Індекс рубрикатора НБУВ: П212.1-272.53

Рубрики:

Пшениця

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив саліцилової кислоти (СК) на морфометричні показники та вміст фотосинтетичних пігментів у рослин гречки (Fagopyrum esculentum Moench.) за дії кадмію хлориду. Зазначено, що аналізуючи одержані дані, складно провести межу між первинними і вторинними ефектами, спричиненими дією важких металів. Встановлено, що кадмій призводить до деградації хлорофілу і як наслідок - до збільшення вмісту феофітину. Також кадмій хлорид спричиняє підвищення вмісту каротиноїдів. Усі ці первинні (внутрішні) зміни напряму впливають на вторинні процеси, які виявляються у зовнішніх ефектах, таких як затримка ростових параметрів (зміна довжини коренів і зменшення висоти пагонів), і в інших морфофізіологічних змінах (порушення фотосинтетичних процесів). СК позитивно впливає на всі компоненти пігментного апарату, зменшуючи утворення феофітинів і каротиноїдів, як на 14-ту, так на 21-шу добу росту рослин. У результаті експериментів виявлено значні відмінності у порівнянні з контролем обох морфометричних показників у варіантах з іонами кадмію. Саліцилова кислота спричинювала збільшення висоти пагона та кореня на обидві часові точки росту рослин.

Досліджено роль екзогенної саліцилової кислоти в формуванні стійкості рослин пшениці (Triticum aestivum L.) та гречки (Fagopyrum esculentum Moenh.) до токсичної дії кадмій хлориду. Встановлено, що саліцилова кислота позитивно впливає на початкові етапи росту рослин, стимулюючи енергію проростання насіння. Зростання вмісту фенольних сполук у органах 14- і 21-добових рослин на фоні інгібування росту іонами кадмію свідчить про їх прооксидантну роль та не суперечить реалізації ними антиоксидантної функції. Зниження концентрації фенолів у коренях і пагонах рослин та зростання вмісту антоціанів внаслідок преінкубації саліциловою кислотою свідчить, що вони є одним із компонентів адаптивної відповіді рослин на кадмієвий стрес. Щодо процесу лігніфікації, результати показують відмінності у нагромадженні лігніну надземною частиною рослини в залежності від умов зростання. Виявлені видові відмінності, з переважанням лігніну в рослин гречки, порівняно з рослинами пшениці. Саліцилова кислота призводила до незначної лігніфікації через свою фенольну природу. Отримані результати дають змогу використовувати саліцилову кислоту у концентрації 0,05 мМ як дієвий та економічно вигідний спосіб для обробки рослин в умовах забруднення навколишнього середовища кадмієм. Саліцилова кислота позитивно впливає на фізіологічні показники рослин, стабілізує їх фотосинтетичний апарат та нормалізує вміст фенольних сполук за рахунок роботи фенілаланін аміакліази в умовах кадмієвого стресу. Виявлена видова специфіка відповіді рослин пшениці і гречки на стрес-протекторну роль саліцилату за токсичного впливу кадмію.