовно змін до нормативно-правових актів з цих питань.