Наведено список шкідливих видів комах сільськогосподарських культур і лісових насаджень, назви рядів комах та їх характеристику українською, російською, латинською, англійською та німецькою мовами. Розкрито особливості фонетичної системи латинської мови. Увагу приділено шкідникам зернових злакових, одно- та багаторічних бобових культур, цукрових буряків, льону, конопель, соняшнику, картоплі, тютюнових та капустяних, лілейних та зонтичних овочевих, гарбузових овоче-баштанних, плодових та ягідних культур, шкідникам виноградної лози, полезахисних лісонасаджень, зерна та інших сільськогосподарських продуктів під час зберігання.

Уточнено видовий склад садових довгоносиків і трубковертів. Узагальнено матеріали щодо біології, екології, сезонної динаміки та шкідливості яблуневого квіткоїда залежно від строків дозрівання плодів яблунь. Встановлено, що максимальна чисельність квіткоїда до цвітіння спостерігається від фенофази розпускання бруньок до відокремлення бутонів. Визначено видовий склад паразитоїдів личинок і лялечок квіткоїда у пошкоджених бутонах і значення ентомофагів у динаміці чисельності шкідника. Вдосконалено елементи заходів захисту яблуневого саду від шкідників за рахунок перенесення обприскування інсектицидами з фенофази рожевого бутона на більш ранню фенофазу відокремлення бутонів.

Уточнено видовий склад і сезонну динаміку чисельності садових довгоносиків - шкідників яблуні різних років посадки у східному Лісостепу України. Вперше для регіону визначено екологічні особливості яблуневого квіткоїда, встановлено комплекс його ентомофагів та удосконалено окремі елементи інтегрованого захисту яблуні. Визначено щільність яблуневого квіткоїда під час літньої діапаузи та зимівлі під відмерлою корою на стовбурі, скелетній гілці та в поверхневому шарі грунту, а також у межах однієї яблуні на наступний рік. Встановлено співвідношення молодих жуків яблуневого квіткоїда та ентомофагів за родинами та видами у пошкоджених бутонах яблунь різних строків дозрівання.

Висвітлено існуючі методи виявлення та обліку шкідників сільськогосподарських культур і шляхи їхнього вдосконалення. Розглянуто різні види обліку основних шкідників багатьох сільськогосподарських культур та указано алгоритми їх проведення за загальноприйнятими та перспективними новітніми методами. Надано критерії доцільності застосування засобів захисту рослин від шкідників, за якими приймають рішення про необхідність проведення та визначення ефективності захисних заходів.

Наведено список шкідливих видів комах лісових насаджень, рядів комах та їх характеристику українською, російською, латинською, англійською та німецькою мовами. Подано також малюнки загальної будови та зовнішнього вигляду шкідливих комах.

Наведено список шкідливих видів комах сільськогосподарських культур лісових насаджень українською, російською, латинською, англійською та німецькою мовами. Представлено характеристику основних рядів комах, до яких належать зазначені види, а також рисунки загальної будови та зовнішнього вигляду шкідливих видів комах.

Наведено результати досліджень з актуальних питань екології, сільськогосподарської і лісової ентомології, фітопатології, карантину та біологічного захисту рослин. Висвітлено сучасні проблеми захисту рослин від шкідливих організмів. Розкрито особливості розвитку злакових попелиць на озимій пшениці в Харківській області. Вивчено вплив агротехнічних заходів на обмеження розвитку кореневих гнилей ячменю ярого. Розглянуто амброзію полинолисту як небезпечний карантинний бур'ян Сумської області. Показано можливості удосконалення заходів захисту яблуні від шкідників. Висвітлено методичні аспекти визначення стійкості сої до збудників фузаріозу. Розкрито особливості оцінювання селекційного матеріалу картоплі на стійкість проти збудників хвороб бактеріального походження. Проаналізовано ринок пестицидів, рекомендованих до застосування на олійних капустяних культурах в Україні.

Висвітлено сучасні принципи, алгоритми та методологію розробки фітосанітарних прогнозів різної завчасності і шляхи їх удосконалення з метою впровадження екологічно орієнтованого захисту рослин. Наведено критерії доцільності застосування засобів захисту рослин від шкідників і хвороб та визначення ефективності захисних заходів. Розглянуто фітосанітарний моніторинг і прогноз як основу екологізованого захисту рослин, подано історію розвитку і сучасний стан фітосанітарного моніторингу і прогнозу в Україні. Окреслено принципи проведення фітосанітарного моніторингу, типи і види прогнозів, зокрема, прогнози за завчасністю, прогнози за призначенням, прогнози розвитку груп шкідливих організмів.

Висвітлено існуючі методи виявлення та обліку шкідників сільськогосподарських культур і шляхи їх удосконалення. Наведено критерії доцільності застосування засобів захисту рослин від шкідників та визначення ефективності захисних заходів. Запропоновано алгоритми проведення обліків основних шкідників сільськогосподарських культур за загальноприйнятими та перспективними новітніми методами.

Присвячено 100-річчю з лня народження доктора біологічних наук, професора Б. М. Литвинова. Представлено результати досліджень провідних та молодих учених, аспірантів, магістрів та бакалаврів у галузях сільськогосподарської екології, сільськогосподарської і лісової ентомології, фітопатології, карантину та біологічного захисту рослин. Висвітлено сучасні проблеми захисту рослин від шкідливих організмів.

Наведено вичерпну характеристику паразитичних карантинних бур'янів. Призначено для аудиторної та самостійної роботи здобувачів закладів вищої освіти II - IV рівнів акредитації зі спеціальностей "Захист і карантин рослин", "Екологія" та "Агрономія". Може бути корисним фахівцям з екології, агрономії та захисту рослин.

Наведено вичерпну характеристику регульованих некарантинних шкідливих організмів та комах, які мають перехідний статус або виявлені окремими осередками. Акцентовано увагу на питаннях обстеження землі сільськогосподарського призначення у господарствах та на присадибних ділянках громадян державними службовцями та зауважено, що висновок щодо фітосанітарного стану об'єктів регулювання видають фітосанітарні лабораторії на підставі аналізу зразків, відібраних державними інспекторами під час проведення таких обстежень. Зазначено, що дані фітосанітарного моніторингу території країни є підставою для накладання чи скасування карантинного режиму, а також для планування заходів із локалізації та ліквідації осередків карантинних організмів. Запропоновано для аудиторної та самостійної роботи здобувачів закладів вищої освіти II - IV рівнів акредитації зі спеціальностей "Захист і карантин рослин", "Екологія" та "Агрономія". Рекомендовано фахівцям з екології, агрономії та захисту рослин, науковим співробітникам і агрономам господарств різних форм власності, слухачам закладів післядипломної освіти, викладачам, здобувачам біологічних та сільськогосподарських спеціальностей закладів вищої освіти.

Наведено вичерпну характеристику обмежено поширених в Україні карантинних об'єктів і зазначено, що небезпечні шкідливі організми, які підлягають регулюванню, включені до "Переліку регульованих шкідливих організмів", затвердженого наказом Мінагрополітики України від 29.11.2006 р. №716 (зі змінами згідно з наказом Мінагрополітики України від 08 серпня 2019 року за № 879/33850), до якого на сьогодні входять: 2 види кліщів, 100 видів комах, 69 видів хвороб рослин, 12 видів нематод та 38 видів бур'янів. Зазначено, що з метою оцінки фітосанітарного стану території країни державні фітосанітарні інспектори щорічно проводять моніторинг, який включає контрольні обстеження сільськогосподарських і лісових угідь, місць зберігання і переробки рослин та рослинної продукції, пунктів карантину рослин і прилеглої до них території. Зауважено, Встановлено, що особливе значення мають карантинні організми, обмежено поширені в Україні, адже вони вже акліматизувались і шкодять на території України. Акцентовано увагу на питаннях обстеження землі сільськогосподарського призначення у господарствах та на присадибних ділянках громадян державними службовцями та зауважено, що висновок щодо фітосанітарного стану об'єктів регулювання видають фітосанітарні лабораторії на підставі аналізу зразків, відібраних державними інспекторами під час проведення таких обстежень. Визначено, що підставою для накладання чи скасування карантинного режиму, а також для планування заходів із локалізації та ліквідації осередків карантинних організмів є дані фітосанітарного моніторингу території країни. Рекомендовано для аудиторної та самостійної роботи здобувачів закладів вищої освіти II - IV рівнів акредитації зі спеціальностей "Захист і карантин рослин", "Екологія" та "Агрономія", може бути корисним фахівцям з екології, агрономії та захисту рослин, науковим співробітникам та агрономам господарств різних форм власності, слухачам закладів післядипломної освіти, викладачам, здобувачам біологічних та сільськогосподарських спеціальностей закладів вищої освіти.

Проведено відповідні дослідження та представлено їх результати, теоретично узагальнено та практично вирішено питання визначення особливостей розвитку пероноспорозу, шкідливості хвороби та зв'язків з огірком корнішонного типу шляхом формування бази даних, що дозволило відібрати та впровадити у процес сортової та гетерозисної селекції цінний за стійкістю до пероноспорозу та комплексом інших ознак вихідний матеріал (батьківські форми), що має важливе наукове та практичне значення у галузі сільськогосподарської науки. Рекомекндовано для фахівців з питань захисту рослин, селекції, наукових співробітників, викладачів, аспірантів і студентів біологічних і сільськогосподарських спеціальностей закладів вищої освіти і всіх тих, кого цікавить підвищення кількості та якості врожаю огірка корнішонного типу.

Висвітлено сучасний стан карантину рослин в Україні, зовнішній і внутрішній карантин рослин, карантин рослин лісових культур. Охарактеризовано обов'язки держінспектора з карантину рослин під час догляду. Подано вичерпну характеристику карантинних об'єктів списків А2, регульованих некарантинних шкідливих організмів, комах, які мають перехідний статус або виявлені окремими осередками. Досліджено правила проведення науково-дослідних робіт із карантинними організмами на території України. Також описано методику відбору проб у процесі карантинного огляду та методи проведення ентомологічної, мікологічної, бактеріологічної, вірусологічної, гербологічної і фітогельмінтологічної експертиз. Охарактеризовано визначення карантинного стану складів, посівів, насаджень, районів, областей за допомогою їх обстеження. Розглянуто методи відбору проб у процесі карантинного огляду та експертизи.

Важливим резервом підвищення врожайності сільськогосподарських культур, збереження отриманої продукції та її якості є захист рослин від шкідливих організмів. Використання сучасних пестицидів для захисту рослин від шкідливих організмів є обов’язковою складовою новітніх технологій вирощування сільськогосподарських культур. Екологічні проблеми, турбота про збереження здоров’я людини і довкілля спонукають до постійного пошуку нових класів хімічних сполук з іншим механізмом дії, ніж традиційні пестициди, та вдосконалення стратегії і тактики їх використання, що потребує професійних знань, навиків, умінь, практичного досвіду та високої організації праці. Висвітлено загальні питання сучасної фітофармакології. Охарактеризовано науково обгрунтоване застосування сучасних хімічних і біологічних засобів захисту рослин, токсиколого-гігієнічні і фізико-хімічні властивості новітніх фітофармакологічних засобів захисту рослин та їх поведінку в довкіллі. Значну увагу приділено екологічно безпечному застосуванню сучасних засобів захисту рослин в інтегрованих технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Роль захисту рослин суттєво зростає у зв’язку із широким упровадженням інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та інтегрованих систем захисту лісових, лісомеліоративних і паркових насаджень. Отримання стабільних урожаїв високоякісної продукції рослинництва передбачає постійний моніторинг фітосанітарного стану посівів. Представлено технічні засоби захисту рослин, Державні санітарні правила транспортування, зберігання та застосування пестицидів та основні вимоги і техніка безпеки при роботі з технічними засобами їх застосування. Відомості щодо регламентів застосування пестицидів відповідають "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні".

Наведено список комах шкідників сільськогосподарських культур і лісових насаджень українською, латинською, англійською та німецькою мовами. Представлено характеристику основних рядів комах, до яких належать зазаначені види, а також рисунки загальної будови та зовнішнього вигляду шкідливих видів комах для самостійної роботи студентів. Зазначено, що при вивченні шкідників сільськогосподарських культур і лісових насаджень запам’ятовування латинських назв шкідників є обов’язковим. Знання латинських назв шкідливих комах дає можливість краще розуміти питання, які обговорюються на симпозіумах, конференціях, воно необхідне при користуванні спеціальною літературою, а також сприяє кращому взаєморозумінню при спілкуванні з колегами, в тому числі іноземними. Наведено більше 330 назв шкідливих видів комах українською, російською, латинською, англійською та німецькою мовами. Російські назви наведено у зв’язку з тим, що значна кількість підручників, довідників, визначників, атласів, монографій та іншої навчальної та наукової літератури видрукувано російською мовою. Усі види наведено у 19 підрозділах (багатоїдні шкідники, шкідники польових, овочевих, садових, ягідних культур, лісових насаджень, а також зерна та інших сільськогосподарських продуктів при зберіганні), назви розміщені в алфавітному порядку. Визнано, що таке розміщення полегшує запам’ятовування та пошук назв необхідних видів шкідливих комах.

Наведено список комах шкідників сільськогосподарських культур і лісових насаджень українською, латинською, англійською та німецькою мовами. Представлено характеристику основних рядів комах, до яких належать зазаначені види, а також рисунки загальної будови та зовнішнього вигляду шкідливих видів комах для самостійної роботи студентів. Наведено близько 350 назв шкідливих видів комах різними мовами. Усі види наведені у 19 розділах (багатоїдні шкідники, шкідники польових, овочевих, садових, ягідних культур, лісових насаджень, а також зерна та інших сільськогосподарських продуктів при зберіганні), назви розміщені в алфавітному порядку.