Розглянуто предмет логістики як інструменту розвинутої ринкової економіки, різноманітність форм логістичних утворень, а також технологічні процеси управління матеріальними потоками у логістиці. Особливу увагу приділено висвітленню основних видів логістики - заготівельної, розподільчої, внутрішньовиробничої, посередництва, складування. Досліджено економічну ефективність використання логістики за кордоном (країнах західної Європи) та подано стислу характеристику окремих її елементів.

Розкривається значення логістики в ринковій економіці, дається її характеристика. Висвітлюються форми логістичних утворень, організаційно-господарські системи логістики, особливості управління матеріальними потоками. Досліджуються фактори, що впливають на формування системи логістики, наводиться коротка характеристика окремих елементів логістики. Повідомляється про роль транспорту в логістиці, про транспортно-експедиційні послуги та ін.

Висвітлено історію розвитку офтальмології та офтальмологічної служби України за період ХІХ - ХХ ст. Проаналізовано вплив європейської та російської офтальмологічних шкіл на формування харківської, київської, одеської та львівської офтальмологічних шкіл. Охарактеризовано розвиток української офтальмологічної служби з 1917 по 1991 рр., становлення і розвиток дитячої офтальмології в Україні. Наведено бібліографічні описи більше 160-ти видатних офтальмологів країни (XVII - XX ст.).

Освещена история развития офтальмологии и офтальмологической службы Украины за период ХІХ - ХХ ст. Проанализировано влияние европейской и российской офтальмологических школ на формирование харьковской, киевской, одесской и львовской офтальмологических школ. Охарактеризованы развитие украинской офтальмологической службы с 1917 по 1991 гг., становление и развитие детской офтальмологии в Украине. Приведены библиографические описания более 160 известных офтальмологов страны (XVII - XX ст.).

Розглянуто логістику як інструмент розвинутої ринкової економіки. Висвітлено різноманітність форм логістичних утворень, технологічні процеси і управління матеріальними потоками у логістиці. Визначено фактори, які впливають на формування системи логістики. Розкрито сутність заготівельної, розподільчої, внутрішньовиробничої, транспортної логістики, а також посередництва та складування. Наведено стислу характеристику окремих елементів логістики.

Рассмотрена логистика как инструмент развитой рыночной экономики. Освещены разнообразие форм логистических образований, технологические процессы и управление материальными потоками в логистике. Определены факторы, влияющие на формирование системы логистики. Раскрыты сущность заготовительной, распределительной, внутреннепроизводственной, транспортной логистики, а также посредничества и складирования. Приведена краткая характеристика отдельных элементов логистики.

Викладено засади теорії логістики. Розглянуто її концепцію, завдання, функції, етапи розвитку, методологічний апарат та інструментарій. Визначено об'єкти логістичного управління, його роль в системі менеджменту підприємства. Розкрито функціональне значення закупівлі, взаємозв'язок маркетингу, логістики та збуту. Охарактеризовано системи розподілу готової продукції, види матеріальних запасів, причини їх виникнення та витрати на зберігання. Викладено методи оцінювання логістичного сервісу, концепцію ланцюга поставок, основні показники товароруху. Описано форми логістичних утворень за кордоном.

Изложены основы теории логистики. Рассмотрены ее концепция, задачи, функции, этапы развития, методологический аппарат и инструментарий. Определены объекты логистического управления, его роль в системе менеджмента предприятия. Раскрыты функциональное значение закупки, взаимосвязь маркетинга, логистики и сбыта. Охарактеризованы системы распределения готовой продукции, виды материальных запасов, причины их возникновения и затраты на хранение. Изложены методы оценки логистического сервиса, концепция цепи поставок, основные показатели товародвижения. Описаны формы логистических образований за рубежом.

Розглянуто різноманітність форм логістичних утворень, технологічні процеси та управління матеріальними потоками в логістиці, фактори, що впливають на формування системи логістики. Розкрито сутність заготівельної, внутрішньовиробничої, транспортної та розподільчої логістики, а також логістики посередництва та складування. Наведено характеристики окремих елементів логістики, описано транспортно-експедиційні послуги.

Рассмотрены разнообразие форм логистических образований, технологические процессы и управление материальными потоками в логистике, факторы, влияющие на формирование системы логистики. Раскрыта сущность заготовительной, внутреннепроизводственной, транспортной и распределительной логистики, а также логистики посредничества и складирования. Приведены характеристики отдельных элементов логистики, описаны транспортно-экспедиционные услуги.

Досліджено вплив відпалів на структуру і механічні властивості сталі Х18Н10Т, деформованої квазігідроекструзією при 77 К на 10 - 45 %. Визначено оптимальні параметри відпалу, які забезпечують за рахунок старіння максимальний приріст механічних характеристик квазігідроекструдованої сталі. Виявлено діапазон температур, у якому зберігається високий рівень механічних властивостей. Оцінено вплив тривалої витримки за підвищеної температури, а також багаторазового навантажування до напруг, близьких до межі міцності, на стабільність механічних властивостей. Високий рівень механічної і термічної стійкості сталі Х18Н10Т обумовлений високою структурно-фазовою стабільністю, що пов'язується з формуванням специфічної високодисперсної структури.

За даними розпухання сталі Х18Н10Т, опроміненої у швидкому реакторі БОР-60 і прискорювачі важких іонів ЕСУВІ, побудовано прогнозну залежність розпухання від температури та дози опромінення в широкому інтервалі швидкостей створення зсувів. На цій основі спрогнозовано розпухання за перерізом вигородки реактора ВВЕР-1000 у процесі тривалої експлуатації 30 - 60 років.

Визначено, що в понад 30 % працівників лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) хірургічного та фтизіатричного профілю спостерігаються надвисокі ризики професійного інфікування ВІЛ на робочому місці. У працівників ЛПЗ хірургічного профілю такі ризики формуються високою частотою виробничих аварій із високим ризиком інфікування ВІЛ, а серед працівників фтизіатричного профілю - значною ймовірністю інфікування ВІЛ внаслідок високої частоти захворювання хворих на туберкульоз ВІЛ/СНІДом (13,6 % від усіх хворих на ТБ). У ЛПЗ наявні недоліки щодо реалізації заходів профілактики внаслідок відсутності достатньої кількості засобів індивідуального захисту працівників, низької доступності працівників до якісної медичної допомоги в разі виникнення виробничої аварії із високою ймовірністю інфікування ВІЛ. Визначено необхідність реалізації групових та індивідуальних заходів профілактики інфікування ВІЛ на робочому місці.

Роль поведінки є вирішальною у формуванні профілактичних знань, вмінь, навичок, які знижують ризик професійного інфікування ВІЛ. Роль психологічних факторів у цьому процесі є малодослідженою. Мета дослідження - визначити ключові психологічні фактори, що визначають поведінку високого ризику професійного інфікування ВІЛ. Обстежено 981 медичного працівника (стаціонарні відділення хірургії, фтизіатрії, терапії). Медичних працівників було розподілено на дві групи: I - наявність та II - відсутність на робочому місці виробничої аварії, що загрожує інфікуванням ВІЛ. Серед працівників визначено психологічні характеристики за опитувальниками: "MMPI" ("Міні-мульт"), "Локус контролю Роттера", "Готовність до ризику Шуберта", "Рівень вигоряння Маслача-Джексона", "Рівень професійного стресу Вайсмана". Визначено, що психологічні фактори збільшують ризик інфікування ВІЛ внаслідок зміни поведінки працівника, що зумовлено факторами: істерії, гіпоманії, психопатії; екстернального локусу контролю; підвищеної готовності до ризику; професійного емоційного вигоряння; підвищеного рівня професійного стресу. Визначено необхідність оптимізації методів профілактичної освіти, з урахуванням психологічних особливостей та механізмів зміни поведінки працівників.

Роль гігієнічних умов праці є малодослідженим питанням у формуванні ризику інфікування ВІЛ на робочому місці, що визначило актуальність проведення даного дослідження. Мета дослідження - визначити роль гігієнічних умов праці у формуванні ризику професійного інфікування ВІЛ медичних працівників. Обстежено 981 медичного працівника (стаціонарні відділення хірургії, фтизіатрії, терапії). Вивчено гігієнічні умови праці та частоту аварій на робочому місці, що загрожували інфікуванням ВІЛ (із розрахунку на 1 тис. проведених маніпуляцій). Проаналізовано частоту таких аварій протягом року, тижня та певного часу доби. Результати дослідження свідчать, що частота виробничих аварій, що формують загрозу професійного інфікування ВІЛ, є найбільшою для наступних гігієнічних факторів виробничого середовища (кратність збільшення частоти аварій для 3.1 - 3.2 класів умов праці відносно працюючих у 1 - 2 класах): емоційне навантаження (у 19,0 - 28,0 разу); режим праці (14,0 - 27,0); освітленість (18,0), інтелектуальне навантаження (8,0 - 18,0); монотонність навантаження (11,0). Визнано, що зазначені несприятливі умови праці можуть бути причиною зміни поведінки, погіршення самоконтролю за власними діями працівників, зниження працездатності, розвитку стомлення, погіршення точності рухів. Зазначене дозволяє розробити заходи профілактики, що будуть впливати на умови праці та знизять професійний ризик інфікування ВІЛ на робочому місці серед медичних працівників.

Стигма та дискримінація ВІЛ-інфікованих є основними факторами, що перешкоджають наданню їм медичної допомоги та сприяє розвитку епідемії. Мета роботи - оцінити рівень стигми та дискримінації ВІЛ-інфікованих у медичних закладах України. Проведено опитування 981 медичних працівника щодо випадків сигми та дискримінації ними ВІЛ інфікованих. Визначено, що більш ніж 25 % медичного персоналу мають високу готовність до стигми та дискримінації ВІЛ-інфікованих хворих та співробітників. Основними причинами цього є: недостатність знань, психоемоційні та соціальні фактори. Одержані дані надали змогу запропонувати систему заходів подолання стигми та дискримінації ВІЛ-інфікованих у медичних закладах.

Медичні працівники на робочому місці зазнають високого ризику інфікування ВІЛ, що визначає високий пріоритет у розробці заходів профілактики. Мета роботи - науково обгрунтувати заходи, спрямовані на вдосконалення системи профілактики інфікування ВІЛ на робочому місці в галузі охорони здоров'я. Проведено дослідження серед 981 медичного працівника (у стаціонарних відділеннях хірургії, фтизіатрії, терапії). Розроблено профілактичні заходи, що включають: нормативно-правове забезпечення міжнародного досвіду з профілактика професійного інфікування ВІЛ на робочому; оцінку та управління непрофесійних і професійних ризиків інфікування ВІЛ на робочому місці; вплив на гігієнічні та психофізіологічні фактори, що формують такий ризик; зниження готовності до стигматизації та дискримінації ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД. Висновки: широке впровадження зазначених заходів надасть змогу підвищити професійну безпеку в галузі охорони здоров'я України та запобігти інфікуванню медичних працівників ВІЛ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23 + Р458.148.83

Рубрики:

Цукровий діабет

Переломи

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Создана методика имитационных экспериментов на ускорителе и проведено облучение образцов труб из циркониевых сплавов Е110, Е110М, Е125 ионами циркония до высоких повреждающих доз (20 - 50 сна). Определены дозные зависимости параметров (размер, плотность) радиационно-индуцированных дислокационных петель с-типа, образование которых коррелирует с ускоренной стадией радиационного роста. Исследовано радиационно-индуцированное изменение химического состава выделений второй фазы. Показано, что легирование железом значительно уменьшает размеры радиационно-индуцированных дислокационных петель с-типа, таким образом, подавляя радиационный рост.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.59-4

Рубрики:

Гігієна праці в установах охорони здоров’я та ветеринарної справи

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Переломы проксимального отдела бедренной кости являются сложной медико-социальной проблемой из-за распространенности у пациентов пожилого возраста и относятся к наиболее серьезным осложнениям остеопороза. Сложность лечения вертельных переломов у больных этой возрастной категории связана не только с остеопоротическими изменениями, но и сопутствующей патологией. Подробно описана эпидемиология, классификации, принципы лечения переломов проксимального отдела бедренной кости в пожилом и старческом возрасте. Отмечено, что исследование минеральной плотности костной ткани является основным для определения риска возникновения переломов у пациентов старших возрастных групп, а снижение костной массы отягощает течение травматологической и ортопедической патологии. В результате проведенного анализа научных публикаций выявлены проблемные вопросы лечения пациентов пожилого и старческого возраста. В настоящее время активная хирургическая тактика лечения переломов проксимального отдела бедренной кости является общепризнанной. Установлены основные показания к разным методикам остеосинтеза и эндопротезирования. Однако, несмотря на многообразие предложенных конструкций, не определены четкие показания для применения того или иного фиксатора и метода остеосинтеза, особенно в возрастном аспекте. Вопросы раннего восстановления функции опоры и движения, улучшения или сохранения соматического состояния, снижения количества летальных случаев требуют детализации. Углубленные исследования необходимы по дифференцированному выбору вида остеосинтеза или эндопротезирования и оптимизации технологии лечения для улучшения результатов хирургических вмешательств у больных с внесуставными переломами проксимального отдела бедренной кости. Выделены перспективные направления в лечении внесуставных переломов проксимального отдела бедренной кости у лиц пожилого и старческого возраста.

Мета роботи - покращити результати лікування пацієнтів на первинну пахвинну грижу шляхом вдосконалення технічних прийомів виконання лапароскопічного хірургічного втручання. Проведено ретроспективний аналіз 125-ти відеолапароскопічних операцій з приводу пахвинної грижі у 112-ти (89,6 %) чоловіків і 13-ти (10,4 %) жінок, віком 17 - 84 (57 +- 19,8) років за методикою трансабдомінальної преперитонеальної пластики (ТАПП) за період з 2013 по 2015 рр. Досліджено місце та довжину розрізу очеревини, якість гемостазу за використання енергії монополярних інструментів і біполярних, використовуючи енергію електрозварювання живих тканин обладнанням "Патонмед", техніку та повноту виділення грижового мішка, вибір типу протеза, його розміри, спосіб фіксації сітки та зашивання очеревини. Висновки: застосування для мобілізації та відновлення цілісності очеревини біполярних ножиць з енергією електрозварювального обладнання "Пагонмед" надає змогу виконати мінімальний розріз очеревини, практично виключити геморагічні ускладнення та прискорити етап відновлення очеревини; виникнення хронічного післяопераційного пахвинного болю пов'язане з методикою фіксації протезу за допомогою стиплерів; використання самофіксуючих сіток у разі лапароскопічної протезної пластики за методикою ТАПП надає змогу уникнути гематом, знизити кількість сером, не викликає хронічного пахвинного болю в післяопераційному періоді; методика електрозварювання м'яких тканин і сучасних протезних матеріалів надає змогу зменшити матеріальні витрати на операцію, що сприяє більшій популяризації лапароскопічного втручання.

Частка переломів проксимального відділу стегнової кістки (СК) в осіб похилого віку становить до 45 % у структурі всіх переломів скелета. Ендопротезування кульшового суглоба в даного контингенту хворих надає змогу досягти функціонального відновлення в ранній післяопераційний період, чого неможливо досягти у разі використання сучасних методів остеосинтезу. Використання методу кінцевих елементів для дослідження напружено-деформованого стану (НДС) математичних моделей СК з вертлюговими переломами різних типів у разі їх лікування за допомогою методу ендопротезування надає змогу створити об'ємні моделі біологічних об'єктів і виявити основні тенденції змін їх НДС. Мета дослідження - розробити математичну модель вертлюгових переломів стегна за класифікацією Еванса та за її допомогою вивчити основні напрямки навантаження в проксимальному відділі стегна у разі ендопротезування з додатковою фіксацією уламків спицями. У лабораторії біомеханіки було проведено дослідження з використанням методу кінцевих елементів НДС математичних моделей СК з вертлюговими переломами різних типів у разі їх лікування за допомогою ендопротеза з фіксацією уламків спицями, для чого було розроблено моделі СК з вертлюговими переломами за класифікацію Еванса. Моделювання виконували за допомогою системи автоматизованого проектування SolidWorks. Розрахунки НДС моделей виконували за допомогою програмного комплексу CosmosM. Як критерій оцінки напруженого стану моделей використовували напруження за Мізесом. У разі ендопротезування кісткова тканина в зоні перелому навантажується значно менше за ендопротез залежно від типу перелому. Висновки: за ендопротезування основні навантаження беруть на себе металеві конструкції, що надає змогу розвантажити зону перелому й тим самим запобігти вторинному зміщенню уламків у разі навантаження кінцівки в ранній післяопераційний період.

Проанализированы медико-социальные последствия переломов проксимального отдела бедренной кости (ПОБК) у пожилых пациентов, система медицинской помощи при таких повреждениях в различных странах, осложнения и летальность. Отмечено, что показатели летальности в течение первого года после перелома ПОБК колеблются от 21,5 до 40,0 %, в 20 - 50 % случаев пациенты становятся инвалидами и даже через 3 года после травмы показатели "физическое функционирование" и "общее здоровье" остаются низкими. К прежнему образу жизни после перелома ПОБК возвращаются только 20 - 50 % больных. Установлено, что 20 - 60 % пострадавших нуждаются в повседневной помощи, причем больше лица пожилого возраста, проживающие в интернатах и домах престарелых, по сравнению с живущими в семьях. На основании результатов исследования СТОП (система регистрации остеопоротических переломов) Украина отнесена к странам с умеренным риском развития остеопороза и его осложнений, а частота переломов ПОБК сходна с показателями Румынии и Польши. В Швеции и Великобритании разработаны национальные программы для лечения больных с переломами ПОБК, которые включают хирургическое вмешательство в течение 48 ч после травмы, консультацию гериатра в течение 72 ч после госпитализации, раннюю послеоперационную мобилизацию, профилактику пролежней, препараты для лечения остеопороза, реабилитацию под наблюдением врача-гериатра. Все это позволило сократить длительность пребывания больного в стационаре, уменьшить количество осложнений, снизить летальность и расходы на лечение на 40 %. Хирургическое лечение лиц пожилого и старческого возраста с переломами ПОБК в максимально короткие сроки является "золотым стандартом".