Виявлено й досліджено причини, які призвели до безрезультатності пошуково-розвідувальних робіт на ряді площ Бакинського архіпелагу. Об'єктом дослідження є нафтозагонасичені горизонти на різних площах. Установлено, що однією з причин, що призвела до ліквідації свердловин, є водопрояв. За підсумками пошуково-розвідувальних робіт, проведених на всіх структурах Бакинського архіпелагу, установлено, що 20 - 25 % свердловин ліквідується через сильний водопрояв. Другою причиною є газопрояв у різних інтервалах геологічного розрізу: установлено, що 30 - 35 % ускладнень припадає на сильні газопрояви. Третьою, і найпоширенішою причиною, що призводить до ускладнень, є аномально високі пластові тиски, що спостерігаються по всьому розрізу, і аномально високі порові тиски у глинистих шарах. Установлено закономірність зростання величин перевищення пластового тиску над гідростатичним за контуром нафтогазоносності в напрямку регіонального занурення шарів, що також підтверджується даними буріння Бакинського архіпелагу.

Проаналізовано дані температурних режимів нафтогазових родовищ і перспективних ділянок Південнокаспійського басейну. На основі масиву виміряних температур і стратиграфічних даних за 190 морськими та наземними родовищами на різних глибинах побудовано тривимірні інтерпольовані карти температурних полів і стратиграфічних одиниць осадового комплексу регіону. Наявні дані охоплюють стратиграфічний інтервал від неогену до верхнього мезозою, у тому числі продуктивні формації пліоцену, які інтенсивно розробляють, та можливі інтервали залягання материнських порід (майкопська серія олігоцену, верхня крейда). Геотемпературні режими (залежність температура-глибина) для окремих полів і регіону в цілому можна апроксимувати узагальнено-параболічними кривими з підбиранням коефіцієнтів за наявними експериментальними даними. Виконано порівняння геотемпературних режимів Південнокаспійського басейну та подібних великих нафтогазоносних світових басейнів. Унаслідок особливостей геологічної історії та осадонагромадження, зокрема, швидкого занурення западини та лавинної седиментації (швидкість осадонагромадження 1 - 2 км/млн років) зазначений басейн - один з "найхолодніших" серед гігантських світових басейнів. Це надає змогу сподіватися на наявність зони нафто- та газогенерації на глибинах до 15 - 20 км, тобто значно глибше осадових комплексів Продуктивної товщі пліоцену та підстильних комплексів, зокрема, олігоценової майкопської серії, які на сьогодні розглядають як основні об'єкти розробки та пошукових робіт. Зокрема, аналітичні результати разом із даними геохімічних, стратиграфічних і тектонічних досліджень, а також модельними реконструкціями надають змогу прогнозувати наявність великих перспективних структур у мезозойських комплексах, зокрема потенційні поклади на надвеликих глибинах до 12 км.