Вперше в українській лінгвістиці проведено системний опис складного речення, компоненти якого поєднані за допомогою пояснювальних сполучників. З'ясовано чинники, які впливають на виникнення й особливості функціонування пояснювальних конструкцій. Визначено весь спектр семантичних модифікацій змістово-граматичних відношень в аналізованих утвореннях. Встановлено особливості та закономірності поєднання пропозицій у межах складних пояснювальних речень. Розглянуто й описано їх структурні типи. Досліджено семантико-синтаксичні властивості приєднувальних конструкцій з пояснювальним значенням.

Простежено особливості вияву модусної категорії авторизації як одного з аспектів непропозиційної структури речення. Описано типові способи експлікації та семантичні реалізації авторизації у складних сполучникових одиницях з пояснювальними відношеннями як структурах, що містять подвійну номінацію тієї самої ситуації.