В роботі описується метод формалізації діяльності викладача вищого навчального закладу. Виділено основні відношення між елементами цієї діяльності. Результати роботи пропонується використовувати у побудові методичних експертних систем.

Проаналізовано феномен самореалізації особистості у психологічному та філософському аспектах, розкрито історичні витоки проблеми. Висвітлено педагогічні концепції та технології, спрямовані на самореалізацію особистості. Розглянуто питання становлення професіоналізму та індивідуально-професійного розвитку самореалізації викладача, систематизації установки педагога на самореалізацію в професійній діяльності.

Проанализирован феномен самореализации личности в психологическом и философском аспектах, раскрыты исторические истоки проблемы. Освещены педагогические концепции и технологии, направленные на самореализацию личности. Рассмотрены вопросы становления профессионализма и индивидуально-профессионального развития самореализации преподавателя, систематизации установки педагога на самореализацию в профессиональной деятельности.

Висвітлено особливості кар'єри викладача. Визначено шляхи професійного становлення викладача, види кар'єри. Наведено схему формування особистої фахової перспективи та створення іміджу.

У контексті історичного розвитку висвітлено проблему формування іміджу сучасного педагога, проаналізовано особливості створення його зовнішнього вигляду як компоненти позитивного іміджу. З використанням психолого-педагогічних позицій функціонування сучасного педагога в системі педагогічної освіти, а також творчого осмислення його змісту за сучасних умов і вимог до освітньо-виховної діяльності розглянуто питання вивчення іміджу особистості. Розкрито потенціальні та реальні можливості психолого-педагогічного формування іміджу педагога як системотвірного чинника професійної підготовки викладача в системі безперервної педагогічної освіти на вузівському та післявузівському етапах.

В контексте исторического развития освещена проблема формирования имиджа современного педагога, проанализированы особенности создания его внешнего вида как компоненты позитивного имиджа. С учетом психолого-педагогических позиций функционирования современного педагога в системе педагогического образования, а также творческого осмысления его содержания в современных условиях и требований к образовательно-воспитательной деятельности рассмотрен вопрос изучения имиджа личности. Раскрыты потенциальные и реальные возможности психолого-педагогического формирования имиджа педагога как системосоздающего фактора профессиональной подготовки преподавателя в системе беспрерывного педагогического образования на вузовском и послевузовском этапах.

Проаналізовано стан, ціннісні орієнтації викладачів вищих навчальних закладів України. На підставі масштабних соціологічних досліджень охарактеризовано академічну спільноту вищої школи, визначено її позитивні та негативні риси. Показано ставлення академічного персоналу до змін і реформ у системі вищої освіти. Визначено реформаторський потенціал різних типологічних груп викладацького складу.

Проанализированы состояние, ценностные ориентации преподавателей высших учебных заведений Украины. С учетом масштабных социологических исследований охарактеризована академическая общность высшей школы, определены ее положительные и отрицательные черты. Показано отношение академического персонала к изменениям и реформам, происходящим в системе высшего образования. Определен реформаторский потенциал различных типологических групп преподавательского состава.

Висвітлено особливості сучасних тенденцій розвитку ВНЗ в соціокультурному, регіональному та особистісному аспектах. Розглянуто питання психології діалогу як основи концепції гуманітарно-культурної освіти та професійної підготовки майбутніх практичних психологів, професійної готовності викладача у навчально-виховному процесі. Проаналізовано розвиток творчої активності студентів-дизайнерів. Визначено фактори підвищення ефективності формування трудових ресурсів на підприємстві.

Освещены особенности современных тенденций развития ВУЗ в социокультурном, региональном и личностном аспектах. Рассмотрены вопросы психологии диалога как основы концепции гуманитарно-культурного образования и профессиональной подготовки будущих практических психологов, профессиональной готовности преподавателя в учебно-воспитательном процессе. Проанализировано развитие творческой активности студентов-дизайнеров. Определены факторы повышения эффективности формирования трудовых ресурсов на предприятии.

Наведено психолого-педагогічні характеристики процесу самовдосконалення та висвітлено шляхи удосконалення професійно-педагогічної майстерності викладача, його самореалізації в педагогічній діяльності. Подано рекомендації щодо вдосконалення педагогічних умінь, проведення лекцій та практичних занять. Запропоновано варіанти творчих розробок для викладача математики.

Приведены психолого-педагогические характеристики процесса самосовершенствования и освещены пути усовершенствования профессионально-педагогического мастерства преподавателя, его самореализации в педагогической деятельности. Представлены рекомендации по усовершенствованию педагогических умений, проведению лекций и практических занятий. Предложены варианты творческих разработок для преподавателя математики.

Розглянуто питання виховної роботи в контексті сприяння становленню особистості студента та самореалізації викладача під час роботи куратором студентської групи. Висвітлено творчі можливості особистісно-діяльнісного підходу до навчання та виховання, надано прикладний матеріал щодо вдосконалення майстерності викладача в сфері виховання, описано різні способи організаційної роботи куратора зі студентською групою у певні періоди, запропоновано різноманітні методичні матеріали.

Рассмотрены вопросы воспитательной работы в контексте содействия становлению личности студента и самореализации преподавателя во время работы куратором студенческой группы. Освещены творческие возможности личностно-деятельностного подхода к обучению и воспитанию, представлен прикладной материал относительно усовершенствования мастерства преподавателя в сфере воспитания, описаны разные способы организационной работы куратора со студенческой группой в определенные периоды, предложены разнообразные методические материалы.

У контексті саморозвитку викладача висвітлено проблеми, що стосуються вищої школи. Визначено функції професійно-педагогічної культури викладача ВНЗ, наведено основні характеристики його саморозвитку. Запропоновано методики вивчення особистості педагога та його діяльності, проаналізовано особливості вивчення типології особистості за допомогою психогеометричних тестів, зокрема, рівня діловитості. Наведено методи діагностики рівня емоційного вигорання.

В контексте саморазвития преподавателя освещены проблемы высшей школы. Определены функции профессионально-педагогической культуры преподавателя ВУЗ, приведены основные характеристики саморазвития. Предложены методики изучения личности педагога и его деятельности, проанализированы особенности изучения типологии личности с помощью психогеометрических тестов, в частности, уровня деловитости. Приведены методы диагностики уровня эмоционального выгорания.

Розкрито сутність адаптації викладача-початківця до професійно-педагогічної діяльності. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, які забезпечують адаптацію викладача-початківця вищої школи. Визначено критерії та рівні його адаптації до професійно-педагогічної діяльності.

Раскрыта сущность адаптации начинающего преподавателя к профессионально-педагогической деятельности. Обоснованы и экпериментально проверены педагогические условия, обеспечивающие адаптацию начинающего преподавателя высшей школы. Определены критерии и уровни его адаптации к профессионально-педагогической деятельности.

Розглянуто актуальні проблеми психолого-педагогічної підготовки викладача вищої школи. Охарактеризовано форми організації навчання у вищій школі: лекції, семінарські, практичні заняття. Висвітлено проблеми засвоєння алгоритму оптимізації взаємин викладача зі студентами у процесі навчання, а також структурні компоненти професійної адаптації молодого спеціаліста.

Рассмотрены актуальные проблемы психолого-педагогической подготовки преподавателя высшей школы. Охарактеризованы формы организации обучения в высшей школе: лекции, семинарские, практические занятия. Освещены проблемы усвоения алгоритма оптимизации взаимоотношений преподавателя со студентами в процессе обучения, а также структурные компоненты профессиональной адаптации молодого специалиста.

Уперше у вітчизняних і зарубіжних літературних джерелах запропоновано концепцію професійної придатності людини до викладання у вищому навчальному закладі. Наведено шляхи евристики науково-педагогічних кадрів з їх подальшою кваліфікованою підготовкою. Визначено загальні критерії професійної відповідності, зокрема, інтелектуальні, естетичні й етичні Розглянуто допоміжні літературні вправи як метод удосконалення стилю фахових видань, проаналізовано друковані праці в аспекті інтелектуальної власності.

Впервые в отечественных и зарубежных литературных источниках предложена концепция профессиональной пригодности человека к преподаванию в высшем учебном заведении. Приведены пути эвристики научно-педагогических кадров с их дальнейшей квалифицированной подготовкой. Определены общие критерии профессионального соответствия, в частности, интеллектуальные, эстетические и этические. Рассмотрены вспомогательные литературные упражнения как метод усовершенствования стиля специальных изданий, проанализированы печатные труды в аспекте интеллектуальной собственности.

Розглянуто методологічне забезпечення процесу впровадження гуманістичних особистісно-орієнтованих технологій освіти у діяльність вищих навчальних закладів. Розкрито роль куратора у процесі гуманізації вищої освіти, визначено основні напрямки його роботи з фасилітації особистісного розвитку майбутніх спеціалістів. Викладено принципові засади й технології фасилітаційної взаємодії у педагогічному процесі. Описано структурно-функціональну модель та основні психотехнічні прийоми суб'єкт-об'єктної взаємодії. Розроблено методологію та технологію групового тренінгу, обгрунтовано шляхи вирішення проблеми оптимізації соціальної адаптації студентів до навчання у ВНЗ.

Рассмотрено методологическое обеспечение процесса внедрения гуманистических личностно-ориентированных технологий образования в деятельность высших учебных заведений. Раскрыта роль куратора в процессе гуманизации высшего образования, определены основные направления его работы по фасилитации личностного роста будущих специалистов. Освещены базовые принципы и охарактеризованы технологии фасилитационного взаимодействия в педагогическом процессе. Описана структурно-функциональная модель и основные психотехнические приемы субъект-объектного взаимодействия. Разработана методология и технология группового тренинга, обоснованы пути решения проблемы оптимизации социальной адаптации студентов к обучению в ВУЗ.

Висвітлено структуру та функції мовленнєвої діяльності. Описано форми організації педагогічного мовлення та його техніку, зокрема, фонаційне дихання, дикцію. Проаналізовано вплив інтонаційної виразності мовлення на аудиторію, розглянуто проблеми уміння слухати. Розкрито сутність таких понять, як "емоційне самопочуття", "емоційна стійкість", "емоційне напруження".

Освещены структура и функции речевой деятельности. Описаны формы организации педагогической речи и ее техника, в частности, фонационное дыхание, дикция. Проанализировано влияние интонационной выразительности речи на аудиторию, рассмотрены проблемы умения слушать. Раскрыта сущность таких понятий, как "эмоциональное самочувствие", "эмоциональная устойчивость", "эмоциональное напряжение".

Проаналізовано теоретичні засади та висвітлено практичні аспекти формування педагогічної компетентності викладачів іноземної мови, визначено педагогічні умови та описано методику діагностики даної компетентності.

Проанализированы теоретические основы и освещены практические аспекты формирования педагогической компетентности преподавателей иностранного языка, определены педагогические условия и описана методика её диагностики.

Розглянуто сутність і структуру педагогічної культури викладача вищої школи. Означено її основні поняття, розкрито закономірності розвитку. Висвітлено шляхи самостійної роботи майбутніх викладачів у напрямку розвитку педагогічної культури. Висвітлено місце та роль педагогічної техніки у формування майстерності педагога-вихователя. Розглянуто питання щодо зовнішності педагога, володіння пантомімікою, мімікою, жестами, формування мовленнєвої культури.

Рассмотрены сущность и структура педагогической культуры преподавателя высшей школы. Обозначены ее основные понятия, раскрыты закономерности развития. Освещены пути самостоятельной работы будущих преподавателей в направлении развития педагогической культуры. Освещены место и роль педагогической техники в формировании мастерства педагога-воспитателя. Рассмотрены вопросы, касающиеся внешности педагога, владения пантомимикой, мимикой, жестами, формирования культуры речи.

Висвітлено кадрові проблеми освітньої системи України в контексті Болонського процесу. Розглянуто питання виховання духовних загальнолюдських цінностей у студентів педагогічних ВНЗ, розкрито роль формування творчості педагогів на підставі духовних цінностей. Проаналізовано взаємозв'язок корпоративної культури і професійної компетентності менеджерів, шляхи опосередкованої методичної підготовки студентів до використання інформаційних технологій у навчальному процесі в школі.

Освещены кадровые проблемы образовательной системы Украины в контексте Болонского процесса. Рассмотрены вопросы воспитания духовных общечеловеческих ценностей у студентов педагогических ВУЗ, раскрыта роль формирования творчества педагогов на основе духовных ценностей. Проанализированы взаимосвязь корпоративной культуры и профессиональной компетентности менеджеров, пути опосредствованной методической подготовки студентов к использованию информационных технологий в учебном процессе в школе.

Розкрито теоретико-методологічні засади дослідження психолого-педагогічної компетентності викладачів ВНЗ. Визначено педагогічний професіоналізм як показник міри сформованості й узгодженості складових компонентів професійної компетентності педагогів. Проаналізовано особливості професійної педагогічної діяльності у ВНЗ, професійного становлення та розвитку викладачів, співвідношення їх професійної та психолого-педагогічної компетентності, діяльнісно-рольові, процесуально-функціональні складові даної компетентності, а також професійну самосвідомість як основу зазначеної компетентності.

Раскрыты теоретико-методологические основы исследования психолого-педагогической компетентности преподавателей ВУЗ. Определен педагогический профессионализм как показатель меры сформированности и согласованности составных компонентов профессиональной компетентности педагогов. Проанализированы особенности профессиональной педагогической деятельности в ВУЗ, профессионального становления и развития преподавателей, соотношения их профессиональной и психолого-педагогической компетентности, деятельностно-ролевые, процессуально-функциональные составные данной компетентности, а также профессиональное самосознание как основа указанной компетентности.

Рассмотрена проблема поиска путей совершенствования профессиональных качественных показателей преподавателя путем улучшения технологии обучения в высшей школе. Раскрыты психофизические и организационные вопросы обучения методологическим основам критического мышления и самосовершенствования. Предложена экспертная процедура формирования модели специалиста, охарактеризованы принципы разработки программы и учебного плана дисциплины. Изложены вопросы подготовки и чтения лекций, формирования навыков публичных выступлений, специфики обучения в малых группах.

Визначено основні моделі копінг поведінки тренерів-викладачів і ступеня їх виразності залежно від етапу професіоналізації. Зазначено, що в процесі професійного становлення у тренерів-викладачів поступово зростають показники асертивної (впевненої, наполегливої) й обережної копінг поведінки, відбувається зниження ступеня виразності поведінки агресивної та асоціальної.