Висвітлено сучасні проблеми архівознавства як наукової системи і навчальної дисципліни. Головну увагу зосереджено на вузлових питаннях історії архівної справи, на формуванні системи її установ, організації Національного архівного фонду України, класифікації документів, експертизи їхньої цінності. Значне місце відведено комплектуванню архівів, оптимізації зберігання та використання документів, застосуванню сучасних інформаційних технологій в архівній справі, науково-дослідній роботі.

Висвітлюється доробок визначного вченого, професора Київського університету ім. Т.Шевченка - М.Я.Варшавчика. Подано праці його колег та учнів, що працюють в галузі джерелознавства, архівознавства, спеціальних галузей історичної науки. Серед розглянутих питань - проблеми теоретичного джерелознавства у творчості В.С.Іконнікова; документознавство та його роль і місце в системі історичної науки; періодична преса як джерело вивчення проблем політико-правового становища національних меншин в УНР (1917-1918 рр.); питання зовнішньої політики Української Держави гетьманата П.Скоропадського в українській історіографії та ін.

Розкрито закономірності, характерні ознаки, напрями та особливості світового культурного процесу з давніх часів до сьогодення з позицій досягнень гуманітарних наук наприкінці ХХ ст. Особливу увагу приділено розгляду української культури як системи національних цінностей у раціональному поєднанні з розвитком світового культурного процесу. Вперше подано відомості про видатних діячів освіти, науки, літератури і мистецтва.

Розкрито закономірності, характерні риси, напрями та особливості світового культурного процесу від давніх часів до сучасності. Детально проаналізовано культуру Стародавнього Сходу, античного світу, середньовіччя, епохи Відродження та Просвітительства. Висвітлено основні тенденції розвитку зарубіжної культури за умов завершення промислового перевороту. Особливу увагу приділено розгляду української культури як системи національних цінностей у раціональному поєднанні з розвитком світового культурного процесу. Окреслено тенденції розвитку і досягнення українського національно-культурного відродження в 20 - 30-ті рр. XX ст. Досліджено літературні та мистецькі процеси за умов ідеологічних репресій і хрущовської "відлиги", а також проблеми української культури на етапі становлення незалежності Української держави. Представлено відомості про видатних діячів освіти, науки, літератури та мистецтва, а саме: Сократа, Платона, Арістотеля, Геракліта, Д.Бруно, Е.Роттердамського, Р.Декарта, Б.Спінози, Ф.Бекона, П.П.Рубенса, І.Ньютона, М.Березовського, Д.Бортнянського, А.Веделя та ін.

Розкрито закономірності, характерні ознаки, напрями й особливості культурного процесу від давніх часів до сьогодення на підставі досягнень сучасних гуманітарних наук. Особливу увагу приділено розгляду української культури як системи національних цінностей в раціональному поєднанні з розвитком світового культурного процесу. Подано відомості про видатних діячів освіти, науки, літератури та мистецтва різних епох і країн.

Висвітлено проблеми архівознавства як наукової системи і навчальної дисципліни. Розглянуто питання історії архівної справи, зокрема, періодів Київської Русі та Галицько-Волинської держави, литовсько-польської доби (XV ст. - перша половина XVII ст.), козацько-гетьманської України (середина XVII - XVIII ст.), в контексті проектів архівних реформ у Росії у ХІХ - на початку ХХ ст., доби Української революції (1917 - 1920 рр.), в Західній Україні, на Буковині та Закарпатті у 1920 - 1930 рр., за часів радянської влади (1920 - 1980 рр.), проаналізовано розвиток архівної справи в незалежній Україні. Розкрито правові засади та структуру Національного архівного фонду України. Описано принципи організації архівної справи та діяльності державних архівних установ. Особливу увагу приділено питанням експертизи цінності архівних документів, комплектуванню державних архівів, застосуванню сучасних інформаційних технологій в архівній справі, науково-дослідній роботі архівів.

Освещены проблемы архивоведения как научной системы и учебной дисциплины. Рассмотрены вопросы истории архивного дела, в частности, периодов Киевской Руси и Галицко-Волынского государства, литовско-польской эпохи (XV в. - первая половина XVII в.), казаческо-гетьманской Украины (середина XVII - XVIII вв.), в контексте проектов архивных реформ в России в ХІХ - начала ХХ вв., эпохи Украинской революции (1917 - 1920-е гг.), в Западной Украине, на Буковине и Закарпатье в 1920 - 1930-х гг., во времена советской власти (1920 - 1980-е гг.), проанализировано развитие архивного дела в независимой Украине. Раскрыты правовые основы и структура Национального архивного фонда Украины. Описаны принципы организации архивного дела и деятельности государственных архивных учреждений. Особое внимание уделено вопросам экспертизы ценности архивных документов, комплектованию государственных архивов, применению современных информационных технологий в архивном деле, научно-исследовательской работе архивов.

Висвітлено теоретично-методологічні та методичні проблеми історичного джерелознавства, визначено його основні компоненти. Запропоновано класифікацію джерел, а також методику їх опрацювання та використання у наукових дослідженнях та педагогічній практиці. Наведено стислу характеристику основних груп джерел з історії України, зокрема, речових, зображальних, писемних, усних, лінгвістичних, а також методичні рекомендації щодо їх дослідження та використання джерельної інформації. Подано термінологічний словник з даного питання.

Освещены теоретико-методологические и методические проблемы исторического источниковедения, определены его основные компоненты. Предложена классификация источников, а также методика их обработки и использования в научных исследованиях и педагогической практике. Приведены краткая характеристика основных групп источников по истории Украины, в частности, речевых, изобразительных, письменных, устных, лингвистических, а также методические рекомендации по исследованию и использованию их информации. Предложен терминологический словарь по данному вопросу.

Висвітлено предмет і завдання історичного джерелознавства, основні етапи його розвитку. Описано особливості класифікації писемних джерел. Наведено загальну характеристику лінгвістичних джерел. Розглянуто джерелознавчі проблеми історії України.

Раскрыт предмет и задачи исторического источниковедения. Освещены основные этапы развития исторического источниковедения. Описаны особенности классификации письменных источников. Приведена общая характеристика лингвистических источников. Рассмотрены источниковедческие проблемы истории Украины.

Розглянуто найважливіші ознаки та особливості культурного процесу на теренах України та інших країн світу від давніх часів до сучасності: первісної культури, культури Стародавнього Сходу, античного світу, Середньовіччя, українська культура епохи відродження, доби козацько-гетьманської держави, національного Відродження. Проаналізовано розвиток української культури в загальноєвропейському культурному процесі другої половини ХІХ - початку ХХ ст., в історичних координатах міжвоєнного періоду та в роки Другої світової війни, в перші повоєнні десятиліття, а також за кризи авторитарного режиму та на зламі двох століть.

Рассмотрены важнейшие свойства и особенности культурного процесса на территории Украины и других стран мира от давних времен до современности: общинная культура, культура Древнего Востока, античного мира, Средневековья, украинская культура эпохи возрождения, эпохи казаческо-гетьманской державы, национального Возрождения. Проанализировано развитие украинской культуры в общеевропейском культурном процессе второй половины ХІХ - начале ХХ вв., в исторических координатах междувоенного периода и в годы Второй мировой войны, в первые послевоенные десятилетия, а также в годы кризиса авторитарного режима и на сломе двух веков.

Розглянуто поняття предмета та завдання української історіографії, її джерела та місце в структурі історичної науки, обгрунтовано наукову періодизацію зародження і розвитку знань з історії України. Головну увагу приділено характеристиці витоків і особливостей розвитку української історичної думки, її розвитку в княжу добу, за козацько-гетьманських часів, у період перебування українських земель у межах Російської та Австро-Угорської імперій, а також на етапі визвольних змагань за відновлення та зміцнення державної незалежності України.

Рассмотрены понятия предмета и задания украинской историографии, ее источники и место в структуре исторической науки, обоснована научная периодизация зарождения и развития знаний по истории Украины. Главное внимание уделено характеристике истоков и особенностей развития украинской исторической мысли, ее развитию в княжескую эпоху, в казацко-гетьманские времена, в период пребывания украинских земель в пределах Российской и Австро-Венгерской империй, а также на этапе освободительной борьбы за восстановление и укрепление государственной независимости Украины.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф088

Рубрики:

Етнополітика

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено життєвий шлях Я.Калакури - доктора історичних наук, заслуженого професора Київського національного університету ім. Т.Шевченка, провідного наукового співробітника НДІ українознавства. Розглянуто актуальні теоретико-методологічні, історіософські та дидактично-методичні проблеми історії та практики українознавства як інтегрованої системи наукових знань про Україну й українство. Особливу увагу приділено історичним засадам українознавства, його джерельній та історіографічній базі, пізнавально-світоглядним функціям і методологічному інструментарію українознавця. Розкрито роль українознавства у самопізнанні українського народу, утвердженні його ідентичності, осягненні національної ідеї й історичної місії українців.

Освещен жизненный путь Я.Калагуры - доктора исторических наук, заслуженного профессора Киевского национального университета им. Т.Шевченко, ведущего научного сотрудника НИИ украиноведения. Рассмотрены актуальные теоретико-методологические, историософские и дидактико-методические проблемы истории и практики украиноведения как интегрированной системы научных знаний об Украине и украинстве. Особое внимание уделено историческим основам украиноведения, его источниковой и историографической базе, познавательно-мировоззренческим функциям и методологическому инструментарию украиноведа. Раскрыта роль украиноведения в самопознании украинского народа, утверждении его идентичности, осмыслении национальной идеи и исторической миссии украинцев.

Розглянуто найважливіші ознаки й особливості культурного процесу на теренах України й інших країн світу від давніх часів до сучасності. Особливу увагу приділено висвітленню розвитку української культури як системи національних цінностей у контексті розвитку світового культурного процесу.

Рассмотрены наиболее важные признаки и особенности культурного процесса на территории Украины и других стран мира от древних времен до современности. Особое внимание уделено освещению развития украинской культуры как системы национальных ценностей в контексте развития мирового культурного процесса.

Проаналізовано феномен буття українців у світовій цивілізації та культурі на засадах наукової методології. Висвітлено українознавчі аспекти розвитку національної культури. Розглянуто питання історії, етносу, мови, культури, літератури, ментальності українців у контексті міжнародних взаємовідносин.

Проанализирован феномен бытия украинцев в мировой цивилизации и культуре на основах научной методологии. Освещены украиноведческие аспекты развития национальной культуры. Рассмотрены вопросы истории, этноса, языка, культуры, литературы, ментальности украинцев в контексте международных взаимоотношений.

Наведено результати історіографічного дослідження інкорпорації й радянізації західноукраїнських земель СРСР та УРСР у 1939 - на початку 1950-х рр. Висвітлено основні етапи історіографічного процесу, охарактеризовано джерельну базу дослідження, проаналізовано основні тенденції та особливості суспільно-політичних, соціально-економічних, культурних, духовних перетворень у Західній Україні (ЗУ). Увагу приділено питанням історіографії українського руху Опору в ЗУ у період Другої світової війни, відновлення радянської влади в ЗУ та возз'єднання Закарпаття з УРСР.

Приведены результаты историографического исследования инкорпорации и советизации западноукраинских земель СССР и УССР в 1939 - начале 1950-х гг. Освещены основные этапы историографического процесса, охарактеризована архивная база исследования, проанализированы основные тенденции и особенности общественно-политических, социально-экономических, культурных, духовных преобразований в Западной Украине (ЗУ). Внимание уделено вопросам историографии украинского движения Сопротивления в ЗУ в период Второй мировой войны, восстановления советской власти в ЗУ и воссоединения Закарпатья с УССР.

Висвітлено історію дослідження державницької ідеї в Україні у міжвоєнний період ХХ ст. Розкрито внесок провідних українознавців у вивчення історії зародження та розвитку державності України від найдавніших часів до доби української революції 1917 - 1921 рр. Проаналізовано діяльність визначних учених, наукових осередків та товариств на території України та діаспори щодо утвердження державницького напряму української історіографії, визначено головні етапи його розвитку. Увагу приділено дослідженню причин та наслідків згортання державницьких ідей у радянській Україні.

Проаналізовано поняття предмета та завдання української історіографії, її джерела та місце в структурі історичної науки. Обгрунтовано наукову періодизацію зародження та розвитку знань з історії України. Охарактеризовано витоки та особливості розвитку української історичної думки від середньовіччя до відновлення та зміцнення державної незалежності України. Висвітлено внесок в українську історичну науку провідних істориків, наукових осередків та інституцій України, а також української діаспори. Розглянуто особливості розвитку української історіографії в контексті європейської історичної науки.

Розглянуто питання українознавчого дослідження, його системний, міждисциплінарний характер, теоретичні та методологічні засади. Увагу приділено особливостям постановки українознавчої проблеми, визначення теми дослідження, його об'єкта та предмета, бібліографії й історіографії, методиці пошуку, класифікації, аналізу та використання джерел, складання плану та проспекту роботи, орієнтовного графіка написання тексту, його апробації, підготовки до опублікування або захисту, проведення презентації. Надано огляд кваліфікаційних вимог до дипломних і магістерських проектів, до дисертаційних робіт, а також вимог видавництв і редколегій періодичних видань до рукописів.

З'ясовано сутність та особливості цивілізаційного пізнання давньої, середньовічної та ранньомодерної України, утвердження її соціокультурної ідентичності. Викладено історіософський погляд на традиційне суспільство та традиційну культуру, етногенез українців, творення української нації, формування міфологічної та релігійної свідомості, соціокультурних засад державності. Розглянуто співвідношення української та візантійської традицій, показано ренесансні процеси в контексті зародження козацтва та міжцивілізаційних впливів, соціодинаміку державності України. Розкрито причини кризи та маргіналізації української ідентичності в добу руїни та чужоземного панування.

З'ясовано деякі нові тенденції розвитку української історіографії доби незалежності стосовно дослідження зарубіжної історії. Розглянуто діяльність провідних вітчизняних істориків, наукових осередків та історичних шкіл, проаналізовано основні напрями і тематику студій, найважливіші праці зі всесвітньої історії з погляду україноцентризму. Виокремлено прогалини, сформульовано актуальні завдання для подальшого вивчення зарубіжного світу.