Наведено результати дослідження функціонального стану вестибулярного аналізатора за ступенем зміни компонентів довголатентних вестибулярних викликаних потенціалів мозку у 89 хворих віком 18 - 65 років з легкою черепно-мозковою травмою в гострий період (на 1-шу - 14-ту добу).

  Скачати повний текст

Представлен способ лечения больных с кохлео-вестибулярными расстройствами вследствие легкой черепно-мозговой травмы, включающий в остром периоде медикаментозную терапию и магнитолазерное излучение, которым воздействовали на общие и специфические биоактивные точки с обеих сторон. Лечение приводило к улучшению общего состояния больного, регрессу неврологической симптоматики, нормализации показателей аудио- и вестибулометрии. Метод лечения рекомендуется для внедрения в повседневную клиническую практику.

Наведено результати дослідження ефективності магнітолазерної терапії у пацієнтів зі струсом головного мозку в гострий період. За допомогою об'єктивної вестибулометрії встановлено позитивний вплив зазначеного методу на стан хворих.

В експериментальних дослідженнях вивчено зміни синтезу дофаміну в культурі нейроклітин з середнього мозку (CM) новонароджених щурів; водно-іонного обміну в тканинах півкуль великого мозку кролів; ультраструктурні зміни в синаптичному апараті нейронів неокортексу та CM кролів під магнітолазерним впливом (МЛВ). Ознаки інтенсивного синтезу та транспорту дофаміну, зміни кількісних показників водно-іонного обміну та ультраструктурних компонентів у синаптичному апараті нейронів свідчили про активацію нейромедіаторного та водно-іонного обміну під МЛВ. Це обгрунтовує можливість використання МЛВ у нейрохірургії, неврології, травматології при станах, що супроводжуються порушенням нейромедіаторного та водно-іонного обміну для попередження можливих ускладнень та покращання якості життя пацієнтів.

Увагу приділено проблемі покращення діагностики та результатів лікування потерпілих у разі легкої черепно-мозкової травми (ЧМТ) у гострому періоді шляхом розробки та вдосконалення діагностичних способів і комплексної відновної терапії з використанням нового методу магнітолазерної терапії (MЛТ) на підставі аналізу результатів експериментальних і клініко-електрофізіологічних досліджень. Створено клініко-експериментальну модель для вивчення морфофункціональних змін і клінічних проявів (з використанням неврологічних, інструментальних та електрофізіологічних методів дослідження), що відбуваються у разі легкої ЧМТ під магнітолазерним впливом (MЛB). Вивчено особливості застосування курсу МЛВ в біостимулювальній дозі за умов культивування нейронів, одержаних з анатомічно різних структур головного мозку новонароджених щурів. Удосконалено експериментальну модель легкої ЧМТ на кролях для дослідження основних механізмів MЛB у гострому періоді шляхом вивчення водно-іонного балансу у тканинах півкуль великого мозку та за даними електронно-мікроскопічного дослідження особливостей ультраструктурних змін у синаптичному апараті нейронів кіркових і мезенцефальних відділів головного мозку кролів. Визначено оптимальний спосіб MЛT у разі легкої ЧМТ у гострому періоді, впроваджено його в клінічну практику для лікування хворих з приводу струсу головного мозку у гострому періоді, що сприяло корекції вестибулярних розладів та усуненню клінічних проявів незалежно від віку хворих і тривалості терапії. На основі інтегративного аналізу даних клініко-електрофізіологічних досліджень та стандартного комплексного отоневрологічного обстеження потерпілих у разі легкої ЧМТ у гострому періоді визначено ранні діагностичні, диференційно-діагностичні критерії порушення функції вестибулярного аналізатора за ступенем змін тривалості латентних піків вестибулярних викликаних потенціалів.

Вивчено ефективність магнітолазерної терапії за розробленим методом у хворих зі струсом головного мозку (СГМ) у гострому періоді за динамікою показників вестибулярних викликаних потенціалів мозку та клінічним перебігом захворювання. Показано, що після курсу магнітолазерної терапії в комбінації з традиційним медикаментозним лікуванням СГМ у гострому періоді реєструються статистично значущі позитивні зміни кількісних характеристик показників вестибулярних викликаних потенціалів мозку, що співвідносяться з динамікою клінічного перебігу захворювання. Одержані дані обгрунтовують можливість використання магнітолазерної терапії у хворих з легкою черепно-мозковою травмою в гострому періоді.

Наведено результати експериментального дослідження стану синтезу катехоламінів у культурі нейроклітин із гіпокампа новонароджених щурів під магнітолазерним впливом (МЛВ), що надало можливість визначити (за якісними цитоструктурними критеріями та результатами кількісного дослідження) ознаки інтенсивнішого синтезу і транспорту медіаторів. Це сприяє більш глибокому розумінню механізмів МЛВ, який використовують у нейрохірургії, неврології, травматології за станів, які супроводжуються порушенням синтезу та транспорту нейромедіаторів.