Розглянуто умови утворення топографії поверхні тертя та проведено моніторинг оксидних плівок під впливом магнітного поля за умов тертя-ковзання. Визначено параметри працездатності поверхні тертя, запропоновано умови утворення захисних плівок поверхні тертя під дією магнітного поля.

Розглянуто питання експериментального дослідження дії направленого магнітного поля на вид тертя за умов ковзання без змащування. Визначено зв'язок трибологічних характеристик сталі залежно від зміни направлення силових магнітних ліній через площину тертя.

Приведены результаты фармакоэпидемиологического и фармакоэкономического исследования терапии вызванных беременностью отеков, протеинурии и гипертензии в акушерских стационарах. Лекарственная терапия в условиях реальной практики характеризуется избыточным количеством препаратов по сравнению со стандартами лечения, полипрагмазией, широким использованием инъекционных лекарственных форм, нерациональным распределением затрат. Внедрение в практику двухуровневой системы контроля за использованием лекарственных средств, критериев оценки рациональности лекарственной терапии, перечня основных лекарственных средств для данной патологии и образовательных мер позволило снизить лекарственную нагрузку, уменьшить применение парентеральных лекарственных форм, устранить нерациональное распределение затрат, без снижения клинической эффективности фармакотерапии данного осложнения беременности.

Досліджено рівні електромагнітних полів радіотехнічних засобів управління повітряним рухом у аеропорту. На основі розрахунків натурних вимірювань визначено зони обмеження перебування персоналу на території аеродрому. Надано рекомендації щодо мінімізації впливу джерел електромагнітних випромінювань на працюючих.

Висвітлено питання зниження технічних причин виробничого ризику при використанні пар тертя у прецизійних механізмах силових агрегатів транспортних засобів. Запропоновано методику безрозбірного відновлення за допомогою постійного магніту дозволяє в умовах зміни утомної міцності матеріалу стабілізувати та покращити показники виробничого ризику при експлуатації прецизійних механізмів силових агрегатів транспортних засобів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.54-52 + Р716.218-52

Рубрики:

Безпліддя. Стерилізація

Переривання вагітності

Шифр НБУВ: Ж101004 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Теоретично й експериментально обґрунтовано підходи щодо розробки методів і засобів зниження показників виробничого ризику під час експлуатації плунжерних пар шляхом їх безрозбірного відновлення в умовах мастильного середовища під час використання магнітного поля (МП). Проаналізовано показники травматизму у промисловості та на транспорті з урахуванням впливу на них технічних причин, пов’язаних із зношенням окремих елементів та вузлів. Ооцінено сучасний стан методів і засоби відновлення пар тертя механічних систем, їх впливу на післяремонтні показники надійності та виробничого ризику. Теоретично обґрунтовано можливість використання полярної спрямованості ліній МП для безрозбірного відновлення пар тертя у разі наявності мастильного середовища. Обґрунтовано показники виробничого ризику під час експлуатації силових механізмів з плунжерними парами (ПП) з урахуванням параметрів їх напрацювання на відмову без мастила під дією постійного неоднорідного МП, та встановлено закономірності відновлення поверхонь тертя у струмопровідних мастильних середовищах. Експериментально визначено параметри магнітної й електрохімічної комплексної дії МП на стан прецизійної пари тертя у процесі її безрозбірного ремонту. Розроблено рекомендації з практичного використання безрозбірного відновлення поверхонь тертя ПП під дією МП та трибоелектромеханічних процесів в умовах мастильного середовища шляхом визначення виробничого ризику під час експлуатації машин і механізмів з ПП.

Проведено аналіз дифрактограм поверхневих шарів металу при терті в умовах кочення з різним ступенем проковзування. Розглянуто механізми зміцнення контактних поверхонь внаслідок їх структурної пристосованості при терті. Встановлено, що підвищення ступеня проковзування призводить до інтенсифікації дифузійних процесів, підвищення температури в зоні фрикційного контакту, зростання градієнту швидкості зсуву, забезпечуючи утворення карбідних та аустенітних фаз, аморфізацію приповерхневих шарів металу. Розглянуто вплив структурно-деформаційних змін в поверхневих та приповерхневих шарів контактних поверхонь на їх зносостійкість.

Представлено спосіб оцінки питомої роботи тертя в триботехнічному контакті для прискорених лабораторних випробувань при дослідженні конструкційних матеріалів. Визначено, що шляхом підбору оптимальної товщини покриття на основі нікелю, одержаного методом газополуменевого напилення самофлюсуючого гранульованого порошку ПГ-АН9, можна одержати покриття, які характеризуються високою зносостійкістю в умовах кочення з проковзуванням. Загальний лінійний знос випереджаючої та відстаючої поверхонь в умовах кочення з проковзуванням становить 9,9 : 3,54 : 2,12 мкм відповідно для покриття товщиною 0,3, 0,7 та 1,2 мм. Встановлено, що збільшення товщини самофлюсоючого покриття до 1,2 мм обумовлює підвищення мікротвердості поверхневих шарів, зростання антифрикційних властивостей та зниження інтенсивності зношування. Самофлюсуюче покриття проявляє високу несучу здатність в діапазоні контактного навантаження 150 - 450 МПа, що обумовлено наявністю наноструктурних дисперсних частинок в матриці.