Проведені дослідження показали, що сорбційна активність вітчизняних синтетичних вуглецевих сорбентів марки СКН і ГСГД щодо білок-зв'язаної амінокислоти L-триптофану в 4 - 10 разів вища, ніж у покритого ацетат-целюлозою активованого вугілля шведської фірми "Gambro". Покриття високоактивних вуглецевих сорбентів марки ГСГД В-конформером людського сироваткового альбуміну суттєво не впливає на ефективність поглинання L-триптофану, але помітно знижує його здатність поглинати білок. Такий альбумінізований сорбент можна використати у складі гемосорбційного модуля в системі екстракорпоральної деплеції L-триптофану у хворих зі злоякісними захворюваннями.

Синовіальна саркома - злоякісне захворювання, яке часто локалізується на кінцівках у молодих людей, але може виникати будь-де і в будь-якому віці. У середостінні синовіальна саркома локалізується рідко. Діагностика сарком середостіння ускладнюється різними гістологічними підтипами пухлин, які іноді мають суперечливі клінічні, морфологічні, візуальні й імуногістохімічні особливості. Саме тому своєчасна і точна діагностика цих пухлин важлива для вибору адекватної лікувальної тактики. Оптимальним вибором лікування для пацієнтів із синовіальною саркомою середостіння слід вважати радикальне видалення пухлини як єдиний фактор поліпшення виживаності. Розмір пухлини і характер резекції є важливими прогностичними факторами при первинній синовіальній саркомі середостіння, пухлина великих розмірів має тенденцію до пізніх рецидивів і метастазів. Якщо в пухлинний процес залучені сусідні органи, тканини і судини, виправдано виконання комбінованих операцій. Хоча хірургічний метод залишається провідним, хіміотерапія і променева терапія повинні використовуватися у поєднанні з операцією в залежності від ступеня чутливості пухлин до хіміотерапії або променевої терапії. Хіміотерапія на основі іфосфаміду асоціюється з поліпшенням виживаності у пацієнтів із синовіальною саркомою. Пошук менш токсичних і більш цілеспрямованих системних методів лікування триває. Віддалені метастази залишаються основною проблемою, що обмежує виживаність пацієнтів. Близько половини пацієнтів помирає від цього захворювання протягом 5 років, після операції місцеві рецидиви спостерігаються у багатьох пацієнтів. Синовіальна саркома середостіння має найгірший прогноз у порівнянні з синовіальною саркомою у м'яких тканинах, легенях і плеврі. Тому рання діагностика і комплексне лікування цього захворювання необхідні для продовження життя таких пацієнтів.