Висвітлено проблеми відображення емоцій у мові, дослідження зоонімії української мови. Розглянуто питання моделювання системи словотвору, проаналізовано його структурно-функціональні одиниці. Описано функцію вимірності функціонально-семантичного поля квантитативності в сучасній українській мові. Визначено специфічність значення ергонімів як різновиду власних назв, тенденції сучасної етимології. Наведено порівняльну характеристику фразеологізмів з компонентом "ніс" в українській та іспанській мовах у контексті семантичної мотивації.

Освещены проблемы отражения эмоций в речи, исследования зоонимии украинского языка. Рассмотрены вопросы моделирования словообразования, проанализированы его структурно-функциональные единицы. Раскрыта функция измеряемости функционально-семантического поля квантитативности в современном украинском языке. Определены специфичность значения эргонимов как разновидности собственных названий, тенденции современной этимологии. Приведена сравнительная характеристика фразеологизмов с компонентом "нос" в украинском и испанском языках в контексте семантической мотивации.

Наведено комплексний лінгвотекстологічний розгляд середньовічних писемних джерел православної церкви, що традиційно визначаються як слова та повчання проти залишкових проявів язичництва в народі. Проаналізовано мовні особливості повчань. У літописно-історичному контексті розглянуто питання церковної полеміки, а також питання ключової лексики, зокрема, функціонування теонімів і міфонімів.

Приведен комплексный лингвотекстологический обзор средневековых письменных источников православной церкви, которые традиционно определяются как слова и учения против остаточных явлений язычничества в народе. Проанализированы языковые особенности данных учений. В летописно-историческом контексте рассмотрены вопросы церковной полемики, а также вопросы ключевой лексики, в частности, функционирования теонимов и мифонимов.

Викладено питання походження богів, зокрема дерев'яного ідола Перуна, у Іпатіївському літописі 980 р. Розглянуто біблійні ремінесценції у літописному викладі подій.

Изложены вопросы происхождения перечня богов, в частности деревянного идола Перуна, в Ипатиевской летописи 980 г. Рассмотрены библейские реминесценции в летописном изложении событий.

Висвітлено проблеми палеославістики й історії слов'янських мов, проаналізовано їх національну своєрідність та взаємодію, особливості семантики зооморфізмів у споріднених мовах і проблеми перекладу за матеріалами української, російської та болгарської лексики. Розглянуто питання діалектології й етнолінгвістики, фольклористики та літературознавства. Наведено результати фонологічно-граматичних досліджень діалектів Галичини й Угорської Русі в "Архіві слов'янської філології". Визначено концептосферу українських, російських і польських фразеологізмів з узагальненим значенням.

Освещены проблемы палеославистики и истории славянских языков, проанализированы их национальное своеобразие и взаимодействие, особенности семантики зооморфизмов в родственных языках и проблемы перевода по материалам украинской, русской и болгарской лексики. Рассмотрены вопросы диалектологии и этнолингвистики, фольклористики и литературоведения. Приведены результаты фонологическо-грамматических исследований диалектов Галиции и Венгерской Руси в "Архиве славянской филологии". Определена концептосфера украинских, русских и польских фразеологизмов с обобщенным значением.

Висвітлено проблеми слов'янської ономастичної діалектології. Проаналізовано перспективи дослідження слов'янських літературних мов і діалектів в Україні. Розглянуто питання фоносемантики парних словосполучень у пареміології, синонімії запозичених і питомих термінів у мові чеських документів, синтаксико-семантичного моделювання безособових заперечних речень чеської мови. Визначено лексико-граматичні особливості текстів українсько- та польськомовних дипломатичних листів Б.Хмельницького. Викладено аспекти дослідження танатологічної проблематики у сучасній славістиці.

Освещены проблемы славянской ономастической диалектологии. Проанализированы перспективы исследования славянских литературных языков и диалектов в Украине. Рассмотрены вопросы фоносемантики парных словосочетаний в паремиологии, синонимии заимствованных и удельных терминов в языке чешских документов, синтаксико-семантического моделирования безличностных отрицательных предложений чешского языка. Определены лексико-грамматические особенности текстов украинско- и польскоязычных дипломатических писем Б.Хмельницкого. Изложены аспекты исследования тонатологической проблематики в современной славистике.

Уперше у слов'янському мовознавстві висвітлено з використанням лінгвотекстологічного підходу комплекс писемних джерел давньоруського, давньоболгарського та давньосербського походження, в яких містяться згадки про слов'янські й елліністичні язичницькі вірування. Досліджено пам'ятки, які традиційно визначаються як слова та повчання, спрямовані проти залишків язичництва в народі. Здійснено аналіз семантико-тематичних особливостей ключової лексики джерел цих пам'яток у порівнянні з такими самими особливостями лексики канонічних церковних і літописних текстів. Така архітектоніка виявляється у тому, що змістові частини попередніх (прецедентних) текстів використовуються для побудови нових текстів. Завдяки лінгвотекстологічному підходу подано численні неординарні інтерпретації відповідних місць давньої слов'янської книжності, які залишалися незрозумілими або мали хибні тлумачення.

Розглянуто в типологічному ключі деякі мовні вирази, що характеризують рух календарного рoку у плані теперішнього, минулого та майбутнього. На матеріалі деяких слов’янських, германських, романських мов та угорської мови показано, що семантичні образи становлять собою в цьому випадку універсалії. Разом із тим висовується припущення, що поява слов’янських виразів типу укр. "поточний рік", рос. "текущий год" могла бути стимульованою впливом німецької мови.

Рассмотрены в типологическом ключе некоторые языковые выражения, характеризующие движение календарного года в плане настоящего, прошлого, будущего. На материале некоторых славянских, германских, романских языков и венгерского языка показано, что семантические образы в этом случае представляют универсалии. Вместе с тем выдвигается предположение, что появление выражений типа укр. "поточний рік", русск. "текущий год" могло быть стимулированным влиянием немецкого языка.

The article depictures some of the key expressions, which characterise the motion of the calendar year in terms of past, present, and future from the typological stand point. It uses data from some Slavic, Germanic, Romance and Hungarian language sources, and shows that the semantic images in this case serve as universals. However, the speculation is that the appearance of expressions like “potočnij rіk” (Ukrainian), and “tekuŝij god” (Russian), could be stimulated by the influence of the German language.