Вивчено терапевтичну ефективність нового препарату ацикловіру - "Гевіран" виробництва компанії "Польфарма С. А." Препарат має очевидну перевагу завдяки наявності різних дозових форм, а саме таблеток по 200 мг, 400 мг і 800 мг, що дозволяє дотримуватися зручного дозового режиму. У пацієнтів з помірною кількістю рецидивів лікування проведено у період загострення хвороби (таблетки 400 мг три рази на добу протягом 10 - 14 днів). У пацієнтів, що мали часті рецидиви (7 - 12 протягом року) застосовано супресивну терапію: 400 мг два рази на день протягом 24 тижнів. Під час лікування не спостережено загострення інфекції у жодного хворого. Одержані результати свідчать про те, що "Гевіран" є високоефективним і безпечним препаратом для лікування генітального герпесу.

Розглянуто чинники, що сприяють розвитку мікроспорії у людей. Проведено практичне вивчення препарату "Екзифін" під час лікування дітей, хворих на мікроспорію волосяної частини голови. Визначено терміни елімінації збудника мікроспорії з осередків ураження у разі лікування екзифіном. Доведено, що екзифін є високоефективним засобом лікування грибкової інфекції.

Описано механізми взаємодії ефекторних клітин імунної системи та цитокінів. Йдеться про можливості організму регулювати протигрибковий фагоцитоз. Проведено практичне вивчення препарату "Екзифін", що є високоефективним засобом лікування грибкової інфекції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.11-4

Рубрики:

Мікробні дерматози

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.601.122.1-52

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.11-52

Рубрики:

Мікробні дерматози

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 137 хворих з різними формами оперізувального лишаю віком від 20 до 75 років. На підставі патоморфологічних змін у вогнищі ураження виділено такі клінічні форми оперізувального лишаю: везикульозно-пустульозна, ерозивно-некротична, геморагічна, лімфостатична та невралгічна. В процесі дослідження встановлено, що ранній початок специфічної протигерпетичної терапії запобігає неврологічним ускладненням у хворих на ерозивно-некротичну форму оперізувального лишаю. Хворі, яким проводили терапію препаратом "Гевіран" (ацикловір) виробництва компанії "Польфарма" С. А., мали дещо кращі результати щодо виникнення ускладнень та термінів загоєння уражень. Було також встановлено, що застосування препарату "Гевіран" призводить до нормалізації імунологічних показників крові у хворих на некротично-ерозивну форму оперізувального лишаю.

Наведено досвід застосування препарату "Ламізил" для лікування хворих із дерматомікозами. Висока терапевтична ефективність препарату щодо основних збудників мікозів шкіри, волосся, нігтів, відсутність резистентності грибів до препарату "Ламізил", можливість застосування препарату разом із іншими лікарськими засобами роблять "Ламізил" препаратом першого вибору для лікування цієї категорії хворих.

Вивчено дію гелю "Холісал" при ураженні слизових оболонок у пацієнтів з гострими і хронічними дерматозами. Продемонстровано протизапальні, знеболювальні, протимікробні властивості препарату. "Холісал" має високий ступінь безпечності, поліпшує регенерацію уражених слизових оболонок ротової порожнини при пухирчатці, червоному пласкому лишаї, багатоморфній ексудативній еритемі.

Застосовано комплексну терапію, що включала "Вальтровір", "Флоксиум" та "Ізопринозин", для лікування хворих на герпетичну екзему Капоші (ГЕК) та герпес частих рецидивних форм. Лікування сприяло зниженню лейкотоксичного індексу, стабілізації індексу напруження, підвищенню адгезивної здатності фагоцитів, нормалізації співвідношення субпопуляції Т-лімфоцитів. Комплексна терапія дає змогу зменшити загальнотоксичні симптоми ГЕК, скоротити терміни епітелізації герпетичних ерозій, зменшити частоту рецидивів хвороби.

Показано актуальність проблеми герпесвірусного ураження нервової системи в медичній практиці на сучасному етапі. Визначено провідну роль детального обстеження та консультування невропатологом пацієнтів з поширеними формами герпетичної інфекції та з ознаками герпесвірусного ураження нервової системи.

Проанализировано распространение герпесвирусных инфекций, в частности и герпесассоциированных заболеваний, на территории Украины и Одесской области. Во время анализа эпидемиологических данных относительно герпетической инфекции внимание уделено взаимосвязи инфицированности ВПГ-1 и ВПГ-2 с поведенческими, географическими, социально-экономическими факторами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.28-5 + Р514.37-37

Рубрики:

Інфекційна еритема («п’ята хвороба»)

Герпетична інфекція

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены антибиотики группы макролидов и особенностям их применения в дерматовенерологии. Эти препараты широко используются в клинической практике дерматовенеролога для лечения инфекций мочеполовых путей, кожи и мягких тканей. Макролиды известны более 40 лет, когда был создан эритромицин. Интерес к макролидам возрос в восьмидесятых - девяностых годах прошлого столетия после осознания роли хламидий и микоплазм при воспалительных заболеваниях человека. Созданы новые макролиды с улучшенными, в сравнении с эритромицином, микробиологическими и фармакокинетическими параметрами. Описаны особенности действия джозамицина, азитромицина и кларитромицина. Показано применение современных макролидов для лечения венерических болезней и бактериальных инфекций кожи.

Изучены причины и методики лечения хронического воспаления предстательной железы вирусной этиологии. Разработан этиопатогенетически обоснованный метод лечения простатитов, ассоциированных с вирусом простого герпеса. Обоснована необходимость включения в стандартные схемы лечения простатитов противовирусных препаратов с высоким профилем безопасности и выраженным иммуномодулирующим действием.

Вивчено ефективність комплексного методу лікування герпес-асоційованої багатоморфної ексудативної еритеми, який включає ацикловір-вміщуючі препарати, специфічні антигерпетичні імуноглобілани, антигістамінні засоби, мембранний плазмаферез.

Изучена эффективность комплексного метода лечения герпес-ассоциированной многоморфной экссудативной эритемы, который включает ацикловир-содержащие препараты, специфические антигерпетические иммуноглобулины, антигистаминные средства, мембранный плазмаферез.

Визначено типи вірусів простого герпесу з осередків ураження у разі генітального, екстрагенітального герпесу та герпес-асоційованої багатоформної ексудативної еритеми.

Определены типы вирусов простого герпеса из очагов поражения при генитальном, экстрагенитальном герпесе и герпес-ассоциированной многоформной экссудативной эритеме.

Цель работы - оценить эффективность лечения ладонно-подошвенных дерматозов с помощью комбинированного метода, включающего мазь (крем) пимафукорт, 0,1 % мазь протопик, УФБ-терапию. В период с 2013 г. и 6 мес 2015 г. под наблюдением находились 628 больных пальмоплантарными дерматозами. Из них 94 пациента - с ладонно-подошвенным псориазом, 32 - с пустулезным псориазом, 343 - с дисгидротической экземой кистей и стоп, 111 - с атопической экземой кистей, 13 - с мозолевидной экземой, 4 - с акродерматитом Аллопо, 28 - с кератодермией. Результаты лечения оценивали с учетом переносимости терапии, быстроты регресса высыпаний, продолжительности ремиссии. Применение мази (крема) пимафукорт, 0,1 % мази протопик, УФБ-терапии значительно ускорило эпителизацию эрозий и трещин, уменьшило активность воспаления, ксероза, гиперкератоза в очагах поражения. При использовании комбинированной терапии продолжительность ремиссии ладонно-подошвенных дерматозов увеличилась в среднем в 3,5 раза. Выводы: комбинированная терапия ладонно-подошвенных дерматозов, включающая мазь (крем) пимафукорт, 0,1 % мазь протопик, УФБ-лучи, позволяет повысить эффективность лечения таких заболеваний, как ладонно-подошвенный псориаз, псориаз пустулезный Барбера, атопическая экзема кистей. Результаты лечения больных с применением комбинированной терапии свидетельствуют о хорошей переносимости и безопасности предлагаемого метода.

Проведено гістологічне дослідження елементів висипу в динаміці у 23-х пацієнтів з многоморфною ексудативною еритемою (МЕЕ) : у 11-ти - з ідіопатичною формою (ІМЕЕ) і у 12-ти - з герпес-асоцийованою формою (ГАМЕЕ). У всіх пацієнтів незалежно від форми захворювання мало місце руйнування структурних компонентів базальної мембрани, цитоліз в шипуватому шарі епідермісу з утворенням субепідермальних і внутрішньоепідермальних пухирів. У хворих ІМЕЕ спостерігалось руйнування міжклітинних контактів, розрив зв'язків між окремими клітинними структурами без акантолиза. При ГАМЕЕ спостерігалося ексудативне запалення з поразкою дермо-епидермального з'єднання, що характерно для цитотоксичних ефектів аутоантитіл і імунних комплексів.

Проведено гистологическое исследование элементов сыпи в динамике у 23-х пациентов с многоморфной экссудативной эритемой (МЭЭ): у 11-ти - с идиопатической формой (ИМЭЭ) и у 12-ти - с герпес-ассоциированной формой (ГАМЭЭ). У всех пациентов независимо от формы заболевания имело место разрушение структурных компонентов базальной мембраны, цитолиз в шиповатом слое эпидермиса с образованием субэпидермальных и внутриэпидермальных пузырей. У больных ИМЭЭ наблюдается разрушение межклеточных контактов, разрыв связей между отдельными клеточными структурами без акантолиза. При ГАМЭЭ наблюдалось экссудативное воспаление с поражением дермо-эпидермального соединения, что характерно для цитотоксических эффектов аутоантител и иммунных комплексов.

Вивчено рівень окремих цитокінів (ФНП-альфа, ІЛ- 4, ІЛ- 6, ІЛ- 8) разом з показниками гуморального та клітинного імунітету (IgG, CD4+, CD22+), а також деякі показники реологій крові у 82 хворих герпес-ассоційовану багатоформну ексудативну еритему (ГАБЕЕ). Одержані дані дозволяють визначити міру ушкодження мембранно-клітинних структур і вибрати оптимальну тактику лікування ГАБЕЕ.

Изучен уровень отдельных цитокинов (ФНО-альфа, ИЛ-4, ИЛ-6, ИЛ-8) наряду с показателями гуморального и клеточного иммунитета (IgG, CD4+, CD22+), а также некоторые реологические показатели крови у 82-х больных герпес-ассоциированной многоформной экссудативной эритемой (ГАМЭЭ). Полученные данные позволяют определить степень повреждения мембранно-клеточных структур и выбрать оптимальную тактику лечения ГАМЭЭ.