Розглянуто лісогосподарські машини та знаряддя, зокрема, плуги, фрезерні машини, площадкоутворювачі, ямокопачі, машини для внесення органо-мінеральных добрив, збирання та обробки насіння. Наведено опис посівних, лісосадильних, дощувальних машин, а також машин для розчищення лісових площ, виконання меліоративних та доріжних робіт, боротьби з лісовими пожежами та захисту лісу від шкідників та хвороб. Висвітлено організаційні форми використання машинної техніки у лісовому господарстві, тягово-експлуатаційні розрахунки, засади технічної експлуатації машинно-тракторного парку, проблеми охорони праці та техніки безпеки.

Рассмотрены лесохозяйственные машины и орудия, в частности, плуги, фрезерные машины, площадкообразователи, ямокопатели, машины для внесения органико-минеральных удобрений, сбора и обработки семян. Приведено описание посевных, лесопосадочных, дождевальных машин, а также машин для расчистки лесных площадей, выполнения мелиоративных и дорожных работ, борьбы с лесными пожарами и защиты леса от вредителей и болезней. Освещены организационные формы использования машинной техники в лесном хозяйстве, тягово-эксплуатационные рассчеты, основы эксплуатации машинно-тракторного парка, проблемы охраны труда и техники безопасности.

В хронических экспериментах на белых крысах исследовали влияние периферической аносмии на половой диморфизм формирования условных рефлексов активного избегания (УРАИ) в челночной камере. Показано, что у интактных самцов формирование условнорефлекторных реакций происходило быстрее, чем у самок, хотя степень сохранения рефлекторной деятельности уже не зависела от пола животных. Длительная аносмия приводила к облегчению формирования УРАИ как у самцов, так и у самок. Кроме того, у самцов и самок с аносмией отмечено изменение соотношения количества межсигнальных реакций между ними на противоположное по сравнению с интактными животными. Предполагается, что полученные эффекты периферической аносмии, вероятно, связаны с изменением функциональной активности ядер миндалевидного тела.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*699.231 + Р352.5

Рубрики:

Біологія людини

Фітотерапія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463.054-7

Рубрики:

Грижі

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.305.5

Рубрики:

Дивертикули

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.204.66

Рубрики:

Перфоративні виразки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.222.1

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.222.1

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше вивчено стан венозного тонусу за умов варикозної хвороби, ускладненої хронічною венозною недостатністю нижніх кінцівок, і на цій основі виділено три клініко-сонографічні форми варикозного розширення - периферична з ураженням колатеральних та зі збереженим венозним тонусом магістралей підшкірних вен, магістральна - з локальним, сегментарним, поширеним, субтотальним і тотальним зниженням венозного тонусу головних венозних стовбурів, змішана, що поєднує ознаки попередніх двох. Вперше морфометричним методом дослідження виявлено відмінність перебудови венозної стінки за різних форм варикозної хвороби нижніх кінцівок, що підтверджує доцільність виділення її трьох клініко-сонографічних форм. Вперше досліджено протяжність зниження тоніко-котрактильної функції венозної стінки й її кореляційний зв'язок з важкістю, тривалістю та протяжністю патологічного вено-венозного рефлюксу за різних варіантів клінічних проявів і форм варикозної хвороби за умов хронічної венозної недостатності. Запропоновано виконання норадреналінового тесту для визначення тоніко-контрактильної функції венозної стінки. Встановлено роль венозного тонусу як критерію оцінювання незворотних змін венозного відтоку у поєднанні з декомпенсованим, субтотальним і тотальним патологічним рефлексом. Створено індивідуальну програму вибору методів оперативного лікування варикозної хвороби залежно від одержаних клініко-сонографічних даних.

Порівняно потужність характеристики ЕЕГ-спектра у обстежуваних, що демонстрували різну кількість мімічних реакцій під час перегляду емоційно-позитивних відеофрагментів. Люди з великою кількістю зовнішніх проявів емоційних реакцій демонстрували вищі значення потужності theta2-, alpha1- та alpha2-піддіапазонів. Показано, що специфічним корелятом позитивного емоційного збудження є високий рівень високочастотної theta-активності. Відмінності в alpha-діапазоні пов'язані з більшою активацією неокортексу у людей, що проявляли мінімальну кількість емоційних реакцій. Така активація може пояснюватись більшою потребою у залученні вербально-логічних процесів аналізу інформації.

У стані пролонгованого спокою характер нейрофізіологічних змін ЕЕГ людини певною мірою обумовлюється типом її емоційної реакції на перебіг досліду.

На даний час в більшості досліджень мозкової активності людини частіше всього використовується порівняльний аналіз змін спектрально-потужнісних характеристик ЕЕГ під час виконання того чи іншого когнітивного завдання з показниками вихідного стану спокою, при цьому не беручи до уваги, що стан спокою не є однорідним (стабільним) з точки зору незмінності активаційних та інформаційних мозкових процесів. Зміни електричної активності головного мозку людини при виконанні когнітивного навантаження після короткотривалого (до 3 хв) знаходження індивіда в стані спокою характеризувались як наявністю змін ЕЕГ, характерних для арифметичного рахунку подумки, так і тих, що свідчать про розвиток у індивіда активаційних та емоційних процесів. В цьому випадку когнітивне завдання вирішується із залученням зорового відділу кори мозку (потиличні зони) та системи селективної уваги (передні зони), тоді як на фоні достатньо довгого (до 11 хв) знаходження людини в стані спокою подальше виконання когнітивного завдання супроводжувалось активацією тільки лобних зон. Обговорено можливі механізми, ефективність і фізіологічну вартість подальшої когнітивної діяльності людини від тривалості її перебування в стані спокою.

Наведено 3 випадки проведення успішної серцево-легеневої та церебральної реанімації працівниками служби екстреної медичної допомоги Рівненської області.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.177.52*715.3 в73

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що існує досить велика кількість досліджень, які вказують на зміни структури нейромереж стану спокою в результаті розвитку різноманітних нейродегенеративних захворювань. Однак дані щодо таких ефектів для хвороби Паркінсона (ХП) залишаються суперечливими. На нашу думку, такі зміни можуть позначатись на базових характеристиках функціонального стану мозку, зокрема на його ЕЕГ-активності. Проведено співставлення спектральних потужностей основних частотних діапазонів ЕЕГ окремо для першої, другої та третьої хвилин стану спокою у пацієнтів з ХП і здорових людей середнього та похилого віку. В обстежених групах результатом природного старіння було зниження потужності ЕЕГ-піддіапазонів 4 - 6, 6 - 8, 9,5 - 11 і 11 - 13 Гц. У пацієнтів з ХП не було виявлено значущих відмінностей для тета-2 піддіапазону (6 - 8 Гц), що були характерними для контрольної групи на другій і третій хвилині стану спокою. Показано, що в групі хворих тільки на третій хвилині стану спокою потужність тета-2 діапазону була значущо вищою, ніж у здорових обстежуваних. Такі відмінності виявлялись переважно в лівій півкулі головного мозку. Одержані дані можуть вказувати на більш швидке поглиблення стану спокою та зниження рівня активації неокортексу у людей з ХП.

Зазначено, що дослідження змін емоційних станів із використанням різних звукових стимулів (звуки природи, музичні твори різних напрямків) на сьогодні набуло широкої популярності. Досліджено відмінності динаміки ЕЕГ під час прослуховування звуків і рок-музики у двох варіантах (з нативним частотним спектром та зі зниженим рівнем сигналу низьких частот). У дослідженні взяли участь 20 здорових добровольців віком від 18 до 22 років без музичної освіти. Для оцінки змін спектральної потужності ЕЕГ унаслідок прослуховування аудіофрагментів проведено порівняння проб кожного аудіо фрагмента з передуючими станами спокою. Під час прослуховування аудіонавантаження найбільш значні зміни в ЕЕГ спостережено переважно в тета- та бета-діапазонах, що вказує на розвиток емоційних і когнітивних процесів. Під час прослуховування двох варіантів рок-композицій виявлено різну латералізацію в бета2-піддіапазоні: ліву темпорально-парієтально-окципітальну для нативної рок-композиції та праву фронто-темпорально-парієтальну для перетвореної рок-композиції. Одержані дані вказують як на розвиток когнітивних процесів, пов'язаних із обробкою музичних компонент, так і на зміни рівня емоційного напруження залежно від спектральної структури музичного фрагмента.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.177.52*715.3 в73 + Ю935.131-3

Рубрики:

Біологія людини

Мислення

Шифр НБУВ: Ж69408 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Черепно-мозкові травми (ЧМТ) викликають різноманітні когнітивні порушення, які полягають в погіршенні пам'яті, уваги, наявності проблем стосовно сприйняття та розуміння інформації, у знижені когнітивного (свідомого) контролю та прийнятті імпульсивних рішень, тощо. В даній роботі ключовою мотивацією для дослідження об'єму оперативної пам'яті є те, що він є предиктором інтелекту та корелює із здатністю пригнічувати небажані, нав'язливі думки та спогади. Мета роботи - визначити ефективність візуальної оперативної пам'яті при сприйнятті складних стимулів (ВОПс), визначити нейромережі та відповідні структури головного мозку, які при цьому задіяні у військовослужбовців ЗСУ, які отримали ЧМТ під час бойових дій на сході України (в подальшому - бійців з ЧМТ). В обстеженні взяли участь 16 добровольців-чоловіків, правші, віком 18 - 21 роки, без скарг на здоров'я - студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка (контрольна група) та 17 добровольців-чоловіків, правші, віком 27 - 43 роки, бійці з ЧМТ - пацієнти ДУ "Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України". При тестуванні ВОПс в групі бійців з черепно-мозковими травмами і точність, і час реакції були значуще гіршими, порівняно з контрольною групою: 0,44 [0,32; 0,48] відносна кількість помилок vs. 0,28 [0,23; 0,36] відносна кількість помилок; час реакції 1326 [1056; 1588] мс vs. 921 [767; 999]мс. ЕЕГ-дослідження, когерентний аналіз та аналіз диполів активності головного мозкуp з використанням програми Loreta показали, що в контрольній групі при підвищеному рівні когнітивного навантаження мнемонічні та виконавчі функцій були залежними від спільної фронто-парієнтальної нейромережі, в якій здійснювалась інтеграція, координація, прогнозування та управління відповідними процесами (стратегічна система прийняття рішення), в той час, як у бійців з ЧМТ виявлена окципітально-парієтальна система зберігання інформації за виділеними ознаками та уявного планування моторної відповіді (асоціативна система прийняття рішення).

Досліджено теоретичні основи державного управління охороною здоров’я та тенденції її розвитку в Україні. Виявлено вплив інституційної системи на розвиток соціальних процесів та процесів у сфері охорони здоров’я. Проведено огляд соціальних інститутів охорони здоров’я та їх впливу на трансформацію системи охорони здоров’я в Україні. Визначено напрями трансформації системи державного управління охороною здоров’я. Проаналізовано інститути, що впливають на підготовку кадрів, створення нормативної бази та медичного забезпечення в корпораціях. Розглянуто національні моделі охорони здоров’я та проаналізовано світові тенденції їх трансформацій, а також механізми діяльності закладів охорони здоров’я.

Визначено особливості державного регулювання інституту комунальної власності. Досліджено теоретичні основи функціонування медичних закладів у формі комунальних підприємств, механізми забезпечення діяльності комунальних підприємств - закладів охорони здоров’я в умовах реформи децентралізації. Зазначено розвиток процесу децентралізації та аналіз створення комунального підприємства "Центр первинної медико-соціальної допомоги". Проведено аналіз діяльності комунальних підприємств - закладів охорони здоров’я в Рівненській області та систематизовано основні проблеми їх розвитку. Визначено напрями трансформації управління системою охорони здоров’я на основі опитування експертів. Проведено аналіз діяльності комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня" та запропоновано концептуальну модель трансформації системи охорони здоров’я відповідно до функцій менеджменту та з урахуванням регіональної складової.