Розкрито етичні проблеми ділових стосунків у сфері бізнесу й управління. Висвітлено основні положення ділової етики та правила ділового етикету. Увагу приділено регламентації порядку ділових зустрічей, ведення переговорів, організації прийомів. Визначено чинники формування іміджу ділової людини. Розглянуто питання етичних норм і психологічних механізмів ділового спілкування.

Раскрыты этические проблемы деловых отношений в сфере бизнеса и управления. Освещены основные положения деловой этики и правила делового этикета. Уделено внимание регламентации порядка деловых встреч, ведения переговоров, организации приемов. Определены факторы формирования имиджа делового человека. Рассмотрены вопросы этически[ норм и психологических механизмов делового общения.

Висвітлено теоретико-методологічні засади етики ділових відносин, зокрема визначено поняття етики відповідальності та проаналізовано інституалізацію етичних основ діяльності організацій. Розкрито етичні проблеми ділових відносин у сфері бізнесу й управління, висвітлено основні положення ділової етики та правила ділового етикету. Розглянуто питання, що регламентують порядок ділових зустрічей, ведення переговорів та організацію прийомів. Охарактеризовано взаєморозуміння та конфлікти у спілкуванні й узагальнено особливості ділової атрибутики. Визначено чинники формування іміджу ділової людини. Приділено увагу питанню етичних норм і психологічних механізмів ділового спілкування.

Проаналізовано загальні питання викладання у вузах нової навчальної дисципліни - риторики. Конкретизовано поняття "риторична культура". Описано якості риторики, що визначають розвиваючі можливості дисципліни, а також мету, завдання та методи викладання риторики в технічному вузі.

Розглянуто предмет, загальний зміст і завдання дисципліни риторики, зважаючи на аналіз й узагальнення теоретичних положень про риторику, що склалися у процесі її історичного розвитку.

Проаналізовано поняття "риторична культура", яким послуговуються сучасні ритори, але зміст і структура якого поки що залишаються невизначеними. Описано педагогічну концепцію формування риторичної культури особистості. Положення грунтуються на досвіді викладання автором дисципліни "Основи риторики" у ВНТУ студентам Інституту менеджменту та магістрантам усіх спеціальностей.

Досліджено роль інформаційних освітніх технологій у ВНЗ, зокрема, роль дистанційних технологій навчання риторики у розвитку риторичної культури як складової педагогічної майстерності магістрантів - майбутніх викладачів ВНЗ. Висвітлено досвід використання цих технологій у Вінницькому національному технічному університеті.

Досліджено поняття риторичної культури особистості через порівняльний аналіз з найближчими суміжними поняттями: мовленнєва культура, комунікативна культура, комунікативна компетентність. Доведено, що риторична культура не тотожна жодному з них і не вичерпується їх сукупністю.

Досліджено погляди українського вченого, літературознавця, педагога Б. Буяльського на сутність і зміст педагогічної та риторичної майстерності викладача, розглянуто ідеал педагога-майстра.

Розглянуто сутність та значення застосування навчальної технології портфоліо у викладанні риторики у технічному університеті; представлено можливу структуру риторичного портфоліо студента та деякі педагогічні умови застосування цієї технології в навчальному процесі.

З'ясовано сутність і зміст риторичної культури викладача технічного університету на основі нормативно-технологічного, культурологічного, гуманістичного, ціннісного підходів. Визначено критерії, показники, рівні її сформованості. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування риторичної культури майбутніх викладачів технічних університетів. Розроблено модель цього процесу. Надано методичні рекомендації науково-педагогічному складу щодо формування риторичної культури магістрантів технічних університетів.

Висвітлено теоретико-методологічні засади ділового спілкування. Розглянуто етичні норми та психологічні механізми ділового спілкування. Увагу приділено способам та засобам ділового спілкування, особливостям індивідуальних бесід, бесід по телефону, спілкуванню в електронному просторі, формам колективного обговорення проблем. Акцентовано на питаннях риторики та гендерних вимірів ділової комунікації.

Визначено й обгрунтовано педагогічні умови формування риторичної культури майбутніх викладачів технічних університетів (спрямованість процесу формування риторичної культури магістрантів та аспірантів на майбутню науково-педагогічну діяльність; застосування інтерактивної педагогічної технології формування риторичної культури магістрантів (аспірантів) в межах навчального курсу риторики; упровадження дистанційного навчання риторики; інтеграція змісту гуманітарних дисциплін і позанавчальних заходів у технічному університеті з метою створення навчального риторичного середовища). Надано методичні рекомендації щодо їх реалізації.

Проаналізовано поняття "технологія навчання", "інтерактивне навчання" через призму навчання риторики. Сформульовано дискусійні зауваги щодо використання поняття "технологія навчання", зокрема, щодо ознак технократизму в технологічному підході до навчання. Обгрунтовано застосування технології на предметному рівні як сукупності методів, а також у зв'язку з наявністю дистанційного компонента з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Запропоновано інтерактивну технологію формування риторичної культури майбутніх викладачів вищої школи, що об'єднує традиційні, активні та інтерактивні методи навчання риторики з перевагою останніх. Вона складається з таких груп методів: кооперативне навчання (робота в малих групах співробітництва), колективно-групове навчання (лекція-бесіда, лекція з мікровикладанням студентів, лекція з випереджальною самостійною роботою; групова дискусія, виголошення промов, груповий риторичний аналіз тощо), ситуативне моделювання (дистанційні та аудиторні дидактичні ігри), практично-тренінгове навчання (риторичне вправляння відповідно до етапів риторичної діяльності) та навчання-самовдосконалення (риторичне портфоліо). Спрямованість формування риторичної культури студентів на майбутню науково-педагогічну діяльність передбачає: змістовий та організаційно-методичний зв'язок риторики з психолого-педагогічними дисциплінами; використання на заняттях з риторики відповідного дидактичного матеріалу; використання педагогічно значущих методів і прийомів навчання риторики (дискусія, гра, мікровикладання, постановка проблемних запитань тощо). Технологія укладена на основі гуманістичного, аксіологічного, комунікативного методологічних підходів та принципів партнерства суб'єктів педагогічного процесу, мисленнєво-мовленнєвої активності та інтерактивності, єдності риторичної теорії з практикою мовлення, самостійності та вибору індивідуальної освітньої траєкторії, творчої продуктивності, стимулювання науково-дослідницької діяльності, змагальності та емоційного комфорту.