На підставі новітніх досягнень науки та передового досвіду, а також авторських досліджень систематизовано сучасні знання про патогенез захворювань органів розмноження в корів у господарствах західного регіону України. Подано теоретичне обгрунтування ролі вегетативних неврозів у випадках захворювання органів розмноження, а також схеми лікування корів, хворих на ендометрит та гіпофункцію яєчників. Визначено роль акушерської диспансеризації у системі профілактичних заходів щодо неплідності корів. Описано способи стимуляції функції молочної залози.

Висвітлено теоретичні засади та досягнення практичного акушерства в галузі морфології та фізіолоії статевих органів свійських тварин, фізіології та біохімії сперми, технології її розрідження, зберігання та транспортування, природного та штучного осіменіння, запліднення, трансплантації ембріонів, фізіології вагітності, пологів і післяпологового періоду, діагностики, лікування та профілактики захворювань цих періодів відтворної здатності тварин. Розглянуто методи надання акушерської допомоги під час і після пологів. Описано види патології молочної залози, її причини, методи діагностики, лікування та запобігання. Увагу приділено хворобам новонароджених тварин, діагностиці, лікуванню та профілактиці гінекологічних хвороб самок і імпотенції самців.

Освещены теоретические основы и достижения практического акушерства в области морфологии и физиологии половых органов домашних животных, физиологии и биохимии спермы, технологии ее разреживания, хранения и транспортировки, естественного и искусственного осеменения, оплодотворения, трансплантации эмбрионов, физиологии беременности, родов и послеродового периода, диагностики, лечения и профилактики заболеваний этих периодов репродуктивной способности животных. Рассмотрены методы оказания акушерской родовой и послеродовой помощи. Описаны виды патологии молочной железы, ее причины, методы диагностики, лечения и предупреждения. Уделено внимание болезням новорожденных животных, диагностике, лечению и профилактике гинекологических заболеваний самок и импотенции самцов.

Розглянуто визначення, спеціальні терміни та назви пухлин, встановлено частоту й характер пухлинних захворювань. Висвітлено питання загальної ветеринарної клінічної онкології: етіологію та патогенез новоутворень, наведено їх класифікацію, клінічну характеристику, методи діагностики, лікування та профілактики. Описано основні стадії пухлинного процесу, встановлено причини виникнення й особливості розвитку різних видів доброякісних новоутворень. Охарактеризовано злоякісні пухлини мезенхімального походження (саркому, местоцитому). Встановлено ефективність сучасних методів комплексної терапії пухлинних захворювань, що включає оперативне лікування, імуно- та хіміотерапію, тканинні препарати й антибіотики.

Рассмотрены определения, специальные термины и названия опухолей, установлены частота и характер опухолевых заболеваний. Освещены вопросы общей ветеринарной клинической онкологии: этиология и патогенез новообразований, приведена их классификация, клиническая характеристика, методы диагностики, лечения и профилактики. Описаны основные стадии процесса развития опухоли. Установлены причины возникновения и особенности формирования различных видов доброкачественных новообразований. Охарактеризованы злокачественные опухоли мезенхимального происхождения (саркома, местоцитома). Установлена эффективность современных методов комплексной терапии опухолевых заболеваний, в которую включены оперативное лечение, иммуно- и химиотерапия, тканевые препараты и антибиотики.

Розглянуто питання психологї та педагогіки, визначено напрями та методи психології, її галузі, зокрема, загальну, педагогічну, вікову, юридичну, управління, політичну, медичну. Проаналізовано особливості управління навчальною діяльністю, основні стилі та моделі її управління, технології навчанння. Наведено змістовні характеристики процесу самоуправління у навчанні.

Рассмотрены вопросы психологии и педагогики, определены направления и методы психологии, её отрасли, в частности, общая, педагогическая, возрастная, юридическая, управления, политическая, медицинская. Проанализированы особенности управления учебной деятельностью, основные стили и модели её управления, технологии обучения. Приведены содержательные характеристики процесса самоуправления в обучении.

На засадах психології обгрунтовано поняття "здатність студентів до професійного самозростання". Загальну здатність визначено як складну багаторівневу властивість особистості, складовими якої є більш прості здатності та здібності, що відповідають процесуальним і дієвим елементам професійного самозростання, яку розглянуто як специфічний вид діяльності студентів. Удосконалено індивідуально-кооперативну технологію навчання у напрямі підвищення її ефективності щодо розвитку здатності студентів до професійного самозростання, для якого до технологічного процесу організації засвоєння навчальної дисципліни додатково введено елементи психолого-педагогічного супроводу цієї здатності, а також елементи "збагачення" навчання. Здійснено експериментальне дослідження динаміки рівня сформованості у студентів здатності до професійного самозростання, за результатами якого показано ефективність використання вдосконаленої індивідуально-кооперативної технології навчання для розвитку зазначеної здатності.

Висвітлено проблеми біотехнології відтворення тварин, молекулярно-генетичні механізми даного процесу. Увагу приділено біохімії сперми, імунології відтворення тварин, механізмам раннього ембріонального їх розвитку (на клітинному, органному й організменному рівнях). Проаналізовано особливості становлення статевої функції тварин, її гормональної регуляції, патогенезу розладів. Розглянуто питання удосконалення технології осіменіння тварин, трансплантації ембріонів, акушерської та гінекологічної диспансеризації. Наведено методи діагностики, лікування та запобігання розладам відтворної функції. Запропоновано шляхи удосконалення систем утримання тварин за різних технологій вирощування здорового молодняка.

Освещены проблемы биотехнологии воспроизводства животных, молекулярно-генетические механизмы данного процесса. Внимание уделено биохимии спермы, иммунологии воспроизводства животных, механизмам раннего эмбрионального развития (на клеточном, органном и организменном уровнях). Проанализированы особенности становления половой функции животных, ее гормональной регуляции, патогенеза расстройств. Рассмотрены вопросы усовершенствования технологии осеменения животных, трансплантации эмбрионов, акушерской и гинекологической диспансеризации. Приведены методы диагностики, лечения и предупреждения расстройств воспроизводительной функции. Предложены пути усовершенствования систем содержания животных при различных технологиях выращивания здорового молодняка.

Висвітлено теоретичні основи та досягнення практичного акушерства в галузі морфології та фізіології статевих органів свійських тварин, фізіології та біохімії сперми, технології її розрідження, зберігання та транспортування, природного та штучного осіменіння, запліднення, трансплантації ембріонів, фізіології вагітності, пологів та післяпологового періоду. Розглянуто питання діагностики, лікування та профілактики захворювань даних періодів відтворної здатності. Викладено методи надання акушерської пологової та післяпологової допомоги. Описано види патології молочної залози, розкрито її причини, методи діагностики, лікування та запобігання. Увагу приділено хворобам новонороджених тварин, питанням діагностики, перебігу, лікування та профілактики гінекологічних хвороб самок та імпотенції самців.

Розкрито сутність професійного самопізнання. З’ясовано, що це сукупність і послідовність виявлення, фіксації, аналізу, оцінки та прийняття (неприйняття) тих, чи інших елементів свого навчально-професійного Я-образу. Запропоновано методику оцінювання здатності до професійного самопізнання у студентів економічного ВНЗ, проаналізовано рівень сформованості цієї здатності. За результатами експертного аналізу встановлено, що професійне самопізнання складає процес пізнання студентом самого себе як майбутнього фахівця та суб’єкта професійного самозростання, своїх потенцій до професійного самозростання й актуалізованих властивостей, а також мети, мотивів, способів, механізмів і результатів професійного самозростання. Відзначено, що професійне самопізнання здійснюється за допомогою внутрішніх прийомів самоспостереження, самосприйняття, самоаналізу, самомоделювання. У ході експерименту обгрунтовано, що у студента формуються знання про навчально-професійний Я-образ. Як основні механізми професійного самопізнання, як і самопізнання взагалі, постають ідентифікація і рефлексія та їх взаємодія. Ідентифікація дозволяє ототожнити свій навчально-професійний Я-образ або його складові з деяким ідеалом, з іншою особистістю, товаришем, з собою або різними аспектами свого Я. Рефлексія, навпаки, дозволяє відсторонитися від предмета аналізу (навчально-професійного Я-образу, його складових).

Исследованно содержание и особенности профессионального самопознания у студентов экономического ВУЗ. Выяснено, что это сукупность и последовательность выявления фиксации, анализа, оценки и принятия тех или других элементов своего учебно-профессионального Я- образа. Предложена методика оценки уровня способности к профессиональному самопознанию, проанализирован уровень ее сформированности у студентов экономического ВУЗ. По результатам экспертного анализа установлено, что профессиональное самопознание состоит из процесса познания студентом самого себя как будущего специалиста и субъекта профессионального самовозростания, своих потенций в профессиональном самовозростании и актуализированых качеств, целей, мотивов, способов, механизмов и результатов професионального самовозростания. Отмечено, что професиональное самопознание осуществляется с помощью внутренних приемов самонаблюдения, самовосприятия, самоанализа, самомоделирования. В ходе эксперимента обосновано, что у студента формируются знания об учебно-професиональном Я-образе. В качестве основных механизмов профессионального самопознания выделяют идентификацию и рефлексию, их взаємодействие. Идентификация позволяет отождествить свой учебно-профессиональный Я-образ или его особенности с некоторым идеалом, с другой личностью, другом, с собой или разными аспектами своего Я. Рефлексия, наоборот, позволяет отстраниться от предмета анализа, учебно-профессионального Я-образа или его частей.

The content and features of professional self-knowledge among students of economic universities. It was found that this sukupnost and sequence identification of fixation, analysis, evaluation and adoption of these or other elements of his teaching andprofessional self-image. The method of assessing the level of capacity for professional self-knowledge, analyzed its level of formation of the students' economic institution. The results of the peer review found that professional self-learning process consists of the student himself as the future of the specialist and the subject of professional samovozrostaniya, their potency in a professional and samovozrostanii aktualizirovanyh qualities, goals, motivations, methods, tools and results samovozrostaniya professionally. It is noted that self-performed professionally with internal methods of self-observation, self-perception, introspection, samomodelirovaniya. The experiment proved, that the student generated knowledge about teaching and I-proffesional manner. As the basic mechanisms of professional self-identification and reflection emit, their vzaєmodeystvie. The identification ototozhniti your educational and professional self-image and its features with some ideal, with another person, friend, or with a different aspect of J. Reflection, by contrast, allows you to step back from the object of analysis, training and professional self-image or its parts .

Визначено на основі діяльнісного підходу психологічний зміст та структуру здатності студентів до професійного самопізнання як складової здатності студентів до професійного самозростання. Запропоновано методику оцінювання рівня сформованості здатності студентів до професійного самопізнання на основі діагностики складових здатності з подальшим узагальненням результатів методами теорії нечітких множин. Проаналізовано рівень сформованості здатності до професійного самопізнання в студентів. Зазначено, що для успішного професійного самопізнання необхідна розвинена здатність до професійного самопізнання, яка постає як сукупність здатностей ідентифікувати себе із суб'єктивним загальним або ситуативним ідеалом фахівця та суб'єктом професійного самозростання.

Определены на основе деятельностного подхода психологическое содержание и структуру способности студентов к профессиональному самопознанию как составной способности студентов к профессиональному самовозрастания. Предложена методика оценки уровня сформированности способности студентов к профессиональному самопознанию на основе диагностики составляющих способности с последующим обобщением результатов методами теории нечетких множеств. Проанализирован уровень сформированности способности к профессиональному самопознанию у студентов. Указано, что для успешного профессионального самопознания необходима развитая способность к профессиональному самопознанию, которая выступает как совокупность способностей идентифицировать себя с субъективным общим или ситуативным идеалом специалиста и субъектом профессионального самовозрастания.

Determined on the basis of the activity approach psychological content and structure of students' abilities to self-knowledge as an occupational ability of students to professional self-growth. The technique of assessing the level of formation of students' abilities to self-knowledge-based professional components of diagnostic ability, followed by a generalization of the results using the theory of fuzzy sets. Analyzed the level of formation of self-discovery capabilities to professional students. Indicated that a successful professional self is necessary to develop the ability to self-knowledge to a professional who acts as a set of abilities to identify with the subjective or situational common ideal and a subject specialist professional self-growth.

З метою вдосконалення навчально-виховного процесу підготовки майбутніх педагогів розроблено систему психолого-педагогічних принципів навчання, що спрямована на формування здатності майбутніх педагогів оздоровчих закладів до професійного самозростання. З використанням діяльнісного підходу до визначення поняття "здатність", охарактеризовано здатність студентів до професійного самозростання як їхню спроможність до самостійної діяльності з формування себе як фахівця. Визначено психолого-педагогічні принципи організації навчання та обгрунтовано їх застосування як таких, що сприяють становленню, активізації та розвитку професійно важливих рис та особистісних якостей майбутніх педагогів, а саме: принципи інтерактивності, цілісності, структурності, послідовності, адекватності, оригінальності та новизни. Підсумовано, що визначена система принципів дозволяє реалізувати найбільшою мірою умови інноваційної технології навчання майбутніх працівників оздоровчих закладів.

С целью совершенствования учебно-воспитательного процесса подготовки будущих педагогов разработана система психолого-педагогических принципов обучения, направленная на формирование способности будущих педагогов оздоровительных учреждений к самостоятельному профессиональному росту. Используя деятельностный подход к определению понятия "способность", охарактеризована способность студентов к самостоятельному профессиональному росту как их способность к самостоятельной деятельности по формированию себя как специалиста. Определены психолого-педагогические принципы организации обучения и обосновано их применение как таких, которые способствуют становлению, активизации и развитию профессионально важных черт и личностных качеств будущих педагогов, а именно: принципы интерактивности, целостности, структурности, последовательности, адекватности, оригинальности и новизны. Подытожено, что определенная система принципов позволяет реализовать в наибольшей мере условия инновационной технологии обучения будущих работников оздоровительных учреждений.

The article substantiates the system of psychological and pedagogical principles of innovative educational technologies aimed at developing capacity for independent professional growth.

Розглянуто загальнотеоретичний підхід до змістового визначення здатності. Визначено професійне самозростання студентів як вид самостійної діяльності студентів з формування себе як фахівця, а саме: самостійне набуття, удосконалення та підвищення професійних знань, умінь і навичок та розвиток професійно-важливих особистісних якостей і властивостей під час навчання у ВНЗ. Визначено структуру здатності студентів до професійного самозростання та ролі психологічних процесів у її формуванні. Зазначено, що здатність до професійного самозростання є комплексом взаємопов'язаних здатностей до професійних самопізнання, самооцінювання, самоусвідомлення, самоуправління професійним самозростанням (та їх відповідних складових), а також гностичних, прогностичних, конструктивних та вольових здібностей індивіда, що визначає спроможність (можливість) людини до успішного професійного самозростання. Наголошено на необхідності створення умов, що дозволять удосконалити навчальний процес для розвитку відповідних психічних процесів для забезпечення формування здатності студентів до професійного самозростання. Акцентовано на доцільності використання під час навчального процесу тренінгових технологій, які створюють можливості для розвитку когнітивних процесів, що надає змогу людині краще пізнати себе, а отже, набагато краще усвідомити свої як позитивні, так і негативні якості, тобто власну Я-концепцію. Доведено, що когнітивні процеси та творчість відіграють важливу роль у формуванні здатності до професійного самозростання.

Рассмотрен общетеоретический подход к содержательному определению способности. Определено профессиональное саморазвитие студентов как вид самостоятельной деятельности студентов по формированию себя как специалиста, а именно: самостоятельное приобретение, совершенствование и повышение профессиональных знаний, умений и навыков и развитие профессионально важных личностных качеств и свойств во время обучения в ВУЗ. Определена структура способности студентов к профессиональному саморазвитию и роли психологических процессов в ее формировании. Указано, что способность к профессиональному саморазвитию является комплексом взаимосвязанных способностей к профессиональным самопознанию, самооценке, самосознанию, к самоуправлению профессиональным саморазвитием (и их соответствующих составляющих), а также гностических, прогностических, конструктивных и волевых способностей индивида, что определяет способность (возможность) человека к успешному профессиональному саморазвитию. Подчеркнута необходимость создания условий, которые позволят усовершенствовать учебный процесс для развития соответствующих психических процессов для обеспечения формированияспособности студентов к профессиональному саморазвитию. Отмечена целесообразность использования в учебном процессе тренинговых технологий, которые создают возможность для развития когнитивных процессов, что позволяет человеку лучше познать себя, а значит, гораздо лучше осознать свои как положительные, так и отрицательные качества, то есть собственную Я-концепцию. Доказано, что когнитивные процессы и творчество играют важную роль в формировании способности к профессиональному саморазвитию.

A general theoretical approach to the substantive definition of capacity. Defined professional self-development of students as a form of self-activity of the students to build it as a specialist, namely: self-purchase, improve and enhance professionalknowledge, skills and professional development of important personal qualities and characteristics while studying at the university. The structure of the ability of students to professional self-development and the role of psychological processes in its formation. Indicated that the ability of the professional self-development is a set of interrelated abilities to professional self-awareness, self-assessment for the professional, the professional self-awareness, self-management to professional self-development (and their corresponding components), and Gnostic, forecasting, design and volitional capacity of the individual that determines the ability of ( possible) the person to a successful professional self-development. Issues highlighted the need to create conditions that will improve the learning process for the development of the mental processes for the formation of the ability of students to professional self-development. The desirability of training in teaching techniques that create the opportunity for the development of cognitive processes, which allows people to better know themselves, and so much more aware of both their positive and negative qualities, that is their own self-concept. Demonstrated that cognitive processes and creativity play an important role in shaping the capacity for professional self-development.

Описано основні категорії та поняття, що пояснюють психологічну сутність спілкування людини, розкрито особливості комунікативної, інтерактивної та перцептивної сторін спілкування, а також основи особистісного самоуправління та саморегуляції в процесі спілкування. Охарактеризовано основні особливості педагогічного та ділового спілкування. Увагу приділено особистісним факторам, які зумовлюють зазначену ефективність. Проаналізовано особливості інтелектуальних, емоційних, естетичних, моральних, мотиваційних бар'єрів і бар'єрів культурних упереджень у спілкуванні. Розкрито особливості процесу слухання як виду мовленнєвої діяльності. Охарактеризовано оптико-кінетичні, паралінгвістичні, екстралінгвістичні та проксемічні засоби спілкування. Розкрито особливості інтерактивної сторони спілкування.

Визначено основні показники якості структурних схем, яким слід надавати уваги при оптимізації схеми мережі, що проектуються.