Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-37

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-37

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: гіпертонічна хвороба, добове моніторування артеріального тиску, порушення сну, учасники ліквідації наслідків чорнобильської аварії
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-43

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-3

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.109-1

Рубрики:

Порушення ритму (аритмія) серця

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено закономірності змін показників добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ), досліджено особливості взаємозв'язку з перебудовою структур і функцій серця, оцінено їх клінічне значення та зміни під впливом лікування в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (ЛНК) з гіпертонічною хворобою (ГХ). Обстежено 253 учасники ЛНК, з них 165 - з ГХ, 88 - здорових і 62 хворих на ГХ, які не зазнали впливу іонізуючого опромінення. Вперше визначено закономірності та фактори, що впливають на зміни показників ДМАТ, показано особливості взаємодії між встановленими змінами та ремоделюванням лівого шлуночка серця, толерантністю до фізичного навантаження в учасників ЛНК з ГХ, що зазнали впливу іонізуючого опромінення у діапазоні малих доз. Виділено показники ДМАТ, які можуть бути предикторами перебудови структур і функцій серця, порушення толерантності до фізичного навантаження, маркерами тяжкості перебігу ГХ. Одержано нові дані, які розкривають вплив негативних спогадів про події Чорнобильської катастрофи на порушення добового профілю артеріального тиску (АТ). Показано, що адекватне лікування сприяє досягненню цільового рівня середнього добового, денного та нічного АТ, нормалізації його варіабельності, величини ранкового підвищення та відновленню двофазного добового профілю АТ, зменшенню індексу маси міокарда.

Представлены результаты суточного мониторирования электрокардиограммы 298 участников ликвидации последствий Чернобыльской аварии с экстрасистолической аритмией. Установлено, что у участников ликвидации последствий Чернобыльской аварии, в отличие от контроля, количество экстрасистол на 1000 ЭКГ комплексов было вдвое больше, на 1-го обследованного за сутки - на 40 %. На 49 % чаще регистрировали парные и групповые экстрасистолы, у каждого второго - эпизоды наджелудочковой тахикардии. В 2 раза чаще экстрасистолическая аритмия ассоциировалась с эпизодами ишемии миокарда. Установлена корреляция между количеством желудочковых экстрасистол и количеством и длительностью эпизодов ишемии, индексом массы миокарда, толщиной задней стенки левого желудочка, показателями диастолической функции, фракцией выброса. Ассоциация экстрасистолической аритмии с ишемией миокарда увеличивает риск развития сердечной недостаточности, инфаркта миокарда. При безболевой ишемии миокарда такой риск выше, чем при симптомной.

Проведено порівняльний аналіз впливу тривалої комбінованої антигіпертензивної терапії з застосуванням периндоприлу/індапаміду та монотерапії еналаприлом малеат на показники добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (УЛНЧК) із гіпертонічною хворобою (ГХ). Обстежено 68 УЛНЧК хворих на ГХ. У I групу ввійшли 26 хворих, для лікування яких застосовано периндоприл/індапамід, в II - 42 хворих, які приймали еналаприла малеат. Здійснювали ДМАТ в контрольний період, через 4 тижні та 12 місяців після початку лікування. Під впливом лікування АТ нормалізувалося у 65,4 % хворих I групи і у 52,5 % хворих II групи. Застосування комбінованого лікування у хворих з ГХ забезпечувало надійний 24-годинний контроль АТ, достовірне зниження середньодобового, денного та нічного систолічного та діастолічного АТ, зменшення варіабельності АТ, величини та швидкості ранкового підйому АТ, більш високу частоту відновлення добового індексу у випадках його вихідного зниження, підтримку стабільного ефекту у разі постійного лікування.