Розглянуто роль та місце промислів у економічному житті міст і містечок, питання ставлення професійних ремісників до кустарів, принципи організації кустарних промислів, кількісний та етнічний склад кустарів, виробничий асортимент продукції. Зазначено, що на початку ХХ ст. склалася спеціалізація окремих районів у розвитку тих чи інших промислів, найпоширенішими серед яких були ткацтво і деревообробка.

Рассмотрены роль и место промыслов в экономической жизни городов и городков, вопросы отношения профессиональных ремесленников к кустарям, принципы организации кустарных промыслов, количественный и этнический состав кустарей, производственный ассортимент продукции. Указано, что в начале ХХ ст. сложилась специализация отдельных районов в развитии тех или других промыслов, наиболее распространенными среди которых были ткачество и деревообработка.

Розглянуто питання становлення та розвитку природничих спеціальностей і природничого факультету Кам'янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка за період 1918 - 2008 рр. Наведено перелік основних праць викладачів, студентів і магістрантів факультету. Увагу приділено виховній і науково-дослідній роботі, міжнародним зв'язкам природничих спеціальностей.

Рассмотрены вопросы становления и развития естественных специальностей и естественного факультета Каменец-Подольского национального университета им. И.Огиенко за период 1918 - 2008 гг. Приведены перечень основных трудов преподавателей, студентов и магистрантов факультета. Внимание уделено воспитательной и научно-исследовательской работе, международным связям естественных специальностей.

Наведено результати комплексного дослідження ремісничого та фабрично-заводського виробництва в містах і містечках Подільської губернії, визначено основні фактори впливу на розвиток промисловості в кінці XVIII - на початку XX ст. Проаналізовно рівень розвитку ремесел, промислів, фабрик і заводів, їх галузеві структури, суспільний поділ праці, генезу капіталістичних відносин у міських поселеннях регіону.

Приведены результаты комплексного исследования ремесленного и фабрично-заводского производства в городах и городках Подольской губернии, определены основные факторы влияния на развитие промышленности в конце XVIII - начале XX вв. Проанализирован уровень развития ремесел, промыслов, фабрик и заводов, их отраслевые структуры, общественное распределение труда, генезис капиталистических отношений в городских поселениях региона.

Комплексно досліджено ремісниче та фабрично-заводське виробництва у містах і містечках Подільської губернії кінця XVIII - початку XX ст. З'ясовано основні фактори, які впливали на розвиток промисловості. Вивчено категорії міських поселень, історичні умови їх розвитку. Проаналізовано вплив національної структури та соціального складу міського населення на розвиток зазначених виробництв. Висвітлено стан міських ремесел, фабрик і заводів, їх галузеві структури, суспільний поділ праці, генезу капіталістичних відносин у містах і містечках краю. Значну увагу приділено аналізу законодавства стосовно регулювання та спрямування розвитку промисловості. З'ясовано, що у результаті впровадження російського законодавства в міську економіку, цехове ремесло, яке базувалося на вікових традиціях магдебурзьких норм, одержало юридичну підтримку та зберегало домінуюче становище в міських поселеннях губернії до початку XX ст. З використанням широкого кола писемних джерел та історичної літератури установлено частку фабрично-заводського та ремісничого виробництва у міських поселеннях регіону. Зроблено висновок, що протягом дослідженого періоду у виробничій сфері міської економіки переважало цехове виробництво, яке, разом з добре налагодженою торгівлею забезпечувало потреби міського та навколишнього населення у промислових товарах та послугах.

Наведено описи Подільської губернії (ПГ) ("Топографічний і камеральний опис Поділля 1800 року", "Географічний, гідрографічний, топографічний і економічний опис Подільської губернії і до нього атлас 1806 року") з архівосховищ України та Росії, укладені губернським землеміром К. Екстерном після другого поділу Речі Посполитої - формування території губернії та процесу її інкорпорації до складу Російської імперії. Висвітлено історію створення даних описів та визначено їх значимість як історичного джерела з історії соціально-економічного і демографічного розвитку ПГ на межі XVIII - XIX ст.

Мета роботи - оцінити морфометричні зміни м'язової стінки штучного сечового міхура, сформованого з термінального відділу клубової кишки, в експерименті в ранньому і пізньому післяопераційних періодах. Дослідження проведено в умовах хронічного експерименту на 22 карликових свинках (міні-пігах) віком від 16 до 19 міс. Після виконання цистектомії у тварин формували із термінального відділу клубової кишки штучний сечовий міхур. Через 3, 6 і 12 міс після формування штучного сечового міхура тварин виводили з експерименту. Вивчення товщини поздовжнього і кільцевого м'язових шарів у штучному сечовому міхурі міні-пігів через 3 міс показало статистично значуще її збільшення порівняно з контрольним показником у 2,14 - (643,7 +- 53,1) мкм і 3,36 - (1358,11 +- 86,60) мкм разу відповідно, а товщина загальної м'язової оболонки збільшилася у 2,84 разу - (2001,81 +- 143,40) мкм, що було зумовлено її гіпертрофією. Через 6 міс у штучному сечовому міхурі експериментальних тварин відзначено інтенсивніші процеси гіпертрофії м'язової стінки: товщина поздовжнього м'язового шару статистично значущо збільшилася у 3,61 разу, кільцевого - у 5,42 разу, загального - у 4,65 разу. У м'язовій стінці штучного сечового міхура через 12 міс після ілеоцистопластики відмічено статистично значуще збільшення товщини поздовжнього шару порівняно з відповідним показником інтактних тварин у 5,52 разу, кільцевого - у 5,58, загального - у 5,13 разу. Висновки: основні процеси гіпертрофії м'язової стінки штучного сечового міхура відбуваються протягом перших 6 міс після його формування, особливо інтенсивно в період від 3 до 6 міс. У наступний шестимісячний період відзначено статистично значуще збільшення товщини поздовжнього м'язового шару штучного сечового міхура у 0,91 разу порівняно з відповідним показником у попередні 6 міс і показники товщини кільцевого і загального м'язових шарів, які не мали статистично значущої різниці з відповідними результатами експериментальних досліджень у попередні 6 міс. Сечовий резервуар, сформований із частини клубової кишки, не пристосований до виконання нових функцій, оскільки в його стінці відбуваються еволюція і трансформація у вигляді гіпертрофії поздовжнього і кільцевого м'язових шарів як результат денервації кишкової трубки і впливу сечі.

Наведено результати археологічних розвідок на території Кам'янець-Подільського району у 2020 р. Розглянуто нові унітарні предмети римського часу з черняхівських поселень Хмельниччини. Досліджено тіненську текстильну пломбу зламу ХІV-ХV ст. з Кам'янця-Подільського. Репрезентовано археологічні дослідження старого гутища у Словітському лісі на Львівщині. Проаналізовано процес формування колекції трипільської антропоморфної пластики у фондах львівського історичного музею. Наведено історію досліджень пам'яток черняхівської культури на Переяславщині. Досліджено оборонні укріплення табору Речі Посполитої на мідериті Джакомо Лауро "Bellum inter Polonum et Turcam Anno domini MDCXXI". Відображено концепцію "ідеального" уфортифікованого міста на невідомому плані Ладижина 1769 р. Висвітлено процес використання оборонних споруд Київської фортеці у роки Другої світової війни.

Висвітлено давню та середньовічну археологію України. Звернено увагу на історію та розвиток фортифікації з найдавніших часів до XVIII ст., евовоцію фортифікації XIX -- XX ст. Проаналізовано історіографію та джерельну базу археологічних та архітектурно-фортифікаційних досліджень. Розглянуто збереження та популяризацію археологічної фондової колекції в контексті грантової та експозиційної діяльності НЗ "Замки Тернопілля".