Висвітлено особливості громадянського виховання (ГВ) особистості у східнослов'янських народів. Визначено внесок прогресивних представників педагогічної думки другої половини ХІХ - початку ХХ ст. на формування громадянськості. Особливу увагу приділено розвитку ідеї ГВ у зарубіжній педагогічній думці минулого. Розглянуто науково-дослідницьку та громадську діяльність студентів як умови формування громадянськості, особистість викладача вищої школи як чинник формування громадянськості у студентів.

Освещены особенности гражданского воспитания (ГВ) личности у восточнославянских народов. Определен вклад прогрессивных представителей педагогической мысли второй половины ХІХ - начала ХХ вв. на формирование гражданственности. Особое внимание уделено развитию идей ГВ в зарубежной педагогической мысли прошлого. Рассмотрены научно-исследовательская и гражданская деятельность студентов как условие формирование гражданственности, личность преподавателя высшей школы как фактор формирования гражданственности у студентов.

Розкрито один з напрямів науково-дослідної роботи вчених Слобожанщини кінця XIX - початку ХХ ст., пов'язаний з дослідженням актуальних проблем організації вищої освіти в східних регіонах України.

Раскрыто одно из направлений научно-исследовательской работы ученых Слобожанщины конца XIX -начала ХХ в., связанное с изучением актуальних вопросов организации высшего образования восточных регионов Украины.

In the article one of research work assignments of scientists of Slobozhanshchina of end is exposed XIX - beginning of the ХХ item, related to research of the issue of the day of organization of higher education in the east regions of Ukraine.

Розкрито сутність педагогічної діяльності учителя, особливості професії, компоненти педагогічної культури, засоби професійного самовиховання педагога. Розглянуто проблеми ефективного спілкування з учнями й адекватного впливу на них за різних педагогічних умов. Описано методику підготовки та проведення виховної класної години.

Раскрыты сущность педагогической деятельности учителя, особенности профессии, компоненты педагогической культуры, средства профессионального самовоспитания педагога. Рассмотрены проблемы эффективного общения с учениками и адекватного влияния на них в разных педагогических ситуация. Описана методика подготовки и проведения воспитательного классного часа.

Проаналізовано та систематизовано основні ідеї організації навчально-виховного процесу в контексті Болонського процесу в офіційно-нормативних документах і виявлено можливості їх реалізації за умов роботи кафедри педагогіки. Акцентовано увагу на необхідності перегляду видів і форм роботи зі студентами в процесі навчання, оновлення тематики курсових і дипломних проектів, здійснення методичного забезпечення курсів, що читаються, проведення науково-методичних семінарів викладачів з проблеми організації кредитно-модульного навчання тощо.

Проанализированы и систематизированы основные идеи организации научно-воспитательного процесса в контексте Болонского процесса в официально-нормативных документах и выявлены возможности их реализации в условиях работы кафедры педагогики. Акцентировано внимание на необходимости пересмотра видов и форм работы со студентами в процессе обучения, обновления тематики курсовых и дипломных проектов, осуществления методического обеспечения курсов, которые читаются, проведения научно-методических семинаров преподавателей по проблемам организации кредитно-модульного обучения и др.

Розглянуто теоретичні питання змісту освіти в творчій спадщині вчених-істориків Слобожанщини другої половини XIX - початку XX ст., зокрема Д.І. Багалія, А.В. Вязигіна, В.К. Надлера, А.С. Лебедєва. На підставі аналізу історико-педагогічної літератури, архівних документів висвітлено й узагальнено їх внесок у розробку проблеми змісту освіти, а також розкрито перспективи впровадження прогресивних ідей даних учених-істориків у практику сучасних вищих і середніх навчальних закладів.

Рассмотрены теоретические вопросы содержания образования в творческом наследии ученых-историков Слобожанщины второй половины XIX - начала XX вв., в частности Д.И. Багалия, А.В. Вязигина, В.К. Надлера, А.С. Лебедева. На основе анализа историко-педагогической литературы, архивных документов освещен и обобщен их взнос в разработку проблемы содержания образования, а также раскрыты перспективы внедрения прогрессивных идей данных ученых-историков в практику современных высших и средних учебных заведений.

Висвітлено сутність математичної культури (МК) та її вплив на інтелектуальний розвиток суспільства. Проаналізовано теоретико-методологічні питання, пов'язані з МК вчителя початкових класів, її діагностуванням і розвитком. Розглянуто аксіологічну, соціально-комунікативну, смислоутворювальную та регулятивну функції МК. Охарактеризовано дидактичні умови розвитку та засоби формування миследіяльнісних складників МК вчителя початкових класів. Увагу приділено діагностуванню математичного світогляду, методико-математичної підготовленості, логічної та лінгвальної розвиненості вчителя.

Проаналізовано творчу спадщину вітчизняного педагога XIX ст. С. І. Миропольського, який вважав дитинство прекрасним періодом життя особистості, справедливо вважаючи дитину даром Божим і застерігав дорослих від поглядів на дітей як нерозумних, безсловесних осіб. Узагальнено погляди С. І. Миропольського на проблему «образ дитини», сформулювано поради наставникам щодо виховання дитини як людської особистості в контексті суспільного буття з його віками виробленою системою моральних та культурних цінностей.

Проанализировано творческое наследие отечественного педагога XIX в. С. И. Миропольского, который считал детство прекрасным периодом жизни личности, справедливо считая ребенка даром Божьим и предостерегал взрослых от взглядов на детей как на нерозумних, безсловесних личностей. Обобщены взгляды С. И. Миропольского на проблему «образ ребенка», сформулированы советы наставникам о воспитании ребенка как личности человека в контексте общественного бытия с его веками выработанной системой моральных и культурных ценностей.

Проаналізовано історико-педагогічні джерела та розкрито особливості дефініції «професійно-педагогічна компетентність» в педагогічній теорії кінці ХІХ – на початку ХХ ст. З’ясовано, що професійна компетенція педагога в педагогічній теорії означеного періоду розглядалась як система домінуючих якостей зразково-показового педагога, який гармонійно поєднував духовність, громадянськість та професіоналізм.

Проанализированы историко-педагогические источники и раскрыты особенности дефиниции «профессионально-педагогическая компетентность» в педагогической теории конца XIX – начале XX ст. Установлено, что профессиональная компетенция педагога в педагогической теории исследуемого периода рассматривалась как система доминирующих качеств образцово-показательного педагога, который сочетал в себе духовность, гражданственность и профессионализм.

Розглянуто аспекти аналізу і систематизації теоретичних ідей з проблеми розумової самостійності, узагальнено досвід її формування у студентів педагогічних ВНЗ. Висвітлено погляди педагогів на методи формування розумової самостійності майбутніх учителів.

Висвітлено теоретичні питання організації діалогового навчання студентів педагогічних ВНЗ України в другій половині XIX ст. Викладено характеристику поглядів вітчизняних педагогів на суть діалогового навчання, його функції, шляхи реалізації. Розглянуто досвід організації діалогового навчання студентів у практиці педагогічних ВНЗ України другої половини XIX - на початку XX ст. Розкрито особливості організації діалогового навчання в системі підготовки майбутніх вчителів. Розглянуто навчальну книгу як засіб реалізації діалогового навчання.

Проаналізовано історико-педагогічну літературу другої половини ХІХ ст., в якій розкрито роль С. Миропольського в дослідженні педагогічної спадщини Я. Коменського, а саме: роль і значення його в історії розвитку педагогічної думки, суть його педагогічної та світоглядної позиції, витоки його поглядів, а також можливості та шляхи використання його ідей у шкільній практиці. Висвітлено особливості розробки проекту народної школи за ідеями Я. Коменського, визначено внесок С. Миропольського в дослідження спадщини чеського педагога, розповсюдження його принципів гуманності і демократії, методів навчання та виховання, поглядів на роль матері, сім'ї у вихованні дітей у педагогічному просторі Росії.

Проанализирована историко-педагогическая литература второй половины ХІХ в., в которой раскрыта роль С. Миропольского в исследовании педагогического наследия Я. Коменского, а именно: роль и значение его в истории развития педагогической мысли, суть его педагогической и мировоззренческой позиции, истоки его взглядов, а также возможности и пути использования его идей в школьной практике. Освещены особенности разработки проекта народной школы по идеям Я. Коменского, определен вклад С. Миропольского в исследование наследия чешского педагога и распространение его принципов гуманности и демократии, методов обучения и воспитания, взглядов на роль матери, семьи в воспитании детей в педагогическом пространстве России.

Analyzed historical and pedagogical literature of the second half of the XIX century, which reveals the role of S. Miropol'skii study pedagogical heritage Y.Comenius, namely: the role and importance in the history of his educational thought, the essence of his teaching and ideological positions, the origins of his views, and opportunities and ways to use his ideas in school practice.

Висвітлено різні погляди науковців на визначення суті історико-педагогічного джерела, розкрито його роль у підготовці якісної наукової праці історико-педагогічного спрямування; відображено форми представлення історико-педагогічної бази (первісна, актуалізована і потенційна). Охарактеризовано підходи дослідників до класифікації джерел (за кількістю, змістом, способом кодування, походженням, місцем зберігання, формою подання). З'ясовано особливості використання джерельної бази в історико-педагогічних дослідженнях з педагогічних (дидактичних, виховних, управлінських) проблем, з вивчення спадщини персоналій та їхнього внеску в розвиток педагогічної науки, з освітньо-виховних питань в порівняльній педагогіці тощо.

Представлены различные взгляды ученых на определение сущности историко-педагогического источника, раскрыта его роль в подготовке качественного научного труда историко-педагогической направленности; отражены формы представления историко-педагогической базы (первичная, актуализованная, потенциальная). Охарактеризованы подходы исследователей к классификации источников (по количеству, содержанию, способу кодировки, происхождению, месту хранения, форме подачи). Определены особенности использования источниковедческой базы в историко-педагогических исследованиях по педагогическим (дидактическим, воспитательным, управленческим) проблемам, по изучению наследия персоналий, их вклада в развитие педагогической науки, по учебно-воспитательным вопросам в сравнительной педагогике и т.д.

The approaches of modern scientists to determining of the essence of the historical and pedagogical source and its role in the developing of high-quality scientific research of historical and pedagogical character have been defined in the article; the forms of representation of the historical and pedagogical source basis (primary, actualised, potential) have been reflected in the article; approaches to the source classification (according to the amount, content, ways of codification, origin, places of storing, ways of presenting) have been determined and described; specific features of the source base use in historical and pedagogical researches dealing with pedagogical issues (didactic, upbringing, administrative), personalities’heritage and their contribution to the development of the pedagogical science, problems of comparative pedagogy have been revealed in this article.

Подано результати багаторічних наукових досліджень з питань підготовки батьків до виховання дітей у вітчизняній педагогічній журналістиці другої половини XIX - початку XX ст. Проаналізовано архівні матеріали, у яких висвітлювалися різноманітні проблеми сімейного виховання, зібрано й опрацьовано наукову інформацію тогочасних учених, педагогів щодо практичного застосування способів і засобів виховання.

Розкрито соціально-психологічні аспекти підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до управління хоровим колективом. Проаналізовано критерії та рівні сформованості виконавської майстерності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Розглянуто проблеми інституалізації музичної освіти на Слобожанщині у другій половині XIX - на початку XX ст. Охарактеризовано стандартизацію загальної мистецької освіти в Україні в контексті європейських тенденцій.

Проаналізовано розвиток сучасної математичної освіти за такими напрямами: тенденції розвитку вищої математичної освіти; історія математики та компаративні дослідження; математика в НУШ (базова та профільна школа); інтердисциплінарність у математичній освіті; інноваційні форми, методи та технології в математичній освіті; інтегративність математичного та методичного компонентів підготовки майбутнього вчителя математики; математичні пакети в підготовці та в професійній діяльності сучасного вчителя математики. Висвітлено особливості організації практичних занять та самостійної роботи студентів з математики в університетах України у XIX ст. Досліджено передумови становлення вищої математичної освіти в Україні. Охарактеризовано процес діагностики навчальних можливостей учнів у реалізації технології педагогічної підтримки за умови групової роботи школярів. Увагу приділено особливостям організації педагогічного тестування для визначення навчальних досягнень учнів та студентів. Досліджено психологічні аспекти розвитку критичного мислення. Охарактеризовано застосування математичних пакетів в підготовці та в професійній діяльності сучасного вчителя математики. Висвітлено деякі аспекти використання математичних пакетів при візуалізації розв'язків математичних задач.