Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.12 + Р284.51

Рубрики:

Дія отруйних речовин на людський організм

Токсикологія спиртів, фенолів та їх похідних (прості і складні ефіри)

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано комплексну санітарно-гігієнічну оцінку сучасного виробництва натуральних шкір з урахуванням особливостей процесу одержання різних видів шкіряної продукції та стадій технологічного процесу. Виявлено взаємозв'язок між станом здоров'я різних професійних груп робітників за критеріями результатів медичного огляду та показників захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також з умовами праці у процесі обробки натуральної шкіри. За новим методичним підходом щодо гігієнічної систематизації умов праці встановлено головні несприятливі виробничі чинники та розраховано інтегральний критерій умов праці. Визначено гігієнічну структуру сучасного виробничого процесу одержання натуральної шкіри як готового продукту та її роль у розвитку виробничо-обумовлених змін у стані здоров'я робітників. У токсикологічному експерименті визначено токсичні властивості барвника та дубителя для шкіри з обгрунтуванням безпечних рівнів впливу.

Наведено відомості про хімію біогенних елементів, комплексні сполуки, властивості розчинів, визначено їх роль у процесах життєдіяльності. Висвітлено основи титриметричного аналізу, відомості про електрохімію розчинів і застосування електрохімічних методів дослідження у медичній практиці. Розкрито основи біоенергетики та кінетики біохімічних процесів. Увагу приділено поверхневим явищам, властивостям колоїдних розчинів і розчинів високомолекулярних сполук.

Приведены сведения о химии биогенных элементов, комплексных соединениях, свойствах растворов, определена их роль в процессах жизнедеятельности. Изложены основы титриметрического анализа, сведения об электрохимии растворов и применении электрохимических методов исследования в медицинской практике. Раскрыты основы биоэнергетики и кинетики биохимических процессов. Внимание уделено поверхностным явлениям, свойствам коллоидных растворов и растворов высокомолекулярных соединений.

Під час моделювання експериментального довготривалого емоційного стресу трьох рівнів у щурів виявлено морфологічні зміни внутрішніх органів, які є характерною ознакою передпатологічного хронічного стомлення. Одержані результати можуть служити підставою для патогенетичного обгрунтування шкідливої дії на людину виробничих факторів напруженої праці та розробки заходів щодо профілактики хронічного стомлення.

При моделировании экспериментального эмоционального стресса трех уровней у крыс обнаружены морфологические изменения внутренних органов, которые являются характерным признаком предпатологического состояния хронического утомления. Полученные результаты могут служить основанием для патогенетического обоснования вредного действия на человека производственных факторов напряженного труда и разработки мероприятий по профилактике хронического утомления.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*72 р3

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж16674 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено сучасні питання впливу оточуючого середовища на зоровий та слуховий аналізатор новонароджених дітей, яких виходжують за умов відділень інтенсивної терапії новонароджених. Показано доцільність активної ранньої (скринінгової) діагностики порушень слуху та зору в передчасно народжених дітей. Подано дані сучасних досліджень, які підтверджують необхідність щадного шумового та світлового навантаження на недоношену дитину в критичному стані.

Приведены результаты экспериментальных исследований по изучению особенностей гонадотоксического действия НБ, МТБЭ и ЭМИ в условиях холодового стресса, а также в условиях температурного комфорта. Исследования проводились на лабораторных животных, при 30-кратном введении НБ или МТБЭ в желудок в дозе 1/10 ЛД50 и экспозицией животных в двух различных термических режимах по 4 часа в день 5 раз в неделю. Влияние ЭМИ моделировалось при частоте 70 кГц с напряжением 600 В/м. Особенности гонадотоксического действия НБ и МТБЭ изучали по показателям функционального состояния сперматозоидов, проводили общий гистологический анализ тканей семенника, дополняя его морфометрическими показателями. Анализ результатов экспериментальных исследований свидетельствует о том, что морфофункциональные изменения репродуктивной системы лабораторных животных при воздействии химических факторов (НБ и МТБЭ), физических факторов (ЭМИ) в двух различных термических режимах имеют аналогичный характер при условии, что при сочетанном действии указанных факторов и пониженной температуры имеет место усиление гонадотоксического эффекта.

Наведено інформацію з проблеми біологічного моніторингу небезпечних хімічних речовин і впровадження його в практику гігієни праці та охорони навколишнього середовища. Проаналізовано наукові дані міжнародних нормативно-правових документів, щодо оцінки ризику впливу екзогенних хімічних сполук на стан здоров'я працюючих і населення з використанням комплексних підходів методології біомоніторингу.

Приведена информация по проблеме биологического мониторинга опасных химических веществ и внедрения его в практику гигиены труда и охраны окружающей среды. Проанализированы научные данные международных нормативно-правовых документов, касающихся оценки риска влияния экзогенных химических соединений на состояние здоровья работающих и населения с использованием комплексных подходов методологии биомониторинга.

Мета статті - дослідження методичних підходів до формування ефективного механізму управління економічною діяльністю сільськогосподарських підприємств з урахуванням прогнозних значень результативності цієї діяльності у процесі розробки відповідної стратегії, що сприятиме адекватнішому сценарному плануванню. Розглянуто погляди окремих дослідників на визначення дефініцій "економічна діяльність", "механізм економічної діяльності сільськогосподарських підприємств" і вказано на деякі спільні риси та відмінності між поняттями "економічна діяльність" і "господарська діяльність". Визначено складові механізму економічної діяльності сільськогосподарських підприємств, вказано на основні напрями її удосконалення в контексті результативності та на необхідність введення поняття "футурологічна результативність" економічної діяльності з обгрунтуванням доцільності врахування її при прийнятті та реалізації управлінських рішень у процесі такої діяльності. Запропоновано авторську функціональну консолідовану модель оцінювання та регулювання рівня результативності економічної діяльності (футурологічної результативності) сільськогосподарських підприємств з метою прогнозування в процесі SEE-управління. Окреслено основні елементи стратегії економічної діяльності сільськогосподарських підприємств. Перспективи подальших досліджень пов'язані з вишукуванням шляхів покращання значень футурологічної результативності у контексті SEE-управління, котре має враховувати встановлені характерні ознаки зазначеної вище результативності як інституту національної економіки в системі сучасних соціально-економічних відносин.

Багатовекторність наукової проблематики, яка стала об'єктом дослідження сучасної медицини праці, гігієни праці та екології, усе більше й більше диктує необхідність налагодження творчих зв'язків з профільними фахівцями закордонних, перш за все, європейських, провідних навчально-наукових установ і центрів. Мета дослідження - узагальнити результати наукових досліджень з актуальних медико-біологічних проблем гігієни праці й екології, які виконано з залученням механізмів міжнародної співпраці, у тому числі з застосуванням уніфікованих підходів до постановки та проведення експериментів, статистичної обробки даних, порівняльного аналізу результатів та апробації результатів на міжнародних форумах. Було застосовано міжнародний підхід до розв'язання низки пріоритетних проблем сучасної медицини праці, а саме: визначення особливостей розвитку стану професійного вигорання у робітників соціально-значущих професій; встановлення гігієнічної значущості та визначення біологічних механізмів сполученої дії фізичних чинників оточуючого середовища та виробничого середовища; розробка методичних підходів до обгрунтування біологічних гранично-допустимих концентрацій. Розв'язанню завдань, які було поставлено в контексті міжнародної співпраці, сприяло заключення Договору щодо співробітництва між кафедрою медицини праці медичного факультету Магдебурзького університету ім. Отто-фон-Геріке (Німеччина) та кафедрами внутрішніх і професійних захворювань; гігієни та екології № 2 Харківського національного медичного університету, який юридично діє з 2012 р. У роботі висвітлено напрями наукових досліджень медико-біологічних проблем гігієни праці та екології, завдання яких розв'язувалися з залученням механізмів міжнародної співпраці. Доведено, що у робітників соціально-значущих професій, які підлягають впливу елементів напруженої праці, мають місце деякі симптоми "професійного вигорання" на рівні 42 - 76 % і ризик іпрофесійного вигоранняі на рівні 3 - 19 % залежно від професії, статі, віку. На підставі оцінки дії фізичних чинників оточуючого середовища встановлено, що поєднана дія електромагнітного випромінювання та позитивних низьких температур зумовлювала більш глибокі порушення за біохімічними та морфологічними показниками. Обгрунтовано методичну основу біологічного моніторингу лікарських засобів і похідних янтарної кислоти та розроблено алгоритм диференційованого відбору комплексу інформативних біомаркерів під час розробки біологічного безпечного рівня впливу цих сполук. Рекомендовано величину біологічного безпечного рівня впливу антидіабетичного засобу у плазмі крові на рівні 11 нг/мкл, що надасть змогу здійснювати більш дієвий санітарно-гігієнічний нагляд за впливом даного лікарського засобу за умов його промислового виробництва. Висновки: використання міжнародного досвіду організації та проведення наукових досліджень з актуальних медико-біологічних проблем гігієни праці та екології довело свою ефективність на етапах планування, статистичної обробки матеріалу й апробації результатів досліджень на наукових форумах.

Уточнено дефініцію "діяльність" у контексті запропонованих і/або розвинених далі парадигм "ресурси - діяльність - результат" та "ефективність - масштабність - результативність діяльності" як генетично перетвореної форми з урахуванням структури (будови) цієї діяльності із залученням для цього поняття "морфологія системи" (з розгляданням при цьому підприємства як системи на мікрорівні). Обгрунтовано, що в дослідженнях стосовно діяльності промислових підприємств як виробничих систем, окрім загальнонаукових і загальновідомих специфічних методів, підходів та інструментарію наукових доробків, можна скористатися можливістю доповнення переважаючого в сучасній економічній теорії методу структурного аналізу генетичним підходом. Окреслено базові ознаки та виокремлено деякі класифікації діяльності промислових підприємств. Підкреслено, що єдність форми і змісту діяльності передбачає їх відносну самостійність та активну роль форми діяльності по відношенню до її змісту. Вказано на необхідність урахування у процесі діяльності причинно-наслідкових зв'язків. За допомогою модифікованої діаграми Ейлера - Венна проілюстровано логіко-методологічний зв'язок істинності парадигм "ресурси - діяльність - результат" та "ефективність - масштабність - результативність діяльності" промислового підприємства як виробничої системи з урахуванням сутності категорії результативності (the efficiency), котра поєднує в собі якісну (ефективність - the effectiveness) та кількісну (масштабність - the scale) складові. Візуалізовано першу із зазначених вище парадигм у контексті "вхід - вихід системи" (з використанням ічорної скринькиі) для вишукування подальших напрямків покращення діяльності підприємства з урахуванням існування внутрішнього та зовнішнього середовища. Підкреслено, що оптимальне управлінське рішення стосовно результатів діяльності можна вишукувати простими як загальнонауковими, так і специфічними методами (у тому числі, із застосуванням генетичного підходу та методології SEE-управління). З'ясовано, що використання теорії генетичних алгоритмів як методів, які дозволяють знаходити оптимальне рішення задач будь-якої складності завдяки тому, що оперують не способами отримання результатів, а самими результатами рішення задач, - служить ефективним засобом знаходження найкращого рішення стосовно результативності діяльності підприємств завдяки закладеному в таких алгоритмах принципу еволюції. Наведено основні етапи та варіант генетичного алгоритму.

Мета роботи - запропонування та висвітлення результатів авторських досліджень щодо існуючої в теорії результативності концепцій наративів, когнітивних проєктів і когерентних ефектів як складових механізму SEE-управління діяльністю підприємств (як систем на мікрорівні) для окреслення перспектив їх подальшого розвитку. На основі узагальнення результатів досліджень наукових праць зарубіжних і вітчизняних учених розглянуто та доповнено авторськими підходами концепції вищезгаданих наративів. Зокрема, доповнено тріалектичний парадигмальний конструкт "наратив - алгоритм, когнітивний проєкт - патерн (англ. pattern від лат. patronus - модель, зразок для наслідування, шаблон") складовою "результати оцінювання за показниками ефектів когерентності". Зазначене має надати певної завершеності та комплексності механізму управління діяльністю підприємств. Висловлено думку, що результати дослідження наративів уможливлюють здобуття необхідних якісних даних про зміст правил, норм інститутів тощо, які неможливо отримати, аналізуючи виключно статистичні та інші кількісні історичні факти. Підтверджено, що наративний аналіз є одним із корисних методів дослідження, котрий дозволяє отримати реалістичну інформацію щодо функціонування системи. Підкреслено, що така інформація є знаннями, котрі пояснюють повторювані економічні дії тощо, які мають стати обов'язковою складовою механізму управління діяльністю сучасних підприємств. У результаті дослідження обгрунтовано, що досягненню ефектів когерентності узгоджених між собою наслідків діяльності конкретного підприємства може сприяти дієве SEE-управління. Висвітлено основні складові механізму такого управління. Перспективами подальших досліджень є висвітлення прикладних аспектів імплементації результатів запропонованих авторами підходів.

Мета роботи - окреслення можливостей застосування концепції структуралізму для інтерпретації показників компонент (складових) ефективності діяльності підприємств як систем на мікрорівні з точки зору парадигми "структура - система" з урахуванням історії зародження та розвитку згаданої концепції. Викладено результати дослідження еволюції понять "структура" та "система" в контексті відповідної парадигми з метою вдосконалення підходів до управління ефективністю діяльності підприємств. Наведено інтерпретацію зазначених вище дефініцій різними науковцями; запропоновано авторське тлумачення понять "структура показників ефективності" та "система складових показників ефективності" діяльності підприємств. Окреслено методологічні підходи до управління ефективністю діяльності підприємств як складних систем на мікрорівні на основі згаданої вище системи показників, яка грунтується на моделях Бурєннікової (Поліщук) - Ярмоленка. Запропоновано структурно-логічну схему базових понять у парадигмі "структура - система". Наведено "модель взаємозв'язку" між поняттями "структура" (кількісними та якісними складовими показників результативності діяльності) і "система" (як мультиплексом, сукупністю взаємопов'язаних елементів, комплексом пов'язаних між собою показників результативності) при системному підході наукового пізнання з метою більш чіткої ідентифікації взаємозв'язків між досліджуваними поняттями та пов'язаними з цими поняттями показниками та з урахуванням системного підходу. Наголошено, що відсутність результатів обчислень за окремими складовими (компонентами) зазначеної системи показників унеможливлює появу цілісної картини стосовно результативності діяльності підприємств. Підкреслено, що вдосконалена автором методологія пізнання, вимірювання й оцінювання ефективності діяльності підприємств сприятиме покращенню управління ними та знаходженню резервів розвитку підприємств як систем.

Мета роботи - висвітлення оновлених теоретичних підходів до сутності, значення й оцінювання результативності процесу трансферу технологій (з урахуванням такої стадії трансферу, як конструкторсько-технологічний супровід процесів виготовлення нового обладнання для промислових підприємств) у межах обраної моделі управління (зокрема, авторського SEE-управління) для подальшої розробки рекомендацій щодо їх практичного застосування в контексті інноваційного розвитку підприємств промисловості. Наукову новизну статті становить окреслення новітніх підходів до застосування моделей складових результативності з відповідними показниками в них для визначення, вимірювання й оцінювання результативності процесу трансферу технологій промислових підприємств у контексті процесного, системного та холістичного підходів з акцентуванням уваги на можливості використання цих моделей як перевірених на практиці позитивним досвідом понад 25 останніх років. Доведено, що корисним інструментом SEE-управління результативністю процесу трансферу технологій може служити авторська матриця результативності для візуалізації можливих коректив індексів її складових. Підкреслено, що результати обчислень на основі конкретних даних промислових підприємств за моделями складових результативності процесу трансферу технології можуть бути підставою для прийняття управлінського рішення щодо доцільності реалізації певної наукової розробки. Зазначено, що застосування системи показників у моделях складових результативності для процесу трансферу технологій дає змогу на практиці реалізувати комплексний підхід до аналітичної, прогностичної та інших складових управління (зокрема, SEE-управління) трансфером технологій, починаючи з прийняття рішення про доцільність трансферу та закінчуючи оцінюванням його результативності.