На підставі аналізу змісту діяльності українських товариств Буковини означеного періоду виокремлено та розкрито напрями, пов'язані зі сферою освіти дорослих: заснування народних читалень; організація економічних спілок і товариств; ліквідація неграмотності, організація курсів для неграмотних; пошуки змісту й удосконалення організаційних форм освіти дорослих; видавництво та розповсюдження літератури для народу рідною мовою, періодичних видань.

Вперше системно висвітлено український громадський рух на Буковині як чинник і складник розвитку національної освіти та шкільництва краю другої половини XIX - першої третини XX ст. Розкрито його генезу, виявлено провідні детермінанти та тенденції розвитку, визначено й охарактеризовано основні напрями роботи товариств в галузі освіти та шкільництва. Конкретизовано організаційні форми соціально-виховної роботи громадських організацій з шкільною молоддю, охарактеризовано зміст і форми просвітницької роботи українських товариств Буковини серед дорослого населення. Зроблені висновки про перспективність вивчення історії просвітницького руху на Буковині як джерела цінного досвіду толерантної та конструктивної взаємодії громадських і державних інституцій у сфері освіти. Основні результати, положення та висновки дослідження можуть бути використані під час викладання історії педагогіки, педагогіки, історії соціальної педагогіки, теорії та технологій соціально-педагогічної діяльності, а також науковцями, педагогами-практиками.