Індекс рубрикатора НБУВ: К222.082 + К327.9

Рубрики:

Сталі з домішкою одного елемента

Виробництво окремих видів сталі

Шифр НБУВ: Ж14257 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К327.4я431

Шифр НБУВ: Ж14257 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено оригінальну систему автоматичного регулювання процесу електрошлакового переплаву, що використовує в ролі параметра контролю високочастотний сигнал. Показано, що високочастотний сигнал, одержуваний від мікродугових розрядів, що утворюються при переплаві електрода, у великій мірі залежить від діаметра переплавлюваного електрода.

Запропоновано структуру стохастичної системи регулювання струмів дуг дугової сталеплавильної печі. Наведено методику адаптивної оптимізації швидкодіючого контуру регулювання струмів дуг за критерієм мінімальної середньої квадратичної похибки й алгоритм її реалізації.

Исследовано изменение состава конвертерного шлака в ковше. Разработана схема расчета массообменных процессов в системе сталь - ковшовый шлак. Определены условия различной скорости процесса рефосфорации стали.

Розглянуто проблеми експериментальних досліджень процесів, пов'язаних з дугами дугових сталеплавильних печей (ДСП). Розроблено математичну модель динамічної дуги ДСП. Адекватність моделі перевірено порівнянням миттєвих значень струмів дуги, отриманих експериментально та методом симулювання, за умов розподілу другої гармоніки струму дуги на стадії розплавлення.

Подано огляд доповідей по проблемі виготовлення сталі для залізничних рейок на Міжнародному симпозіумі по рейковим сталям, опублікованих в працях 39-ї конференції по механічній обробці та процесах виготовлення сталі, що відбулася 19-22 жовтня 1997 р. в м. Індіанаполісі (штат Індіана, США). Наведено дані, що свідчать про те, що вуглецеві перлітні сталі, традиційно застосовувані для виготовлення рейок, вже не можуть протистояти навантаженням на рейки, що постійно ростуть. Показано, що найбільш перспективними в ролі рейкових сталей є сталі зі структурою нижнього бейніту.

Приведена техническая характеристика и показаны возможности вакуумной установки VD/VOD. Описаны принципы технологии обработки стали в вакууматоре камерного типа.

Рассмотрен колебательный характер физико-химических процессов, сопровождающих продувку конвертерной ванны и вызывающих вибрацию конвертерного агрегата. Обобщены результаты исследований амплитудно-частотных характеристик вибрации конвертера в ходе продувки. Предложены корреляционные связи между вибрационными и технологическими параметрами плавки в кислородном конвертере. Изложены основы и принципы вибрационного контроля динамики обезуглероживания и шлакообразования.

Визначено основні марки сплавів з високим вмістом нікелю, які часто зустрічаються в двигунах ракет та літаків, що зараз підлягають конверсії. Створена математична програма розрахунку шихтових карток для плавки сталі з використанням цих відходів. Практичне застосування цих відходів обмежене через присутність в них вольфраму та молібдену. На ВАТ Костянтинівський завод "Втормет" реалізована технологія окислювального рафінування таких відходів.

Індекс рубрикатора НБУВ: К327.0

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Получены выражения для изменения содержания неметаллических включений и кислорода в колесной стали в результате вакуумирования ее с продувкой аргоном. Показана идентичность изменения этих параметров и брака заготовок и колес по неметаллическим включениям и пузырям.

С использованием теории капиллярных, гравитационных и волн ускорения рассмотрены процессы продувки ванны в конвертерах, мартеновских печах и ковшах, гидродинамика струй жидкой стали при разливке.

Представлены новые прогрессивные технологии производства инструментальных материалов и инструментов из них, износостойких покрытий и других упрочняющих технологий, а также приведены результаты исследований структуры, свойств и области их применения по работам, выполненным в различных научно-исследовательских организациях (Институт проблем материаловедения НАНУ, ИСМ НАНУ, УкрНИИспецстали, Физико-технологический институт металлов и сплавов НАНУ, Институт электросварки им. Е.О.Патона, Центральный НИИ черной металлургии /Россия/, БАТУ и Физико-технический институт НАНБ /Республика Беларусь/).

Приведен анализ механизма вторичного окисления стали при переливных процессах. Освещена газодинамическая система рафинирования в промежуточных ковшах при непрерывной разливке стали, позволяющая удалять неметаллические включения размером более и менее 20 мкм.

Приведен обзор публикаций, на основе которого рассмотрен новый класс конструкционных материалов - высокоазотистые аустенитно-ферритные дуплекс-стали. Показано, что дугошлаковый переплав (ДШП) в азотсодержащей атмосфере, в том числе под давлением, применяемый в производстве высокоазотистых нержавеющих дуплекс-сталей, позволяет ввести в жидкий расплав из газовой фазы заданное количество азота и обеспечить высокую химическую однородность и структурную стабильность металла слитка ДШП.

Приведены показатели служебных свойств применяемых для ремонта наиболее изнашиваемых участков футеровки сталеразливочных ковшей периклазохромитовой импортной торкрет-массы и высокоглиноземистой торкет-массы марки ММКТ-65-1 производства ОАО "УкрНИИО им. А. С. Бережного" (Украина). Показано, что свойства отечественной торкрет-массы марки ММКТ-65-1 не уступают импортной, поэтому она рекомендуется к использованию на металлургических предприятиях.

Проанализированы тенденции развития концепции мини металлургического завода. Показано, что успешное функционирование миниметаллургических заводов обеспечивается высокой экономической эффективностью работы основных технологических агрегатов, входящих в их состав, благодаря высокой степени их функциональной совместимости в едином технологическом цикле.

На основі хвильової гідродинаміки одержано вирази для розмірів крапель та швидкості їх руху у шлаку під час електрошлакової переплавки, масообміну в системі метал-шлак. Розрахункові та експериментальні дані знаходяться у добрій відповідності.

Выполнен термодинамический анализ фазовых равновесий, устанавливающихся при раскислении и легировании металлических расплавов системы Fe-Si-Cr-Mn-O-C. Результаты анализа представлены в виде поверхностей растворимости компонентов в жидком металле для систем Fe-Si-Cr-O-C, Fe-Cr-Mn-O-C и Fe-Si-Cr-Mn-O. Показано, что из равновесных диаграмм вытекает построение диаграмм расхода легирующих и раскисляющих компонентов, позволяющих проектировать фазовый и химический состав равновесных неметаллических включений в стали.