Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4Укр)612-629.015.1

Рубрики:

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4Укр)612 + Т3(4Укр)612

Рубрики:

Історія держави і права

Історія

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х911.3р(4Вел)5-(4Укр)

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4ПОЛ)740.17:Ю9

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.1

Рубрики:

Кримінально-процесуальна діяльність та її суб’єкти (учасники процесу)

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х917.122.3

Рубрики:

Міжнародний кримінальний суд

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4Укр)611/612-629.3

Рубрики:

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доведено, що суди та правоохоронні органи Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії в своїй діяльності деякий час керувалися законами колишньої Російської імперії та тимчасового уряду, зокрема, "Уставом Уголовного Судопроизводства" 1864 р., які поступово було зміцнено та доповнено урядами Української Народної Республіки та Української держави. Встановлено, що нормативно-правові акти Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії в галузі судочинства закріпили низку положень, відмінних від тих, що містилися у дореволюційному російському законодавстві, які стали принципово новими на той час: порядок формування судів, їх кількісний склад, відсутність присяжних засідателів під час судового розгляду справи та відмова законодавців від апеляційного оскарження вироку суду. Обгрунтовано положення, що важливою новацією закону Директорії "Про поступовання в штабних судах" є виділення порушення кримінальної справи в окрему стадію судочинства, яка згодом стала першою стадією в радянському та сучасному українському кримінальному процесі. Зазначено, що більшість нормативно-правових актів у галузі судочинства, прийнятих у періоди Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії, не діяли внаслідок складної політичної ситуації в Україні та важких умов військового часу.

На підставі аналізу теоретико-практичної спадщини найбільш відомих представників гуманістичної педагогіки, науково-педагогічної літератури, архівних матеріалів й педагогічної періодики встановлено витоки та з'ясовано суть гуманістичної педагогіки у контексті світового педагогічного досвіду. Виявлено основні її принципи й закономірності. Науково обгрунтовано етапи становлення та розвитку ідей гуманістичної педагогіки в Україні у другій половині XX ст. Охарактеризовано діяльність творчого об'єднання "Університет розвитку", висвітлено форми та методи реалізації гуманістичних ідей у процесі впровадження особистісно-орієнтованих технологій у практику початкової школи, що сприяло виявленню можливостей творчого використання даних ідей і визначенню прогностичних тенденцій їх розвитку у педагогіці нового тисячоліття.

Проаналізовано Голодомор 1932 - 1933 рр. з точки зору міжнародного кримінального права. Надано визначення і основні риси міжнародного кримінального права та охарактеризовано такі міжнародні злочини, як геноцид і злочин проти людства. Розглянуто міжнародні документи, що регламентують визначення геноциду і злочину проти людства, а також практику міжнародних трибуналів. Проаналізовано погляди українських та зарубіжних вчених на Голодомор як злочин геноциду. Зроблено висновок про те, що Голодомор не підпадає під визначення злочину геноциду, але відповідає визначенню злочину проти людства.