Приділено увагу дерматозам, що асоційовані з вірусами простого герпесу (багатоформна ексудативна еритема, герпетична екзема Капоші). Зазначено, що висока частота виявлення ДНК герпесвірусів ([81,7 ± 4,3] %) свідчить про їх етіологічну роль. Специфічні Ig G антитіла до \i Herpes simplex virus І / або ІІ \i0 виявлено у (84,1±4,3)% обстежених. Показано, що вірус як безпосередньо ушкоджує тканини, так і провокує автоімунну реакцією. За допомогою електронно-мікроскопічного дослідження виявлено некроз епітеліоцитів, утрату міжклітинних контактів, морфологічні структури вірусів. З'ясовано дисбаланс цитокінів (фактор некрозу пухлини - α, інтерлейкін-1α, -4, -6, -8, інтерферон-γ) Розроблено ефективний метод лікування (валацикловір - 500 мг 2 рази/добу, 15 днів, імуноглобулін проти герпесвірусів, два курси по 5 ін'єкцій, мембранний плазмаферез - 4 - 7 процедур). Запропоновано програму профілактичних заходів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.4-5

Рубрики:

Ексудативні еритеми

Шифр НБУВ: Ж15288 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - на першому етапі - вивчити нуклеотропні властивості цидиполу і технологічно вдосконаленого цидиполу - препарату для індивідуальної профілактики венеричних захворювань, на другому - провести лікування цидиполом пацієнтів з герпесвірусною інфекцією. Лабораторні дослідження в дослідах in vitro виконано за спеціальною методикою. Клінічну оцінку препарату проведено на 35 пацієнтах з герпесвірусною інфекцією (20 - з простим орофаціальним герпесом, 10 - з генітальним і 5 - з опоясувальним) з місцевим застосуванням цидиполу. На моделі полімеразної ланцюгової реакції in vitro встановлено високоактивну нуклеотропнудію цидиполу щодо ДНК вірусу простого герпесу 1-го типу, що стало приводом для клінічного вивчення його ефективності як місцевого засобу і в комплексному лікуванні герпесвірусних шкірних та урогенітальних інфекцій. Клінічні спостереження надали позитивні результати (повне зникнення клінічних виявів упродовж 6 - 11 днів). Особливістю слід вважати виражений місцевий анестетико-протисвербіжний ефект цидиполу. Висновки: використання цидиполу в комплексі лікування герпесвірусних захворювань шкіри і слизових оболонок сприяє швидшому к лінічному одужанню пацієнтів. Препарат можна застосовувати як засіб індивідуальної профілактики урогенітальної герпесвірусної інфекції.

Сучасна класифікація автоімунних бульозних дерматозів представлена трьома групами захворювань, що мають не тільки клінічну, а й гістоморфологічну, гістохімічну та імуногенетичну схожість. Автоімунні бульозні дерматози - група гетерогенних захворювань, що супроводжуються формуванням пухирів і ерозій на шкірі та/або слизових оболонках під впливом специфічних автоімунних комплексів. Розглянуто основні клінічні вияви та діагностичні маркери автоімунних бульозних дерматозів (АБД), що належать до групи пемфігуса. Мета роботи - проаналізувати поширеність клінічних форм пухирчатки у Південному регіоні України за період з 2010 до 2020 р. До групи спостереження було включено 88 пацієнтів віком від 21 до 75 років. Вивчалися особливості клінічних виявів типових та атипових форм пемфігуса, було розроблено діагностичний алгоритм та критерії ефективності лікування на ранніх етапах захворювання. Вульгарну пухирчатку було виявлено у 61 (69,3 %), вегетуючу - у 7 (7,9 %), еритематозну - у 6 (6,8 %), герпетиформний пемфігус - у 4 (4,5 %), IgA пухирчатку - у 3 (3,4 %), паранеопластичну пухирчатку - у 3 (3,4 %) пацієнтів. Висновки: сучасні клініко-діагностичні особливості АБД (група пемфігуса) потребують включення у лабораторний скринінг методів імунофлюоресцентної мікроскопії, прямого і непрямого імуноферментного аналізу. Критеріями ефективності лікування пацієнтів з АБД слід вважати не тільки позитивну клінічну динаміку, а й швидкість зникнення автоантитіл, що індукують захворювання (десмоглеїну, десмоплакіну, периплакіну тощо). При цьому важливим аспектом залишається знання клінічних особливостей АБД і хвороб, що їх імітують.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р60-52

Рубрики:

Дерматологія

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено такі актуальні питання, як особливості ураження шкіри у військових та цивільних в умовах воєнних дій, можливості надання дерматовенерологічної допомоги у воєнний час, ураження шкіри при інфекції COVID-19, ураження шкіри у дітей. Вміщено унікальні кольорові фотографії, що відображають різноманітні дерматологічні, венерологічні й інфекційні захворювання. Представлено дерматологічні прояви багатьох соматичних хвороб і станів, у тому числі рідкісних випадків. Окремо приділено увагу можливості надання дерматовенерологічної допомоги у воєнний час.

Даний методичний посібник призначений для: практикуючих дерматокосметологів, дерматовенерологів, пластичних хірургів, лікарів загальної практики, які стикаються з ускладненнями есте¬тичних втручань. В посібнику систематизована та стисло представ¬лена інформація щодо оцінки якості естетичних втручань, методів корекції та діагностики їх ускладнень.