Для оцінки харчового статусу пацієнтів проведено антропометричні дослідження з вирахуванням індексу маси тіла. Проаналізовано споживання основних компонентів їжі, а також, враховуючи фізичну активність хворих, обчислено енергетичну цінність раціонів. Внаслідок проведених досліджень, виявлено нутрієнтний дефіцит, який характеризувався недостатнім вживанням усіх нутрієнтів у хворих на жовчнокам'яну хворобу після холецистектомії з недостатньою масою тіла та надмірним харчуванням з перевагою вуглеводів, включаючи прості жири та рослинні білки у хворих на жовчнокам'яну хворобу після холецистектомії з ожирінням. Розроблено диференційовану дієту, спрямовану, зважаючи на масу тіла і особливості ураження органів травлення у хворих, на забезпечення організму повноцінним тваринним білком та обмеженням вуглеводів, які є основними компонентами їжі, що сприяють підвищенню маси тіла.

Для оценки пищевого статуса пациентов проведена антропометрические исследования с учетом индекса массы тела. Проанализировано употребление основных компонентов еды, а также учитывая физическую активность больных, высчитано энергетическую ценность рационов больных. Вследствие проведенных исследований, выявлен нутриентный дефицит, который характеризовался недостаточным употреблением всех нутриентов у больных желчнокаменной болезнью после холецистэктомии с недостаточной массой тела и чрезмерным питанием с преобладанием углеводов, включая простые жиры и растительные белки у больных желчнокаменной болезнью после холецистэктомии с ожирением. Разработанная дифференцированная диета, что направлена, учитывая массу тела и особенности поражения органов пищеварения у больных, на обеспечение организма полноценным животным белком и ограничением углеводов, которые являются основными компонентами еды, способствующими повышению массы тела.

Приведены сведения по хирургической анатомии и физиологии билиарной системы. Рассмотрены традиционные и современные методы диагностики патологии желчных протоков, в частности компьютерная и магнитно-резонансная томография, ультразвуковое сканирование, магнито-резонансная холангиография. Описаны интраоперационные методы диагностики холедохолитиаза - холангиография, холедохоскопия, интраоперационное ультразвуковое исследование. Особое внимание уделено лапароскопическим оперативным вмешательствам при патологии желчных протоков. Установлен порядок манипуляции при "забытых" инструментах, приведены методики транспапиллярных и чрескожных эндоскопических вмешательств, а также проведения хирургических операций при повреждениях и кистозной трансформации желчных протоков, а также синдроме Мириззи. Дана критическая оценка эффективности современных малоинвазивных методик лечения различных патологий желчных протоков.

Досліджено дію синусоїдально модульованих струмів, застосованих на епігастральну ділянку хворим с ураженням гастродуоденальної системи у ранні строки після холецистектомії. У комплексі відновлювального лікування встановлено позитивний вплив даного фізичного чинника, який сприяв усуненню запалення та загоєнню ерозій слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, скасуванню дуодено-гастрального та гастроезофагеального рефлюксів.

Исследовано действие синусоидально модулированных токов, примененных на эпигастральную область больным с поражением гастродуоденальной системы в ранние сроки после холецистэктомии. В комплексе восстановительного лечения установлено положительное влияние данного физического фактора, который способствовал устранению воспаления и заживлению эрозий слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки, исчезновению дуодено-гастрального и гастроэзофагеального рефлюксов.

Висвітлено проблему сучасної медицини - хірургічне лікування хворих з гнійними ускладненнями калькульозного холециститу. Проаналізовано динаміку параметрів імунологічної реактивності під час хірургічного лікування, описано метод газохроматографічного аналізу для оцінювання глибини запального процесу даної хвороби. Запропоновано оригінальну методику корекції порушень імунологічної реактивності в ранньому післяопераційному періоді. Висвітлено досвід хірургічного лікування 753-х пацієнтів з даною патологією.

Освещена проблема современной медицины - хирургического лечения больных с гнойными осложнениями калькулезного холецистита. Проанализирована динамика параметров иммунологической реактивности при хирургическом лечении, описан метод газохроматографического анализа для оценивания глубины воспалительного процесса данного заболевания. Предложена оригинальная методика коррекции нарушений иммунологической реактивности в раннем послеоперационном периоде. Освещен опыт хирургического лечения 753 пациентов с данной патологией.

Проанализирован опыт хирургического лечения больных острым холециститом с помощью традиционных и миниинвазивных вмешательств. Рассмотрены вопросы дренирования полости брюшины и профилактики ряда послеоперационных осложнений, патогенеза острого билиарного панкреатита. Освещена тактика лечения желчнокаменной непроходимости кишечника.

Проведено порівняльний аналіз результатів лікування 478-ми хворих з гострим холециститом і обтураційною жовтяницею. У клініці Донецького державного медичного університету ім. М. Горького застосовується диференційований підхід до вибору термінів, способу й обсягу хірургічного втручання залежно від ступеня вираженості запальних змін у стінці жовчного міхура та ступеня вираженості обтураційної жовтяниці. Хворим з катаральною формою гострого холециститу та білірубінемією до 100 ммоль/л застосовується двоетапна оперативна тактика, а хворим з деструктивними формами гострого холециститу й обтураційною жовтяницею будь-якого ступеня вираженості та хворим з катаральною формою гострого холециститу та білірубінемією більше 100 ммоль/л застосовується трьохетапна оперативна тактика, що дозволяє знизити частоту післяопераційних ускладнень з 7,2 % до 1,2 %, а післяопераційну летальність з 9,4 % до 2,1 %.

Проведен сравнительный анализ результатов лечения 478-ми больных с острым холециститом и обтурационной желтухой. В нашей клинике применяется дифференцированный подход к выбору срока, способа и объема хирургического вмешательства в зависимости от степени выраженности воспалительных изменений в стенке желчного пузыря и степени выраженности обтурационной желтухи. Больным с катаральной формой острого холецистита и билирубинемией до 100 ммоль/л применяется двухэтапная оперативная тактика, а больным с деструктивными формами острого холецистита и обтурационной желтухой любой степени выраженности и больным с катаральной формой острого холецистита и билирубинемией более 100 ммоль/л применяется трёхэтапная оперативная тактика, которая позволяет снизить частоту послеоперационных осложнений с 7,2 % до 1,2 % , а послеоперационную летальность с 9,4 % до 2,1 %.

Проаналізовано операційне лікування хворих на гострий холецистит з високим ступенем операційного ризику. Показано переваги ендоскопічних операційних втручань у цієї категорії хворих у порівнянні з традиційними операціями. Відеолапароскопічна холецистектомія, черезшкірна черезпечінкова пункція жовчного міхура, ендоскопічна папілосфінктеротомія можуть бути операціями вибору у хворих на гострий холецистит з високим ступенем операційного ризику.

Проанализировано операционное лечение больных острым холециститом с высокой степенью операционного риска. Показаны преимущества эндоскопических операционных вмешательств у этой категории больных по сравнению с традиционными операциями. Видеолапароскопическая холецистэктомия, чрезкожная чрезпеченочная пункция желчного пузыря, эндоскопическая папиллосфинктеротомия могут быть операциям выбора у больных с острым холециститом с высокой степенью риска.

Розроблено новий спосіб лапароскопічної субтотальної холецистектомії, ефективність якого підтверджена експериментально на 30-ти кролях породи Шиншила. Висвітлено досвід виконання лапароскопічної субтотальної холецистектомії у 42-х хворих на калькульозний холецистит. Аналіз результатів експериментальних досліджень і оперативних втручань показав безпечність і ефективність використання лапароскопічної субтотальної холецистектомії з кріодеструкцією слизової оболонки частини задньої стінки жовчного міхура, що залишилася.

Разработан новый способ лапароскопической субтотальной холецистэктомии, эффективность которого подтверждена экспериментально на 30-ти кроликах породы ШИншилла. Освещен опыт выполнения лапароскопической субтотальной холецистэктомии у 42-х больных калькулезным холециститом. Анализ результатов, экспериментальных исследований и оперативных вмешательств показал безопасность и эффективность использования лапароскопической субтотальной холецистэктомии с криодеструкцией слизистой оболочки части задней стенки желчного пузыря, которая осталась.

Систематизовано досвід 1 769-ти лапароскопічних холецистектомій пацієнтів з гострим калькульозним холециститом. Показано і проаналізовано фактори ризику конверсії та методи запобігання ускладнень. Виявлено особливості оперативних втручань.

Систематизирован опыт 1 769 лапароскопических холецистэктомий у пациентов с острым калькулёзным холециститом. Показаны и проанализированы факторы риска конверсии и методы предупреждения осложнений. Выявлены особенности оперативных вмешательств.

Проаналізовано лапароскопічне лікування хворих на гострий холецистит. Зроблено висновок, що лапароскопічна операція повинна стати стандартом у лікуванні хворих на гострий холецистит та всіх його ускладнень, які ліквідують малоінвазійними методами.

Проанализировано лапароскопическое лечение больных с острым холециститом. Сделан вывод, что лапароскопические операции должны стать стандартом в лечении больных с острым холециститом в общем и при всех осложнениях, которые ликвидируются малоинвазивным методом.

Проведено симультанне хірургічне лікування 102-х хворих на дуоденальну виразку та хронічний калькульозний холецистит, а також з лейоміомою стравоходу і шлунка; дивертикулом стравоходу, дванадцятипалої та тонкої кишки; кардіоспазмом і іншими захворюваннями. У всіх хворих виконано симультанне оперативне втручання з приводу дуоденальної виразки й інших захворювань органів черевної порожнини. У післяопераційному періоді летальності не зафіксовано. Віддалені результати вивчено протягом терміну від 6-ти місяців до 20-ти років у 79-ти пацієнтів. У всіх випадках спостережено добрі та задовільні результати.

Проведено симультанное хирургическое лечение 102-х больных с дуоденальной язвой и хроническим калькулезным холециститом; лейомиомой пищевода и желудка; дивертикулом пищевода, двенадцатиперстной и тонкой кишки; кардиоспазмом и другими заболеваниями. У всех больных проведено симультанное оперативное вмешательство по поводу дуоденальной язвы и другого заболевания органов брюшной полости. В послеоперационном периоде летальности не зафиксировано. Отдаленные результаты изучены в срок от 6-ти месяцев до 20-ти лет у 79-ти пациентов. Во всех случаях отмечены хорошие и удовлетворительные результаты.

Зазначено, що оперативні втручання у хворих з калькульозним холециститом на тлі цирозу печінки супроводжуються великою кількістю ускладнень. За 10 років у клініках виконано 156 лапароскопічних холецистектомій у хворих на цироз печінки, а також 248 - у хворих на хронічний гепатит. У 21-го хворого на механічну жовтяницю спочатку виконували ендоскопічну ретроградну холангіопанкреатографію і ендоскопічну папілотомію. Після успішного видалення конкрементів з проток через 3 - 7 діб виконували лапароскопічну холецистектомію. Ускладнення були у 39-ти (28,3 %) зі 138-ми хворих, найчастіше - внутрішньочеревна кровотеча під час операції, а також виникнення шлунково-кишкових кровотеч з варикозно розширених вен стравоходу в ранньому післяопераційному періоді, які спостерігалися у 15-ти (10,8 %) хворих. Зафіксовано два летальні випадки внаслідок розвитку в післяопераційному періоді кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу на тлі гепатоцелюлярної недостатності.

Оперативные вмешательства у больных калькулезным холециститом на фоне цирроза печени сопровождаются большим числом осложнений. За 10 лет в клиниках выполнено 156 лапароскопических холецистэктомий у больных циррозом печени, а также 248 - у больных с хроническим гепатитом. У 21-го больного, которые поступили с механической желтухой, сначала делали эндоскопическую ретроградную холангиопанкреатографию и эндоскопическую папиллотомию. После успешного удаления конкрементов из протоков через 3 - 7 суток провели лапароскопическую холецистэктомию. Осложнения были у 39-ти из 138-ми больных, чаще - внутрибрюшное кровотечение во время операции, а также возникновение желудочно-кишечного кровотечения из варикозно расширенных вен пищевода в раннем послеоперационном периоде, которое наблюдалось у 15-ти больных. Двое больных погибли в результате развития в послеоперационном периоде кровотечения из варикозно расширенных вен пищевода на фоне гепатоцеллюлярной недостаточности.

Раскрыты аспекты хирургического лечения больных острым холециститом (БОХ). Рассмотрены терминология и классификация, диагностический алгоритм, критерии оценки тяжести состояния больного. Основное внимание уделено выбору диагностической и лечебной тактики с дифференцированным выбором срока и технологии холецистэктомии. Освещены особенности оптимизации лечебной программы с дифференцированным использованием технологий хирургических вмешательств у БОХ. Приведено топографо-анатомическое обоснование возможности использования малых "открытых" доступов при холецистэктомии у БОХ.

Проаналізовано досвід хірургічного лікування хворих похилого та старечого віку на гострий холецистит. Проведено лапароскопічну холецистектомію (ЛХЕ). Активна хірургічна тактика та своєчасне застосування лапароскопічної холецистектомії у хворих похилого та старечого віку на гострий неускладнений холецистит, значно покращили результати лікування, запобігли виникненню різних ускладнень та зменшили післяопераційну летальність.

Проанализирован опыт хирургического лечения больных пожилого и старческого возраста острым холециститом. Активная хирургическая тактика и своевременное применение лапароскопической холецистэктомии у больных пожилого и старческого возраста острым неосложненным холециститом дали возможность значительно улучшить результаты лечения, предупредить возникновение разных осложнений и уменьшить послеоперационную летальность.

Гострий холецистит займає друге місце в структурі екстренної хірургічної патології. Проте до цього часу немає єдиного підходу у визначенні показань та протипоказань до застосування малотравматичних втручань, термінів виконання операції, а також вибір її способу за гострого деструкційного холециститу. З 1994 до 2004 рр. в клініці Кафедри госпітальної хірургії та ендоскопії Донецького державного медичного університету у хірургічному лікуванні 1 565-ти хворих на гострий холецистит застосовували малотравматичні хірургічні втручання. Із них в 1 153 пацієнтів виявлено деструкційну форму запалення жовчного міхура. Основною причиною переходів, а також розвитку інтра- та післяопераційних ускладнень під час виконання лапароскопічної холецистектомії є значне, неблоковане на момент операції, запалення у жовчному міхурі. Тому хворим з деструкційним та ускладненим гострим холециститом використано хірургічне лікування двома етапами, де на першому етапі виконують паліативну операцію - черезшкірну черезпечінкову мікрохолецистостомію, а після зменшення запалення - радикальну операцію - лапароскопічну холецистектомію.

Острый холецистит занимает 2-е место в структуре экстренной хирургической патологии. С 1994 по 2004 г. в нашей клинике в хирургическом лечении 1 565 больным с острым холециститом применяли малотравматические хирургические операции. Больным с деструктивным и осложненным острым холециститом применяли хирургическое лечение двумя этапами, когда на первом этапе используют палиативную операцию - чрежкожную чрезпеченочную микрохолецистостомию, а после уменьшения воспаления - радикальную операцию - лапароскопическую холецистэктомию.

Найбільш прийнятним видом операції у пацієнтів з високим ступенем операційного ризику є паліативне хірургічне втручання - холецистостомія. На сучасному етапі можна виконати відкриту холецистостомію, лапароскопічну або черезшкірну черезпечінкову мікрохолецистостомію під ультразвуковим контролем. Різні види паліативних втручань у клініці Донецького державного медичного університету ім. М Горького були виконані 335-ти пацієнтам. Основним видом паліативного хірургічного втручання для лікування пацієнтів, хворих на гострий деструктивний холецистит, була черезшкірна черезпечінкова мікрохолецистостомія під ультразвуковим контролем. У разі наявності у хворого протипоказань до цього хірургічного втручання доцільно виконати іншу паліативну декомпресійну операцію - лапароскопічну або відкриту холецистостомію. Після відкритої холецистостомії можна досягти остаточного видужання пацієнта шляхом виконання холецистоскопічної мукоклазії. Цю операцію було виконано 11-и хворим, у 7-ми пацієнтів необхідно було виконати два сеанси мукоклазії, у 4-х - 3 сеанси. Інтра- і післяопераційних ускладнень не відзначено.

Наиболее приемлемым видом операции у пациентов с высокой степенью операционного риска является паллиативное хирургическое вмешательство - холецистостомия. В настоящее время можно сделать открытую холецистэктомию, лапароскопическую или чрезкожную чрезпеченочную микрохолецистостомию под ультразвуковым контролем. Разные виды паллиативных вмешательств в нашей клинике были выполнены 335-ти пациентам. Основным видом паллиативного хирургического вмешательства для лечения пациентов острым деструктивным холециститом является чрезкожная чрезпеченочная микрохолецистостомия под ультразвуковым контролем. В случае присутствия у больного противопоказаний к этому хирургическому вмешательству, на наш взгляд, целесообразно выполнить другую паллиативную декомпрессионную операцию - лапароскопическую или открытую холецистостомию. После открытой холецистостомии можно достичь окончательного выздоровления больного путем выполнения холецистоскопической мукоклазии. Нами эта операция была выполнена у 11-ти больных, 7-ми пациентам необходимо было провести два сеанса мукоклазии, 4-м пациентам - 3 сеанса. Интра- и послеоперационных осложнений не отмечено.

Проведено аналіз даних морфологічного дослідження у хворих на калькульозний холецистит (КХ). Встановлено, ща найбільш частою причиною структурних порушень печінки у хворих на КХ є жирова дистрофія гепатитів. З метою стимуляції регенерації печінки хворим з жировим гепатозом виконано електрокоагуляцію капсули печінки.

Проведен анализ данных морфологических исследований у больных калькулёзным холециститом (КХ). Установлено, что основной причиной структурных нарушений печени у больных КХ является жировая дистрофия гепатоцитов. С целью стимуляции регенерации печени больным с жировым гепатозом проведена электрокоагуляция капсулы печени.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.520.11

Рубрики:

Хірургічне лікування холециститу і ангіохоліту (холангіту)

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі аналізу результатів клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження розроблено методику прогнозування виникнення ускладнень у разі гострого холециститу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.520.11

Рубрики:

Хірургічне лікування холециститу і ангіохоліту (холангіту)

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ