Исследованы действительные поперечные нагрузки и реальные погрешности установки ходовых колес тяжелых козловых кранов для гидроэлектростанций. Предложены мероприятия по снижению перекосных нагрузок козловых кранов с многоколесными движителями.

Наведено термокінечні діаграми конструкційних низьколегованих високоміцних сталей типу 20АТЮ та 15ХГСАТЮ. Досліджено мікроструктури даних сталей після різноманітних режимів термообробки. Виконано спостереження за поведінкою нітридотвірних елементів у сталі 20АТЮ під час нагріву та досліджено їх вплив на формування в сталі структури інтрагранулярного голчастого фериту під час нагріву під гартування.

Приведены термокинетические диаграммы конструкционных низколегированных высокопрочных сталей типа 20АТЮ и 15ХГСАТЮ. Исследованы микроструктуры данных сталей после разнообразных режимов термообработки. Выполнено наблюдение за поведением нитридообразующих элементов в стали 20АТЮ при нагреве и исследовано их влияние на формирование в стали структуры интрагранулярного игольчатого феррита при нагреве под закалку.

Рассмотрены особенности влияния частиц карбонитрида титана на возникновение и развитие хрупких трещин при разрушении микролегированных сталей с различными системами легирования. Показаны возможные пути применения высокопрочного проката в строительстве.

Висвітлено питання підвищення комплексу механічних характеристик низьколегованих конструкційних сталей шляхом розробки режимів термічної обробки, що дозволяють одержати в структурі голчастий ферит відпуску. Наведено діаграми розпаду переохолодженого аустеніту мікролегованих Al - Ti - N сталей 20АТЮ та 15ХГСАТЮ. Проаналізовано область формування бейніту на ТКД сталей 15ХГСАТЮ та 20АТЮ. Встановлено, що в сталі 20АТЮ частки Ti(C,N) за нагріву до 1 471 °С зменшуються в середньому на 33 - 36 %. Досліджено взаємодію мігруючої границі зерна аустеніту та частки Ti(C,N) в сталі 20АТЮ за температури 1 485 - 1 503 °С. Охарактеризовано структуру та властивості маловуглецевої сталі 20АТЮ після гартування та відпуску від 450 °С до 650 °С. Встановлено, що в процесі відпуску на границях рейок голчастого фериту виділяються карбіди заліза. Прокат зі сталі 20АТЮ з наявністю в структурі голчастого фериту після гартування та відпуску 550 °С може бути віднесений до гарантованого класу міцності С440. Запропоновано режим термічної обробки, який дозволяє одержувати полосовий прокат зі сталі 20АТЮ товщиною до 12 мм з наявністю в структурі голчастого фериту відпуску та рекомендувати його до застосування в будівництві.

Представлен анализ качества железнодорожных рельсов, произведенных ЧАО "МК "Азовсталь" в 2010 - 2015 гг. Показано, что рельсы типа Р65 из конвертерной стали марки К76Ф не уступают по прочностным свойствам рельсам из мартеновской стали марки М76Т и при этом имеют меньше неметаллических включений по сравнению с ними. Освоено производство термоупрочненных экономичных рельсов типа UIC60, а также рельсов типа Р65 с закаленными боковыми гранями для кривых участков пути.

Розглянуто специфічні інтерпретативно-психологічні риси творчої особистості виконавця-саксофоніста з метою розкриття характерних особливостей його функціонування у векторі розширення переліку особистісних виразників мистецького спрямування. Досліджено ефективно-вирізнені показники мистецької особистості, які дають змогу виконавській системі професійного музиканта ефективно транслювати унікальні риси ігрової моделі виконуваного твору. Охарактеризовано основні риси психологічно-сформованої виконавської особистості.

Присвячено визначенню змістовних параметрів функціонування саксофона як сольного і ансамблевого інструмента на ґрунті аналізу професійних засад французької, німецької та української шкіл. Охарактеризовано історичну генезу саксофонного виконавства як новітнього явища європейської культури, що на початковому етапі набуло професіоналізації в музичному мистецтві Франції та Німеччини. Обґрунтовано специфіку психоемоційних процесів у свідомості соліста-саксофоніста, що відкриває безмежну кількість засадничих механізмів функціонування виконавського апарату. Розглянуто психофізіологічні процеси міжособистісної комунікації саксофоніста в ансамблевому виконавстві. У науковий обіг сучасної інтерпретології введено поняття "інтерпретаційна модель", "мнемічне виконавство", "колективна імпровізація", "мистецька мотивація". Методологію складає комплекс загальнонаукових та спеціальних методів: історичний – сприяв вивченню досвіду європейських виконавських шкіл Франції та Німеччини; структурно-функціональний – виявленню змістовного наповнення творів для саксофона; системний – сформував уявлення про розвиток саксофонної традиції як системи академічного мистецтва; термінологічний – використаний задля кореляції спеціалізованих термінів, задіяних у сфері саксофонології ("виконавська школа", "музичне мислення", "психологія виконавця", "мистецька комунікація"). Жанрово-стильовий підхід виявив співвідношення типових та індивідуально-композиторських принципів організації музичного твору; інтерпретаційний – сприяв виокремленню виконавського стилю саксофоніста; на фунті психологічного – розкрито дію глибинних мисленнєвих процесів у свідомості саксофоністів під час міжособистісних комунікацій різного формату. Розкрито етапи розвитку саксофонного виконавства на теренах Полтавщини; висвітлено діяльність фундатора саксофонної школи Г. І. Головні. Виявлено специфіку творчого методу В. Рунчака на матеріалі "Концерту для саксофона з камерним оркестром" (1987) і "Homo Ludens І" (1991) для саксофона соло – популярних зразків сучасного саксофонного виконавства.

Індекс рубрикатора НБУВ: К323.1 + К327-64

Рубрики:

Доменне виробництво

Виробництво заліза та сталі (сталеплавильне виробництво)

Шифр НБУВ: Ж14585 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено аналіз методів контролю стану робочого обсягу горна доменної печі, розроблено раціональну технологію промивань периферії й усього обсягу горна в умовах роботи доменних печей з подачею в горн пиловугільного палива. Проаналізовано способи діагностики стану робочого обсягу горна доменної печі, запропоновано методи визначення наявності захаращення горна, установлено ознаки стійкого захаращення горна, що вимагають вживання спеціальних заходів для його очищення. Як правило, промивання доменних печей, у тому числі й промивання горна, здійснюють завантаженням у доменні печі спеціальних промивних матеріалів. Такі способи промивання вимагають додаткових розрахунків з коригування витрати флюсу, маси коксу в подачу, очікуваного хімічного складу чавуну та ін. Розроблено теоретичні обгрунтування можливості промивання периферії горна без завантаження в доменну піч промивних матеріалів, шляхом зменшення витрат кисню дуття на окиснення вуглеводеньвміщуючих домішок. Проведено критичний аналіз використовуваних способів промивання периферії й повного обсягу горна доменної печі, запропоновано раціональний спосіб здійснення цих операцій, що не порушує рівного ходу доменної печі й без завантаження в доменну піч промивних матеріалів. Метод актуальний для умов роботи доменних цехів металургійних підприємств України, що не мають у достатній кількості промивних матеріалів власного виробництва. Виконано розрахунки ефективності використання застосовуваних і пропонованого способів промивання горна доменної печі. Для умов роботи доменних печей металургійних підприємств України раціональним способом промивання периферії горна є спосіб, заснований на зміні кількості пиловугільного палива, що вдувається в піч в період випуску рідких продуктів плавки.