Мета роботи - вивчити медико-соціальні детермінанти психічного здоров'я сільського населення. Використано методи статистичного (дані галузевої статистичної звітності за 2008 - 2012 рр.) і соціологічного (опитано 1200 сільських жителів Рівненської області) аналізу. Встановлено, що середньорічний рівень захворюваності дорослого сільського населення на розлади психіки та поведінки в розрізі адміністративних районів Рівненської області відрізняється в 5,2 разу (1,6 - 6,7 на 100 тис відповідного населення), а поширеності - в 1,8 разу (27,2 - 47,7). Зроблено висновки, що найбільш важливими соціальними детермінантами, які виступають факторами ризику розвитку порушень психіки та поведінки у сільського дорослого населення (прямий сильний кореляційний зв'язок), є самотність, недостатність фінансів на найважливіші потреби родини (бідність), несприятливий психологічний клімат у сім'ї (конфліктна сім'я), повна сім'я з проблемними дітьми, а медичними детермінантами - відповідно ВІЛ-інфікування та постійне нічне безсоння.

Мета роботи - обгрунтувати підходи до збереження психічного здоров'я сільського населення за умов впровадження сімейної медицини. у роботі було застосовано методи: структурно-логічного аналізу, концептуального моделювання, системного підходу. Наведено функціонально-організаційну модель збереження психічного здоров'я сільського населення за умов впровадження сімейної медицини. Дана модель базується на міжсекторальному підході. Визначено завдання та функції сімейних лікарів. Інноваційним в організації роботи лікарів-психіатрів є їх виїзди за графіком до центрів первинної медико-санітарної допомоги та сімейних амбулаторій. Важливим елементом моделі є блок суспільних комунікацій. Розроблено систему впровадження функціонально-організаційної моделі збереження психічного здоров'я сільського населення. Висновки: розроблена із застосуванням теорії системності модель відповідає міжнародним підходам і скерована на забезпечення доступності профілактичних заходів щодо запоігання розвитку порушень психіки та поведінки в сільського населення.

Мета роботи - обгрунтувати концептуальні підходи до створення регіональних служб профілактики та медичної допомоги населенню із суїцидальною схильністю (на прикладі Рівненської області). Використано дані галузевої статистичної звітності по Рівненській області та результати соціологічного дослідження з охопленням 800-от осіб із числа студентської молоді; а також методи: бібліосемантичний, статистичний, медико-соціологічного дослідження, структурно-логічного аналізу, концептуального моделювання; методологічною основою дослідження став системний підхід. За умов значного зростання поширеності серед населення суїцидальної поведінки запропоновано створити регіональні служби комплексної медичної допомоги таким особам. Основною метою зазначеної системи є запобігання суїцидальним спробам і надання ефективної допомоги особам, які здійснили такі спроби. Висновки: запровадження регіональних служб профілактики та медичної допомоги населенню із суїцидальною схильністю надало змогу знизити рівень суїцидальних спроб серед населення регіону.

Мета дослідження - розробити підходи на рівні сім'ї до збереження населенням психічного здоров'я шляхом формування здорового способу життя. У дослідженні застосовано етоди: бібліосемантичний, описового моделювання, структурно-логічного аналізу, системний підхід. Розроблено модель формування здорового способу життя як фактор збереження психічного здоров'я населення. Профілактична робота охоплює всіх членів родини і скерована на формування психологічного оптимуму: індивідуального, сімейного, колективного з раціональним режимом життєдіяльності та усуненням детермінант розвитку порушень психіки та поведінки. Формами роботи є індивідуальні та сімейні консультації, бесіди та спеціальні тренінги, розбір життєвих ситуацій, які проводяться за принципом професійності та доступності. Населення одержує інформацію щодо ознак психічного нездоров'я і тактики дій у разі їх появи. Важлива роль у профілактиці порушень психіки та поведінки населення відводиться формуванню здорового способу життя та відповідального ставлення до власного здоров'я. Об'єктом профілактичного впливу є сім'я.

Мета роботи - розробити та навести сучасну функціонально-організаційну модель антисуїцидальної допомоги в умовах реформування системи охорони здоров'я України. Методологією дослідження став метод системного підходу. Запропоновано функціонально-організаційну модель антисуїцидальної допомоги в Україні. Завдання моделі: проведення комплексної профілактичної роботи; надання психологічної допомоги особам у критичних станах та особам із вираженою саморуйнівною поведінкою; надання стаціонарної допомоги особам, які скоїли суїцидальну спробу; проведення психосоціальної реабілітації особам, які скоїли суїцидальну спробу після проведеного стаціонарного лікування. Наведено алгоритм впровадження моделі в систему охорони здоров'я. Висновки: ключовою ідеєю моделі є послідовне вирішення пріоритетного завдання з підвищення ефективності профілактичних заходів щодо попередження саморуйнівної поведінки населення в критичних станах і забезпечення соціально-психологічної адаптації після суїцидальної спроби.