Висвітлено історію розвитку легкої атлетики (ЛА), визначено її місце в системі фізичного виховання студентів, еволюції техніки, методики навчання легкоатлетичних вправ та тренування. Увагу приділено спортивній ходьбі, бігу на короткі, середні та довгі дистанції, стрибкам в довжину та висоту, рухливим іграм в ЛА.

Висвітлено сукупність відомостей про послуги оздоровчого характеру, які здатні зацікавити студентів і задовольнити їх попит. За допомогою методу анкетування виявлено засоби залучення студентської молоді до фізкультурно-оздоровчих занять, їх мотивацію та задоволеність ними.

Розглянуто рівень інтересу жінок зрілого віку до фізичної культури та спорту, а також їх ставлення до свого здоров'я та інші аспекти діяльності цього контингенту населення.

Розглянуто питання формування у студентів свідомого ставлення до власного здоров'я. У ході дослідження виявлено низький рівень фізичної активності студентів як важливої умови здорового способу життя.

Зазначено, що готовність школяра до діяльності характеризується досить складним змістом та структурою й уключає психологічну, науково-теоретичну, практичну, психофізичну та фізичну готовність. Готовність до занять фізичними вправами - це інтегральна характеристика особистості, яка включає позитивну мотивацію до діяльності, систему знань, умінь і навичок, належну фізичну та функціональну підготовленість, особистісні якості. Дослідження готовності учнів до занять фізичними вправами ведуться за такими напрямами: історичні й загальнопедагогічні аспекти, формування готовності школярів до різних сторін діяльності, формування окремих компонентів готовності учнів до занять фізичними вправами. Єдність психологічної, педагогічної та медико-біологічної підготовки може реалізовуватися в процесі тісних взаємозв'язків загальнодидактичних й окремих методик, в основі яких повинні лежати знання зі спеціальних дисциплін.

Зазначено, що для підтримання оптимальних фізичних і психічних якостей студентів є необхідною постійна рухова активність, що, насамперед, впливає на обмінні процеси в організмі. Фізичне виховання (ФВ) сприяє збереженню здоров'я, підвищує стійкість організму до несприятливих факторів навколишнього середовища, збільшує резервні сили організму, що надає змогу легше виконувати значні фізичні та психічні навантаження. Усе це в підсумку сприяє хорошому фізичному стану, продовженню життя. Підвищення вимог до рівня фізичної підготовленості студентів змушує педагогів до пошуку шляхів удосконалення навчального процесу з ФВ. Досліджено рівень розвитку основних фізичних якостей студенток; визначено зміст ФВ із використанням різноманітних фізичних вправ для покращання їх фізичної підготовленості; рекомендовано самостійні заняття, які ефективно вдосконалюють швидкісні здібності, силову підготовку, гнучкість, загальну витривалість, координаційну здібність.

Подано інформацію про історію розвитку шахів, їх виникнення. Висвітлено найважливіші етапи розвитку шахіста. Викладено основні положення та правила гри. Наведено доповнення до турнірних правил ФІДЕ. Розроблено практичні заняття з шахів.

Зазначено, що управління руховою активністю підлітків у позаурочній діяльності передбачає сукупність мети, завдань, функцій, принципів, педагогічних умов навчання, а також адаптивних тренувальних програм і критеріїв ефективності оздоровчих і спортивних наслідків. Ураховуючи мотиваційно-ціннісні чинники та морфофункціональні особливості підлітків, розроблено різноманітну спрямованість рухової активності. Загальна фізична спрямованість рухової активності передбачала систему занять фізичними вправами, спрямовану на комплексний підхід, який поєднував різноманітні навантаження для розвитку фізичних якостей і підвищення стану здоров'я. Рухова активність рекреаційно-оздоровчої спрямованості передбачала використання фізичних вправ, ігор, розваг, а також природних і гігієнічних чинників для активного відпочинку, вдосконалення психічних і фізичних здібностей, відновлення та зміцнення здоров'я. Фізична активність корекційної спрямованості забезпечувала профілактику та корекцію порушень постави учнів. Фізична активність спортивної спрямованості передбачає підготовку спортсменів-розрядників і забезпечується, передусім, діяльністю дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Актуальність статті зумовлена значною кількістю студентської молоді з порушенням зору, що викликає тривогу як у медиків, так і в педагогів, адже зір - один із найголовніших аналізаторів організму, який забезпечує отримання повної динамічної інформації про колір, форму, віддаль, навколишній світ тощо. Мета роботи - узагальнення причин патології органів зору та способи його збереження. Методологія дослідження - аналіз науково-методичної літератури, опитування студентів щодо користування комп'ютерними й мобільними пристроями. Узагальнено фактори патології зору, які можуть бути спадковими, вродженими та набутими. Спадкові передаються від батьків або через покоління. До вродженої патології можуть призвести негативні впливи на плід у період вагітності. Причиною набутих є захворювання внутрішніх систем й органів, передусім хвороби ЛОР-органів та серцево-судинні патології, шкідливі звички, нераціональне харчування, екологічні умови, а також робота з дисплеями. Багатогодинне читання з монітора провокує зоровий синдром і загалом погіршує зір. Студентська молодь надто захоплюється комп'ютерними й мобільними технологіями, незважаючи на їх негативний вплив. Тому науковці наголошують на необхідності дотримання правил користування комп'ютерами й мобільними пристроями, наводять спеціальні вправи для профілактики та корекції зору, завдяки яким підвищуються рівень й інтенсивність обмінних процесів в організмі, посилюється кровообіг. Регулярне їх виконання позитивно впливає як на роботу м'язів ока, так і на гостроту зору. Висновки: керуючись як загальними, так і спеціальними рекомендаціями, такими як належна організація роботи з дисплеями, регулярні перерви, використання вправ для розслаблення та лікувальної гімнастики, можна запобігти патології зору.

Біг є одним із найпопулярніших занять у світі. Заняття цим видом спорту - важливий засіб фізичного виховання, а тому займають одне з перших місць за своїм характером рухових дій. Біг на короткі дистанції - найдавніший вид легкоатлетичних вправ, що входить у сучасну легку атлетику. Він характеризується максимальною інтенсивністю пробігання всієї дистанції в анаеробному режимі. Фізична підготовка бігуна на короткі дистанції поділяється на загальну та спеціальну. Спеціальна фізична підготовка спортсменок-спринтерок, які навчаються в закладах вищої освіти - процес багаторічний і багатогранний. Він включає фізичну, тактичну, технічну та психологічну підготовку. Зростання спортивних результатів є можливим лише за умови гармонійного співвідношення всіх сторін підготовленості. Методика інтенсифікації спеціальної підготовки спринтерів буде ефективною та педагогічно доцільною в тому випадку, якщо вона базується на достовірних знаннях про структурні компоненти підготовленості спортсменів з урахуванням індивідуальних показників реалізації рухових можливостей. Мета роботи - обгрунтування впливу тренувальних навантажень на спеціальну фізичну підготовку студенток, які спеціалізуються з бігу на 100 і 200 м. Завдання дослідження - вивчення та аналіз досліджуваної проблеми у вітчизняних і зарубіжних джерелах; визначення впливу тренувальних навантажень на спеціальну фізичну підготовку студенток на заняттях із підвищення спортивної майстерності. Методи - аналіз і синтез наукових літературних джерел, бесіди, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Успішність підготовки спортсменок-спринтерок залежить від ефективності методів, організації та управління тренувальним процесом. Використання в тренувальному процесі значної кількості спеціальних засобів фізичної та функціональної підготовки ефективно вплинуло на фізичну підготовленість студенток основної групи. Встановлено вірогідний приріст результатів із бігу на 100 і 200 м, що свідчить про розвиток анаеробних можливостей у дівчат, які спеціалізуються з бігу на короткі дистанції. За показниками бігу на 30 м із ходу, 100, 200 м і човникового бігу також виявлено приріст результатів у студенток основної групи. Простежено незначний приріст швидкісних, координаційних й анаеробно-аеробних можливостей студенток контрольної групи. Такі зрушення зумовлені використанням більших обсягів анаеробних режимів тренування. Зроблено висновки, що у навчально-тренувальному процесі студенток потрібно застосовувати значну кількість загальних і спеціальних засобів для формування фізичної та функціональної підготовленості. Зокрема, у підготовці студенток із бігу на короткі дистанції доцільно збільшити обсяг тренувань в анаеробному та анаеробно-аеробному режимах, що сприятиме розвитку швидкості, швидкісної витривалості та покращить функціональні можливості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч511.153.17 + Ч516.522.152.1

Рубрики:

Фізичне виховання у середніх спеціальних навчальних закладах

Тренування дітей і підлітків з фітнесу

Шифр НБУВ: Ж71868 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З огляду на те, що сутність професійної готовності до педагогічної діяльності трактується дослідниками як цілісний прояв особистості, комплексна здібність до роботи певного типу, результат професійної освіти та виховання, зрілості особистості, значний інтерес викликає дослідження психологічного компонента підготовки майбутніх фахівців із фізичного виховання. Мета роботи - висвітлити мотиваційний та емоційний компоненти психологічної готовності як складової частини професійної готовності майбутніх фахівців із фізичного виховання; виявити їх рівень. Методи - аналіз спеціальної науково-методичної літератури, анкетування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Окреслено, що професійна готовність є інтегральним особистісним утворенням, яке включає психологічну установку на досягнення поставленої мети, оптимальну суму знань, необхідну систему вмінь, навичок, мотиви, потреби, здібності, особистісні якості. Визначено рівень психологічної готовності студентів третього та четвертого курсів факультету фізичної культури, спорту та здоров'я. Основними мотивами обраної професії респонденти назвали любов до дітей і соціальну значущість професії. Зроблено висновки, що професійна діяльність учителя фізичної культури висуває високі вимоги як до фахового рівня, так і до його особистісних якостей, зокрема вміння володіти собою, не порушуючи внутрішнього спокою дитини, особливої атмосфери, вселяти довіру до себе, а також ураховувати побажання батьків. Загалом за всіма показниками рівень мотиваційного та емоційного компонентів психологічної готовності майбутніх учителів фізичного виховання до роботи з дітьми можна констатувати вищим від середнього. Дані експерименту свідчать, що майбутні вчителі фізичного виховання роблять свідомий вибір на користь формування позитивного ставлення до фізичної культури, зміцнення здоров'я, формування здорового способу життя.