Висвітлено й обговорено результати хірургічного лікування 88-ми хворих з пухлинами гепатопанкреатодуоденальної зони, яким на основному етапі лікування виконана операція - панкреатодуоденальна резекція. Визначено показники до проведення одно- та двоетапних операцій з виконанням біліарної декомпресії за допомогою мініінвазивних методів на першому етапі у хворих з високим рівнем гіпербілірубінемії.

Освещены и обоснованы результаты хирургического лечения 88-ми больных с опухолями гепатопанкреатодуоденальной зоны, которым на основном этапе лечения выполнена операция - панкреатодуоденальная резекция. Определены показания к проведению одно- и двухэтапных операций с выполнением билиарной декомпрессии с помощью мини-инвазивных методов на первом этапе у больных с высоким уровнем гипербилирубинемии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.445.6-38 + Р457.465.601.1

Рубрики:

Операції на підшлунковій залозі

Хірургічне лікування панкреатиту

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р45

Рубрики:

Хірургія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.445-82

Рубрики:

Прийоми і методи оперативних втручань на органах черевної порожнини. Топографічна анатомія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано досвід виконання симультанних лапароскопічних операцій. Визначено основні діагностичні аспекти у хворих за поєднаної патології органів черевної порожнини, проведено ретроспективний аналіз одержаних результатів. Розроблено алгоритм дій хірурга під час інтраопераційної діагностики супутніх хірургічних захворювань, які можливо усунути шляхом виконання симультанного оперативного втручання.

Узагальнено досвід хірургічного лікування пацієнтів з приводу гострого апендициту, у яких одночасно виявлено жовчнокам'яну хворобу. Описано методику й технічні аспекти виконання симультанної лапароскопічної операції, визначено показання та протипоказання до здійснення симультанної операції, встановлено послідовність виконання втручань. Доведено основні переваги симультанних лапароскопічних операцій, проаналізовано результати лікування пацієнтів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.016 + Р457.465.601.1

Рубрики:

Менінгіти. Енцефаломіеліти

Хірургічне лікування панкреатиту

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Оцінено ефективність застосування ендоультрасонографії (ЕУС) у 33 хворих за помірного ризику виникнення холедохолітіазу, у яких за результатами ультразвукового дослідження (УЗД) не виявлено конкременти спільної жовчної протоки. Чутливість, специфічність, точність, позитивна та негативна прогностична цінність методу за припущення про наявність холедохолітіазу для УЗД становили відповідно 78,6, 94,7, 82,0, 98,2 та 54,5 %; для ВГС - 100, 94,4, 97, 93,8 і 100 %. ЕУС є безпечним та високоефективним методом дослідження у пацієнтів у разі припущення про наявність захворювання жовчовивідних шляхів, дозволяє виявити холедохолітіаз у значної кількості пацієнтів за неефективності УЗД. Це дозволяє зменшити потребу у проведенні діагностичної ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатикографії.

Узагальнено досвід хірургічного лікування та проаналізовано його результати у пацієнтів з приводу жовчнокам'яної хвороби, поєднаної з іншими хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини. Висвітлено основні аспекти діагностики та прогнозування ефективності симультанних операцій, наведено методику прогнозування результатів оперативного лікування таких хворих, запропоновано принцип визначення оцінки показань та протипоказань до виконання симультанних лапароскопічних операцій, представлена шкала оцінки ризику виконання таких оперативних втручань.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.520.11

Рубрики:

Хірургічне лікування холециститу і ангіохоліту (холангіту)

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.510.14

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.520.43 + Р569.435.1

Рубрики:

Хірургічне лікування жовчнокам'яної хвороби (холелітіазу)

Пухлини печінки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.520.43

Рубрики:

Хірургічне лікування жовчнокам'яної хвороби (холелітіазу)

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше вивчено частоту поєднання жовчнокам'яної хвороби з іншими хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини за умов науково-дослідної установи хірургічного профілю. Вперше розроблено алгоритм діагностичних заходів, які використовують у хворих у разі поєднання хірургічних захворювань органів черевної порожнини, одним з яких є жовчнокам'яна хвороба. Розроблено спосіб оцінювання інтра- та післяопераційного ризику під час виконання симультанних лапароскопічних втручань. Обгрунтовано показання та протипоказання до виконання симультанних оперативних втручань. Розроблено власний спосіб виконання деяких симультанних лапароскопічних операцій. Рекомендовано до впровадження в клінічну практику єдину термінологію за наявності у хворих поєднання хірургічних захворювань органів черевної порожнини. Проаналізовано економічну доцільність виконання симультанних оперативних втручань. Висвітлено юридичні питання за такого лікування.

Проаналізовано результати лікування пацієнтів, у яких діагностовано одночасно жовчнокам'яну хворобу і запальні та кістозні захворювання органів черевної порожнини. Висвітлено основні аспекти діагностики та прогнозування ефективності виконання симультанних операцій, технічні прийоми хірургічних втручань. Визначено показання до виконання симультанних повністю лапароскопічних та лапароскопічних комбінованих операцій у таких хворих.

Проаналізовано результати лікування пацієнтів, у яких діагностовано жовчнокам'яну хворобу та грижу передньої черевної стінки. Висвітлено основні аспекти діагностики та прогнозування ефективності симультанних операцій у хворих, деякі технічні прийоми оперативних втручань. Визначено показання до виконання симультанних повністю лапароскопічних та симультанних лапароскопічних комбінованих операцій в такої категорії хворих.

Проаналізовано результати надання медичної допомоги на догоспітальному етапі 200 потерпілим з приводу проникаючого поранення живота з пошкодженням печінки. Основною причиною смерті 87,5 % постраждалих за відкритого пошкодження печінки є некомпенсована крововтрата, 12,5 % - травматичний шок та тривалість догоспітального етапу. За даними експертної оцінки, адекватність знеболювання становила в групі потерпілих, які вижили - 80,76 %, в групі тих, які померли - 68,75 %, тобто, рівень адекватності знеболювання дуже високий. Рівень адекватності заміщення крововтрати становив у групі потерпілих, які вижили - 57,69 %, в групі тих, які померли - 37,50 %, що не можна вважати задовільним. У хворих, які вижили, умовна адекватність застосування засобів припинення кровотечі становила 76 %, у групі постраждалих, які померли - 0.

Проаналізовано досвід лікування хворих з приводу паразитарних і непаразитарних кіст печінки у відділі лапароскопічної хірургії та холелітіазу в період 2004 - 2014 рр. Запропоновано вдосконалену класифікацію кістозних утворень печінки. Висвітлено особливості виконання відкритих операцій, пункційних мініінвазивних операцій і втручань з використанням лапароскопічного доступу з приводу кіст печінки. Наведено основні показання до хірургічного лікування кіст печінки залежно від виду, розмірів, локалізації, клінічних проявів.

Висвітлено власний досвід хірургічного лікування більш ніж 400 хворих з приводу паразитарних і непаразитарних кіст печінки, доброякісних і злоякісних пухлин печінки з використанням лапароскопічних технологій. Проаналізовано показання до виконання лапароскопічних операцій, основні технічні аспекти, найближчі та віддалені результати. Відзначено переваги лапароскопічних операцій у порівнянні з відкритими оперативними втручаннями у ретельно відібраних пацієнтів.

Висвітлено досвід хірургічного лікування хворих з постхолецистектомічним синдромом (ПХЕС) за період 2004 - 2014 рр. Проаналізовано основні причини виникнення ПХЕС, розроблено діагностичний алгоритм у разі ПХЕС, описано методики хірургічного лікування хворих із ПХЕС. Проаналізовано найближчі та віддалені результати хірургічного лікування хворих з ПХЕС. Запропоновано основні прогностичні критерії для розвитку ПХЕС.