Проаналізовано сучасний стан геолого-геофізичної вивченості та нафтогазоносності центральної частини ДДз. Усі наявні геолого-геофізичні дані інтегровані в межах узгодженої просторової інтегральної геолого-геофізичної моделі. Досліджено особливості відображення у параметрах створеної просторової інтегральної геолого-геофізичної моделі геотектонічної та геологічної будови регіональних геотектонічних елементів, соляних відкладів і соляних штоків. Досліджено особливості просторового розміщення територій розвитку порід з покращеними колекторськими властивостями, які приурочені до карбонатних, теригенних відкладів і приштокових ділянок. Визначено першочергові напрямки геологорозвідувальних робіт для теригенних і карбонатних комплексів, а також у зонах, розташованих навколо соляних штоків.

Наведено результати вивчення регіональних особливостей будови соляних штоків центральної частині Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) за даними просторового інтегрального геолого-геофізичного моделювання. Актуальність даної роботи зумовлена тим, що в геологічній будові центральної частини ДДЗ соляна тектоніка відіграє істотну роль у процесі формування різного типу пасток для покладів нафти та газу. Їх пошуки в приштокових зонах соляних штоків є одним із реальних напрямків приросту запасів вуглеводневої сировини. Створення інтегральної геолого-геофізичної моделі глибинної будови центральної частини ДДЗ, яка кількісно та якісно узгоджена з усіма наявними геолого-геофізичними даними, забезпечило можливість вивчення за характером просторової зміни геогустинних властивостей регіональних особливостей будови соляних штоків. Проілюстровано процес відокремлення зон розущільнення, пов'язаних безпосередньо з наявністю соляних об'єктів, від зон пониженої густини навколо штоку, які є потенційно перспективними у нафтогазовому відношенні. Наведено результати ранжування соляних об'єктів за характером зміни їх геогустинних властивостей із глибиною.

Виконано аналіз особливостей розподілу геогустинних властивостей різновікових відкладів у межах центральної частини Дніпровсько-Донецької западини, що є необхідним елементом параметричного забезпечення подальшого вивчення особливостей геологічної будови даної території з позиції перспектив її нафтогазоносності за допомогою методів геолого-геофізичного моделювання.

Зазначено, що на території Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) на сучасному етапі розвитку геологорозвідувальних робіт основні перспективи приросту промислових запасів вуглеводнів пов'язуються з різноманітними неантіклінальними та комбінованими пастками різного генезису. Звідси є очевидною актуальність проведення цілеспрямованих пошуків нафти та газу в межах центральної частини ДДЗ, де можуть бути відкриті нові, в т.ч. і значні за запасами їх поклади. Ефективним шляхом визначення першочергових напрямків майбутніх пошуково-розвідувальних робіт, враховуючи значний обсяг проведених тут раніше різних геолого-геофізичних досліджень, є створення просторової фізико-геологічної моделі площі, узгодженої з усією наявною інформацією. Наведено принципи аналізу та вибору комплексу геолого-геофізичних матеріалів, способи їх формалізації відповідно до вимог "Технології інтегральної інтерпретації комплексу геолого-геофізичних даних при пошуках і розвідці нафтових і газових родовищ" і комп'ютеризованої системи GCIS. Важливою особливістю даної системи є можливість інтеграції різнотипної інформації в межах єдиної тривимірної геолого-геофізичної моделі площі. Наведено приклади конкретних матеріалів, на підставі яких створено апріорну просторову цифрову модель території досліджень. Дана модель є основою для вирішення оберненої просторової задачі гравіметрії, в результаті якої буде надалі одержано просторовий розподіл геогустинних властивостей гірських порід у межах різних стратиграфічних рівнів площі досліджень і проведено їх геологічну інтерпретацію з метою пошуку пасток вуглеводнів різного морфологічного типу.

Центральна частина Дніпровсько-Донецької западини є одним з перспективних нафтогазоносних регіонів України. Результати досліджень дозволили створити його просторову інтегральну цифрову геолого-геофізичну (геогустинну) модель, максимально якісно і кількісно узгоджену з відомими геофізичними і геологічними даними. За результатами аналізу поведінки геогустинних параметрів моделі виявлено домінантні ознаки їх зміни, які пов'язані з різними геологічними процесами у осадових відкладах та утвореннях кристалічного фундаменту.

В 2013 г. НАК "Нефтегаз Украины" в пределах приштоковой зоны Руновщинского соляного диапира, расположенного в центральной части Днепровско-Донецкой впадины, открыто нефтяное месторождение со значительными запасами - месторождение Академика Шпака. Открытие данного месторождения свидетельствует, что ресурсный потенциал приштоковых и околоштоковых зон остается достаточно высоким, а реализация этого направления даст возможность значительно увеличить добычу углеводородов в Восточном нефтегазоносном регионе Украины.

The problems of geological models of the deposits of hydrocarbons and the means of their solution during the survey of oil and gas on the basis of studying the EW condition at the East petroleum region are shown.

Виконано регіональне та зональне прогнозне оцінювання території Східного нафтогазоносного регіону України на наявність скупчень сланцевого газу та нафти. Визначено перспективні стратиграфічні комплекси зі сприятливими умовами для формування сланцевого газу та нафти (верхньодевонський, нижньо-, середньо- та верхньокам'яновугільний). Виділено перспективні зони для пошуків сланцевого газу та нафти.

Викладено результати аналізу стану пошуків, розвідки та видобутку нетрадиційних типів вуглеводнів - сланцевого газу, щільного газу, метану вугільних родовищ, сланцевої нафти, газогідратів, вуглеводнів імпактних структур у різних країнах світу. Наведено численні приклади об'єктів такої сировини, описано особливості геологічної будови типових осадових басейнів і родовищ, технології їх розробки та проблеми охорони довкілля. Розглянуто питання, що стосуються світових ресурсів і запасів, показано важливе значення нетрадиційних типів вуглеводнів для збільшення мінерально-сировинної бази паливно-енергетичного сектору провідних країн світу.

Проведено узагальнення, аналіз та вивчення геологічної будови можливих покладів вуглеводнів, пов'язаних з чорносланцевими товщами, та газу з ущільнених колекторів Західного нафтогазоносного регіону. Виділено ділянки, перспективні на сланцевий газ в нижньопалеозойських відкладах на території Волино-Поділля (Рава-Русько-Крехівська, Белзька, Східноліщинська, Давидівська та Байраківська). Оцінено перспективи газоносності ущільнених порід-колекторів відкладів кембрію Волино-Поділля й олігоцену зони Кросно та Скибової зони Українських Карпат. Надано оцінку нафтогазогенераційного потенціалу менілітової світи олігоцену Внутрішньої зони Передкарпатського прогину та Складчастих Карпат. Підраховано прогнозні ресурси виділених ділянок.

Розроблено комплекс факторів локалізації та критеріїв прогнозу покладів нетрадиційних вуглеводнів. Визначено перспективні стратиграфічні комплекси порід. Встановлено генеруючий потенціал нафтоматеринських порід, типи керогену, температурну зрілість сланцевих відкладів та ущільнених пісковиків. Побудовано геолого-геофізичні моделі перспективних стратиграфічних комплексів. Оцінено прогнозні ресурси нетрадиційних покладів вуглеводнів. Наведено методичні рекомендації з освоєння прогнозних ресурсів нетрадиційних покладів вуглеводнів та рекомендації щодо подальших геологорозвідувальних робіт.

На основі аналізу численного матеріалу по Дніпровсько-Донецькій западині (ДДЗ) і аналітичних досліджень проведено регіональне прогнозне оцінювання її території на нетрадиційні види покладів вуглеводнів. Виділено перспективні площі ДДЗ для пошуків сланцевого газу і сланцевої нафти, ущільненого газу. Визначено параметри (кількість, товщина і глибина залягання продуктивних горизонтів) і показники (вміст С{\dn\fs8 орг.}, ТОС, R{\dn\fs8 о}) потенційно газоносних товщ перспективних площ південно-східної (Артемівська, Євгенівська, Зачепилівська, Гашинівська) і північно-західної (Ніжинська, Хорольська, Кінашівська) частин ДДЗ.

На основі геологічного та літолого-стратиграфічного аналізу потенційних структур і товщ, з урахуванням розробленого комплексу факторів локалізації та критеріїв прогнозу покладів вуглеводнів, пов'язаних зі сланцевими і флішовими товщами, визначено перспективні стратиграфічні комплекси й об'єкти зі сприятливими умовами для формування сланцевого газу і сланцевої нафти в межах Південного нафтогазоносного регіону України. Відзначено, що до перспективних стратиграфічних комплексів віднесено девон і карбон Переддобрудзького прогину, верхню частину нижньої крейди Рівнинного Криму. Показано, що до об'єктів з невизначеними перспективами належать таврійська серія Криму та олігоцен-нижньоміоценова майкопська серія.