Наведено структурні схеми з питань медсестринства в дерматології та венерології, зокрема, визначення хвороб, етіології, епідеміології, класифікації, медсестринського процесу та профілактики. Описано інфекційні хвороби шкіри, мікози (грибкові ураження шкіри), вірусні інфекційні хвороби з ураженням шкіри і слизових оболонок, паразитарні хвороби шкіри, дерматит та екзему, кропив'янку та еритему, папулосквамозні та бульозні дерматози, системні хвороби та локалізовані зміни сполучної тканини, бактерійні хвороби шкіри, захворювання їх придатків, доброякісні та злоякісні новоутворення шкіри, а також хвороби, що передаються статевим шляхом.

Приведены структурные схемы по вопросам медсестринства в дерматологии и венерологии, в частности, определения болезней, этиологии, эпидемиологии, классификации, медсестринского процесса и профилактики. Описаны инфекционные болезни кожи, микозы (грибковые поражения кожи), вирусные инфекционные болезни с поражением кожи и слизистых оболочек, паразитарные болезни кожи, дерматит и экзема, крапивница и эритема, папулосквамозные и буллёзные дерматозы, системные болезни и локализированные изменения соединительной ткани, бактерийные болезни кожи, заболевания их придатков, доброкачественные и злокачественные новообразования кожи, а также болезни, передающиеся половым путём.

У стислому огляді літератури наведено відомості про фактори ризику, патогенез, клінічну характеристику атопічного дерматиту, а також діагностичні критерії захворювання.

Проведено дослідження кількісного складу мікроелементів і простежено вплив їх на організм людини. Дисбаланс мікроелементів кальцію, магнію, заліза, селену, цинку, міді має значення в механізмі розвитку або виступає в ролі потенціюючого фактора у разі окремих дерматологічних захворювань, зокрема, атопічного дерматиту.

Проведено исследование количественного состава микроэлементов и их влияния на организм человека. Дисбаланс микроэлементов кальция, магния, железа, селена, цинка, меди имеет значение в механизме развития или выступает в роли потенцирующего фактора при некоторых дерматологических заболеваниях, в частности, атопического дерматита.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.60-25 + Р128.9

Рубрики:

Хвороби шкіри у дітей

Гігієна окремих вікових груп дітей та установ для них

Шифр НБУВ: РА389314 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено кількісний та якісний склад мікроелементів і досліджено їх вплив на хворих атопічним дерматитом (АД). Дисбаланс мікроелементів: заліза, міді, кальцію, сірки, марганцю, селену, цинку мають значення у механізмах розвитку АД та асоціюються із ступенем дисбіозу кишківника.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.74-5

Рубрики:

Лускатий лишай (псоріаз)

Шифр НБУВ: Ж15288 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчення гуморальної відповіді імунної системи у дітей із виявами атопічного дерматиту (АД) та порівняльний аналіз концентрації у волоссі заліза, міді, марганцю, хрому, рубідію, нікелю й свинцю. Кількісний склад мікроелементів в організмі визначали за методом рентгенофлюоресценції (аналізатор "Elva-X med"), a IgE в сироватці крові - за допомогою тест-системи Roche Diagnostics (Швейцарія). У всіх дітей діагностовано атопічний дерматит (дитяча форма в стадію загострення). Виявлено зниження вмісту есенціальних мікроелементів йоду, заліза, міді, марганцю, хрому та підвищення умовно-есенціального елемента рубідію. Встановлено підвищення рівня IgE у дітей із досліджуваної групи. Висновки: надлишок умовно-есенціального мікроелемента рубідію має характер токсичності, що формує стійкі вияви атопічного дерматиту. Ризик виникнення зростає на 81 % та асоціює з підвищенням рівня IgE.

Відомо, що у 15,0 - 20,0 % населення земної кулі впродовж життя спостерігається хоча б один епізод кропив'янки, а тому вона належить до групи дерматозів соціального характеру. Однак, незважаючи на те що можна було б припустити спільність патогенетичних механізмів алергодерматозів та уражень залоз внутрішньої секреції, зокрема, щитоподібної залози (ЩПЗ), сьогодні недостатньо уваги приділяється дослідженням ролі останньої у виникненні кропив'янки. Мета роботи - дослідити функціональний стан ЩПЗ у хворих на кропив'янку та з'ясувати його залежність від ступеня важкості кропив'янки, її тривалості, а також довготривалості останньої клінічної ремісії. Під спостереженням перебувало 86 пацієнтів з хронічною ідіопатичною кропив'янкою (34 чоловіки і 52 жінки) віком 15 - 67 років. До групи контролю входили 20 здорових осіб. Визначали рівні тироксину, трийодтироніну і тироглобуліну в сироватці крові. З'ясовано, що кропив'янка супроводжується дисфункцією ЩПЗ, яка полягає у достовірному зростанні в сироватці крові вмісту тироксину й тироглобуліну та зниженні рівня трийодтироніну. Виразність зазначених змін залежить від клінічного перебігу патологічного процесу, а саме і від наявності й тривалості останньої клінічної ремісії. Висновки: кропив'янка супроводжується дисфункцією ЩПЗ, у зв'язку з чим доцільним є подальше вивчення залученості ЩПЗ до автоімунних процесів у хворих із дерматозами.

Базальноклітинна карцинома (БКК) - найпоширеніший рак шкіри. Захворюваність на ББК зростає у всьому світі. Візуальний огляд - перший інструмент скринінгу, який використовують клініцисти, але інколи його не досить для диференціації і визначення тактики лікування. У практику широко входять неінвазійні методи, такі як дерматоскопія та ультрасонографія шкіри, що забезпечують чітку діагностику, повністю корельовані з патоморфологічним діагнозом і дають змогу визначити інвазійність процесу та обсяг хірургічного лікування. Мета роботи - на основі огляду сучасної літератури та опису власних клінічних випадків з'ясувати ефективність діагностики базальноклітинної карциноми шкіри з використанням дерматоскопії у поєднанні з ультразвуковим дослідженням. Дослідження розпочали з ознайомлення з літературними джерелами, застосовували контент-аналіз, метод системного та порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень. Проаналізовано 19 джерел англійською та українською мовами. Описано два випадки базальноклітинної базаліоми у хворих молодого віку з нетиповою локалізацією, дерматоскопічні та ультрасонографічні показники, кореляцію з патоморфологічним діагнозом. Дерматоскопічні показники оцінювали за алгоритмом Г. Кіттлера, УЗД шкіри виконували на апараті експертного класу ACUSON Juniper Ultrasound System з режимами кольорового та енергетичного доплера лінійним мультичастотним трансдюсером (5 - 17 МГц) за оригінальним протоколом, розробленим Г. С. Аллахвердян. Висновки: захворюваність на базальноклітинну карциному з кожним роком невпинно зростає, особливо серед людей молодого віку, а її типова локалізація змінюється. Діагностика базальноклітинної карциноми з використанням дерматоскопії у поєднанні з ультразвуковим дослідженням (подвійний діагностичний тест "Дерматоскопія + ультразвукове дослідження") ефективна й доцільна, адже дає змогу виявити прояви інвазійного росту новоутворів, їх межі поширення та можливу зміну прилеглої тканини, а також визначити потребу в оперативному лікуванні.