Розглянуто оптимізацію надання діагностично-лікувальної допомоги постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС з органічними психічними розладами на основі тривалого спостереження постраждалих та груп порівняння з використанням сучасних нейропсихіатричних, нейро- і психофізіологічних та нейровізуалізаційних діагностичних технологій. Наведено сучасні дані щодо епідеміології, етіології та патогенезу цих розладів, а також описано їх клінічну картину у динаміці. Запропоновано діагностичні критерії визначення пострадіаційних органічних психічних розладів (пострадіаційної енцефалопатії), поліетіологічних (включаючи радіаційний фактор), органічних психічних розладів (екзогенно-соматогенних енцефалопатій) та дисциркуляторної енцефалопатії в постраждалих. Завдяки проведенню запропонованих лікувальних і реабілітаційних заходів очікується збереження працездатності й попередження інвалідизації, забезпечується охорона психічного та соматичного здоров'я, покращання якості життя, а також медико-соціальна реабілітація та реадаптація постраждалих з органічними психічними розладами.

Мета роботи - визначити вплив міжпівкульної асиметрії на виникнення психопатології в осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС). У осіб, які перенесли гостру променеву хворобу (ГПХ), учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС, пренатально опромінених дітей, а також у відповідних групах порівняння і контролю проведено психометричні, нейрофізіологічні, нейропсихологічні дослідження. Також була виконана ультразвукова доплерографія та магнітно-резонансна томографія з якісною й кількісною оцінкою одержаних параметрів. Встановлено переважне ураження лівої, домінантної, півкулі у пренатально опромінених дітей та в УЛНА на ЧАЕС (в тому числі після перенесеної ГХП), які були опромінені в дозах більше 0,3 Зв. Структурно-функціональними особливостями радіаційного ураження головного мозку у даних контингентів потерпілих можна вважати зменшення систолічного кровообігу по лівій внутрішній сонній артерії, зміни кори великих півкуль мозку, підкоркових структур та провідникових шляхів домінуючої півкулі, а також зміни кортико-лімбічної системи переважно у домінантній гемісфері. Це призвело до виникнення негативної психопатологічної симптоматики, когнітивних розладів, депресивних проявів і розладів особистості, характерних для віддаленого періоду наслідків Чорнобильської катастрофи для УЛНА на ЧАЕС, опромінених в дозі більше 0,3 Зв, і для дітей після гострого пренатального опромінення.

Оценена клиническая эффективность и безопасность применения препарата Олатропил (капсулы по 0,375 г) производства АО Олайнского ХФЗ "Олайнфарм" для лечения когнитивных нарушений по сравнению с препаратом Пирацетам (таблетки) производства ФФ "Дарница" и препаратом Аминалон-Фармак (капсулы) производства ОАО "Фармак" (ограниченное клиническое исследование). Обследованы 60 лиц с когнитивными нарушениями, которые пострадали вследствие аварии на Чернобыльской АЭС. Проводили клинические, психометрические, нейрофизиологические (компьютерная электроэнцефалография с картированием) обследования. Олатропил и Аминалон положительно влияют на когнитивные функции: улучшают вербальное обучение и память, а также являются эффективными для коррекции соматоформных и тревожных нарушений на фоне органического поражения головного мозга. Принципиальным отличием Олатропила относительно Аминалона является ускорение темпа сенсомоторных реакций, повышение концентрации и стойкости внимания, оптимизация умственной трудоспособности. Выводы. Установлена эффективность Олатропила как ноотропного препарата, а также благоприятный профиль его безопасности и переносимости, что позволяет рекомендовать его для лечения пациентов с когнитивными нарушениями. Во время приема Олатропила рекомендуется проводить мониторинг ЭЭГ.

На підставі клінічних, психометричних і психофізіологічних досліджень розроблено уніфіковану методологію інтегральної оцінки психічної працездатності учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС. Надано характеристику психічної працездатності УЛНА на ЧАЕС з органічними психічними розладами, в тому числі осіб, яким діагностували гостру променеву хворобу. Визначено вплив порушень мотиваційної сфери, особистісних, емоційно-вольових і когнітивних розладів на стан їх психічної працездатності у віддалений період після аварії. Розроблено підходи до адекватної корекції даних порушень в УЛНА на ЧАЕС з органічними психічними розладами.

Іонізуюче випромінювання може впливати на головний мозок та орган зору, викликаючи когнітивні та зорові розлади, порушення поведінки та зниження працездатності у разі професійного опромінення в медичній радіології, зокрема, за інтервенційних радіологічних процедур, тривалих космічних польотів і можливих радіаційних аварій. Мета роботи - аналіз сучасних експериментальних, епідеміологічних і клінічних даних стосовно радіаційних цереброофтальмологічних ефектів. У даному огляді було використано рецензовані публікації з бібліографічних і наукометричних баз PubMed/MEDLINE, Scopus, Web of Science, з бібліотеки ННЦРМ і провідної установи в галузі вивчення медичних ефектів впливу іонізуючого випромінювання. Ймовірні цереброофтальмологічні ефекти у дорослих осіб включають радіаційну катаракту, променеву глаукому, радіоіндуковану зорову невропатію, ретинопатії, ангіопатії та специфічний нейрокогнітивний дефіцит за різноманітної нейропсихіатричної патології, включаючи цереброваскулярну патологію і нейродегенеративні захворювання. Увага приділяється ймовірному стохастичному характеру багатьох таких ефектів. Особи, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання внутрішньоутробно та в дитячому віці, є особливою цільовою групою, яка має більш високий ризик можливих радіаційних ефектів і нейродегенеративних захворювань. Висновки: наведено експериментальне, клінічне, епідеміологічне, анатомічне та патофізіологічне обгрунтування радіочутливості зорового аналізатора і центральної нервової системи. Обгрунтована необхідність подальших досліджень з адекватним дозиметричним супроводом та тривалим медичним і біофізичним моніторингом когорт високого радіаційного ризику, зокрема, для оцінки можливих механізмів розвитку патологічних змін. У першій частині дослідження викладені результати вивчення наслідків опромінення учасників аварійних робіт на ЧАЕС.