Розглянуто розгорнуту систему зв'язків, які виникають між мистецтвом драматургії та культурним контекстом певної країни за конкретної історичної доби. Наведено результати дослідження особливостей драматургії американського автора Т.Уїльямса, а також явищ мистецького, соціального, національно- та регіонально-культурного життя США й окремих європейських країн у XX ст.

Рассмотрена развернутая система связей, возникающих между искусством драматургии и культурным контекстом определенной страны в конкретный исторический период. Приведены результаты исследования особенностей драматургии американского автора Т.Уильямса, а также ряда явлений культурной, социальной, национально- и регионально-культурной жизни США и отдельных европейских стран в XX в.

Вивчено особливості процесів розвитку європейської та американської драматичної поезії, а також театральної практики XX ст. Виокремлено елементи останніх, які дають змогу стверджувати щодо наявності бурхливого відродження специфічного феномена драматургії - синкретичного метавиду мистецтв, видовищних за своєю суттю. Проаналізовано історичні й екзистенційні особливості функціонування витвору драматичної поезії у культурному універсумі як природному контейнері синкретичних утворень. Значну увагу приділено позалітературним якостям драматичного твору, яких він набуває у процесі інтеграції до багатовимірного простору культурної практики. Сценічний, кінематографічний і національно-культурний розвиток-трансфомацію визначено як його саморозвиток, природну та закономірну розбудову специфічних рис його літературної природи. Явище драматургії розглянуто у культурному контексті, грунтуючись на художніх традиціях різних видів мистецтва, канонах суб- і контракультурних утворень певної ойкумени, елементах провідних філософських учень, які детермінували духовний клімат конкретної країни за певної історичної доби. Детально проаналізовано випадки міжкультурної трансформації витворів драматургії як прикладів їх якісно нового саморозвитку, взаємопов'язаного зі зміною рецептивної парадигми твору та типологічної природи літературного та театрального мистецтв у системі канонів конкретного культурного середовища.

Проаналізовано сутність ліризації драми у творчості Т. Уїльямса в її зв'язку з феноменом літературно-родової дифузії.

Проанализирована сущность лиризации драмы в творчестве Т. Уильямса в ее связи с феноменом литературно-родовой диффузии.

The article presents the analysis of the essence of drama "lyrization" in Tennessee Williams' fiction as connected with the phenomenon of literary gender diffusion.

Розглянуто основні напрямки художніх пошуків у царині драми та театру, проведені митцями у ХХ ст. Особливу увагу звернено на феномен лірико-міфологічної драми, яка була репрезентована, зокрема, ім'ям американського драматурга Т. Уїльямса та виступила як своєрідний синтез сценічних традицій драматичного та епічного театрів.

Рассмотрены основные направления художественных поисков в сфере драмы и театра, проводившиеся художниками в ХХ ст. Особое внимание акцентировано на явлении лирико-мифологической драмы, представленной, в частности, именем американского драматурга Т. Уильямса и выступившей в качестве своеобразного синтеза сценических традиций драматического и эпического театров.

The article highlights the main directions of experiments in the field of theatre and drama, which were conducted by the artists of the 20th century. Special attention is concentrated on the phenomenon of lyrical-mythological drama, which was represented, namely, by the American playwright Tennessee Williams, and constituted a peculiar synthesis of the dramatic and epic stage traditions.

Розглянуто художньо-філософський феномен передпостмодернізму, що став основою літературної творчості американського драматурга Т. Уїльямса та детермінував її зв'язки з соціальною драмою США.

Рассмотрен художественно-философский феномен предпостмодернизма, ставший основой литературного творчества американского драматурга Т. Уильямса и детерминировавший его связь с социальной драмой США.

The article deals with the artistic-philosophic phenomenon of pre-postmodernism, that became the basis for Tennessee Williams' dramatic fiction and determined its connection with the American social play-writing.

Проаналізовано лінгвокультурну специфіку поняття "буква" в мові їдиш, розкрито особливості мовних конотацій новоєврейських лексем класу 'літера, буква' в порівнянні з українськими, російськими та англійськими. Встановлено, що, на відміну від денотативно еквівалентних лексем решти досліджуваних мов, новоєврейські лексичні одиниці, які містять компонент, нерідко позначені релігійними, естетичними та іншими культурно-маркованими конотаціями, причому позитивні конотації превалюють над негативними.

Проанализирована лингвокультурная специфика понятия "буква" в языке идиш, раскрыты особенности языковых коннотаций лексем класса 'буква, литера' в сравнении с украинскими, русскими и английскими. Установлено, что, в отличие от денотативно эквивалентных лексем остальных исследуемых языков, новоеврейские лексические единицы, содержащие указанный компонент, нередко отличаются религиозными, эстетическими и прочими культурно-маркированными коннотациями, причем позитивные коннотации превалируют над негативными.

Analyzing the cultural-linguistic peculiarities of the notion 'letter of the alphabet', the paper highlights the stable connotations expressed in class lexemes of the Yiddish language as compared with their Ukrainian, Russian and English equivalents. It has been ascertained that unlike the corresponding lexemes of the other languages involved the Yiddish vocabulary units sharing the element frequently convey religious, aesthetic and other culturally conditioned shades of meaning, positive connotations prevailing over negative.