Проаналізовано сутність і структуру соціальної складової професійної діяльності сучасного фахівця й її призначення. Розглянуто знання, уміння та навички, що складають соціальну компетенцію фахівця, та особистісні якісні показники соціальної діяльності, що її забезпечують. Наведено педагогічні технології формування та розвитку навичок соціальної діяльності студентів у процесі їх професійної підготовки у вищому закладі освіти.

Проанализированы сущность и структура социальной слагаемой профессиональной деятельности современного специалиста и ее назначение. Рассмотрены знания, умения и навыки, которые составляют социальную компетенция специалиста, а также личностные качественные показатели социальной деятельности, которые обеспечивают ее. Приведены педагогические технологии формирования и развития навыков социальной деятельности студентов при их профессиональной подготовке в высшем заведении образования.

  Скачати повний текст

Визначено місце історії філософії управління в структурі філософії, її проблематику. Викладено основні та вихідні положення управлінської філософії, проаналізовано соціальне управління та особистісне самоврядування. Розглянуто основні ідеї та досягнення стародавньої філософії управління, середньовіччя, епохи Відродження, Нового часу, Просвітництва, у німецькій класичній філософії та світовій неокласичній філософії. Висвітлено суспільне самоврядування, його історичні досягнення, перспективи та проблеми взаємодії з політикою як основним видом соціального управління.

Определены место истории философии управления в структуре философии, её проблематика. Изложены основные и исходные положения управленческой философии, проанализированы социальное управление и личностное самоуправление. Рассмотрены основные идеи и достижения древней философии управления, средневековья, эпохи Возрождения, Нового времени, Просветительства, в немецкой классической философии и мировой неоклассической философии. Освещены общественное самоуправление, его исторические достижения, перспективы и проблемы взаимодействия с политикой как основным видом социального управления.

Розглянуто сутність етики управління як невід'ємного атрибуту професійної діяльності сучасного керівника. Визначено місце етики в загальній структурі системи наук про соціальне управління. Обгрунтовано необхідність її впровадження та розвитку на чітких принципах ділової етики як неодмінної умови забезпечення належної ефективності організації спільної діяльності людей. Показано шляхи та методи формування моральної культури майбутнього фахівця в системі його професійної підготовки.

Рассмотрена сущность этики управления как неотъемлемого атрибута профессиональной деятельности современного руководителя. Определено место этики в общей структуре системы наук о социальном управлении. Обоснована необходимость ее внедрения и развития на четких принципах деловой этики как обязательного условия обеспечения надлежащей эффективности организации совместной деятельности людей. Показаны пути и методы формирования моральной культуры будущего специалиста в системе его профессиональной подготовки.

Висвітлено внесок Г. Лейбніца у філософію управління. Проаналізовано його погляди на природу управління монадами, а також ставлення до політичних реформ.

Викладено деякі ідеї філософії управління Середньовіччя, розглянуто основні чинники її формування. Зроблено висновок щодо необхідності використання досягнень середньовічної філософської думки.

Наведено основні поняття моралі, моральності та етики як феноменів культури, розглянуто їх сутність і призначення. Обгрунтовано тезу, що обов'язковим атрибутом професійної діяльності сучасного керівника має бути етика управління як невід'ємна частина управлінської культури. З системних позицій визначено місце етики в структурі наук про соціальне управління. Доведено необхідність здійснення цього управління на чітких принципах ділової етики як неодмінної умови забезпечення належної ефективності організації спільної діяльності людей та управління нею. Визначено шляхи та методи формування моральнісної культури майбутніх фахівців у системі їх професійної підготовки, роль педагогічної етики. Показано, що оволодіння кожним керівником нормами та принципами етики та їх неухильне дотримання забезпечує можливість максимальної узгодженості цілей та інтересів працівника й організації, індивідуальних прагнень і соціальних потреб. Зроблено висновок, що роль етики управління виходить за межі конкретної фірми, підприємства чи організації та набуває загальносуспільного значення.

Зазначено, що через консерватизм сучасної освіти її зміст і характер не відповідають новим суспільним вимогам, що негативно позначається на кадровому забезпеченні бізнес-структур. Запропоновано систему партнерства бізнесу й університетів як засіб ефективного розв'язання означеної проблеми.

Проаналізовано природу, сутність і зміст поняття соціального пізнання в загальному контексті пізнавальної потреби людини та її відповідної діяльності. Акцентовано увагу на подвійному сенсі соціального пізнання як механізмі пізнання суспільством зовнішнього світу та формування суспільної свідомості та механізму пізнання закономірностей функціонування та розвитку самого суспільства. Детально розглянуто специфіку соціального пізнання та його функції. Вивчено проблеми пізнання феноменів держави, влади та політики. Досліджено філософську рефлексію майбутнього людської цивілізації та показано роль суспільного пізнання у її збереженні.

Досліджено проблеми педагогічного керівництва самоосвітою студентів. Викладено методи покращення технології дидатиктики вищої школи. Висвітлено проблеми освіти й освіченості за кризових умов України. Розглянуто інформаційну культуру як концептуальну проблему сучасних педагогічних технологій. Розкрито особливості взаємозв'язків креативності, властивостей темпераменту та рис характеру в юнацькому віці. Запропоновано методи покращення технології дидактики вищої школи. Висвітлено проблему виховання духовно-моральних цінностей у філософії та педагогіці. Розглянуто питання моральнісного виховання студентської молоді.

З огляду на сучасний стан системи вищої освіти та суспільних вимог до її змісту й характеру проаналізовано місце освіти в культурі та вектори її загальної спрямованості. Розглянуто історичний шлях розвитку культури педагогіки. Розкрито цілі і сенс феномену культури професійної діяльності педагога. Зосереджено увагу на структурі професійної діяльності педагога та її культури. Показано зв'язки професійної культури педагога з його педагогічною майстерністю та системою цінностей педагогічної діяльності та її вплив на особистісний розвиток студентів.

Розглянуто питання особистісної та професійної культури педагога. Вивчено сутність і сенс феномену спілкування. Охарактеризовано педагогічне спілкування в постіндустріальному світі. Досліджено чинники зміни цілей, змісту та характеру освіти. Приділено увагу структурі педагогічної діяльності та культурі спілкування. Обгрунтовано системність впливу педагогічного спілкування. Проаналізовано культуротвірну спрямованість педагогічного спілкування.