Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.204.6-3 + Р361.3

Рубрики:

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Дія іонізуючого випромінювання на систему травлення, печінку

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: хронічний гепатит, холестаз, берлітіон
Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.510.116-52

Рубрики:

Хронічні гепатити

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.510.40-2

Рубрики:

Цирози печінки

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Наведено синдромологічні особливості перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у хворих, які зазнали дії іонізуючої радіації на забруднених радіонуклідами територіях. Розглянуто питання покращання терапевтичної ефективності патогенетичного лікування цієї недуги з диференційованим призначенням лікувальних комплексів із включенням пробіотиків (біоспорину) та антиоксидантних препаратів (тріовіту). Доведено їх ефективність у нормалізації основних біохімічних та цитоморфометричних гематологічних показників, загоєнні виразки, зниженні строків непрацездатності та позитивних віддалених наслідків - запобігання та зниження кількості рецидивів захворювання.

Вміщено ілюстровану інформацію про усі випадки виявлення фальсифікованих лікарських засобів за період 1999 - 2010 рр. Підібрано актуальні публікації фахівців галузі, що стосуються проблем фальсифікації таких засобів на території України та Російської Федерації.

Приведена иллюстрированная информация обо всех случаях выявления фальсифицированных лечебных препаратов в период 1999 - 2010 гг. Подобраны актуальные публикации специалистов отрасли, относящиеся к проблемам фальсификации таких препаратов на территории Украины и Российской Федерации.

Висвітлено основи сучасної клінічної фармакології в системі медичних і біологічних наук, а також історичні етапи її розвитку. Проаналізовано основні закономірності дії лікарських речовин на організм людини. Визначено вплив факторів зовнішнього середовища на клініко-фармакологічну активність лікарських засобів (ЛЗ). Наведено відомості про клініко-фармакологічні властивості окремих препаратів та їх груп, зокрема, антигіпертензивних, гіполіпідемічних, психотропних, протипухлинних препаратів, а також лікарських препаратів, які використовують під час порушень коагуляції, у лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту, розкрито механізми фармакотерапевтичної дії препаратів. Подано класифікацію ЛЗ з урахуванням їх фармакологічної дії, хімічної будови та клінічного застосування. Описано діуретичні, антиаритмічні, антиагінальні й антиішемічні, антиалергійні, антибактеріальні, протигрибкові та антивірусні, антипаразитарні, нестероїдні протизапальні, протитуберкульозні ЛЗ, а також ЛЗ, що впливають на інотропну функцію міокарда та функцію печінки, мінеральний гомеостаз кісткової тканини.

Висвітлено можливості застосування морфометричного методу дослідження печінки за клінічних та експериментальних умов (біопсійний матеріал від 8 осіб у клініці та від 93 щурів в експерименті). Результати показали морфометричні зміни площі та форми профілів гепатоцитів та їх ядер. Комплексний морфометричний аналіз стану печінки у випадку її захворювань у клініці та за моделювання впливів різних токсичних речовин є високоінформативним інструментом діагностики уражень гепатоцитів, який надає змогу чітко диференціювати характер морфологічних змін у розгортанні патологічного процесу, оцінити ступінь їх тяжкості та результати корекції лікарськими засобами. На підставі морфометричних досліджень експериментального матеріалу можна передбачити можливості патогенетичної корекції стану печінки в клініці.

У 37-ми хворих на хронічні гепатити невірусної етіології (10 - з холестатичним компонентом) установлено зміни площі, периметра та деформацію еритроцитів на тлі порушення вільнорадикальних реакцій і системи антиоксидантного захисту, що спонукає до пошуків їх патогенетично обгрунтованого лікування.

Проведено обстеження 48-ми хворих на хронічний гепатит (15 з них - з холестатичним компонентом). Встановлені особливості клінічного перебігу хронічного гепатиту з холестазом. На фоні відомих специфічних для холестазу проявів - жовтяниці, шкірного свербіжу, гіпохолічного калу, а також підвищеного рівня лужної фосфатази і глутамілтранспептидази - спостерігаються більш виражені диспептичні прояви, зміни в клінічному та біохімічному аналізі крові, частіше виникають симптоми гепатоцелюлярної недостатності і енцефалопатії, порушення синтезу білків і обміну ліпідів, стану перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту.

Проведено обстеження 110 хворих на цироз печінки (60 з них - з холестазом). Встановлено особливості клінічного перебігу холестатичної форми цирозу печінки. Для холестатичної форми цирозу печінки характерні жовтяниця, шкірний свербіж, гіпохолічний кал, підвищений рівень лужної фосфатази і глутамілтранспептидази, визначаються більш виражені диспептичні прояви, зміни в клінічному та біохімічному аналізі крові, частіше виникають симптоми гепатоцелюлярної недостатності і портальної гіпертензії, порушення синтетичної і детоксикаційної функції печінки.

В експерименті на 95 щурах виконано інтраперитонеальне введення цисплатину в дозі 2 мг/кг маси тіла один раз на тиждень протягом 9 тижнів. Термін досліду - 4, 7, 14, 21 і 28 діб після останнього введення препарату. Перебіг цисплатиніндукованої нейропатії має три стадії: I стадія (4 доби) - ураження чутливого компонента сідничого нерва, пошкодження відростків нейронів; II стадія (7 - 21 діб) - поглиблення дистрофічних змін у сідничому нерві і його аферентному сегментарному центрі, нормалізація мікроциркуляції; III стадія - (31 доба), прогресуюче токсичне пошкодження всіх ланок. У сітківці розвиваються дистрофічні зміни (набряк, деструкція нейроцитів), морфометрично - розширення фоторецепторного, зовнішнього сітчастого і внутрішнього ядерного, гангліонарного шарів та звуження зовнішнього ядерного і внутрішнього сітчастого шарів протягом 28 діб. У паренхімі піднижньощелепної слинної залози - колапс і зменшення розмірів ацинусів. Епітеліоцити проток мають ознаки ослизнення. У стромі наростають процеси фібротизації. Найвиразніші картини пошкодження слизової оболонки ротової порожнини виявляються від 1-ї до 14-ї доби. Від 14-ї до 21-ї доби в епітелії спостерігаються прояви вакуольної і балонної дистрофії, ознаки гіперкератозу зберігаються. У печінці під дією цисплатину виявлено дистрофічні зміни гепатоцитів і ендотеліоцитів капілярів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.510.116-5

Рубрики:

Хронічні гепатити

Шифр НБУВ: Ж24388 Пошук видання у каталогах НБУВ