Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)320-511.3

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69861 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено довжину перегону маршруту міського пасажирського автомобільного транспорту, що забезпечує мінімальні витрати часу пасажирів на пересування. На підставі аналізу методів організації перевезень пасажирів для зменшення витрат часу на пересування визначено фактори, які впливають на час пересування пасажирів. Розроблено математичні моделі, які описують вплив довжини перегону маршруту міського пасажирського автомобільного транспорту на технічну швидкість транспортного засобу на перегоні маршруту і тривалість його простою на зупиночних пунктах. Встановлено закономірності зміни середньої довжини перегону, що забезпечує мінімальні витрати часу пасажирів на пересування залежно від параметрів перевізного процесу. Надано рекомендації щодо визначення середньої довжини перегону міського пасажирського автомобільного транспорту, що забезпечує мінімальні витрати часу пасажирів на пересування. Встановлено, що довжина перегонів, яка забезпечує мінімальні витрати часу пасажирів на пересування, з достатньою точністю описується лінійним регресійним рівнянням, в якому як змінні виступають параметри транспортного засобу, пасажиропотоку й умови руху.

Викладено методи зменшення витрат часу пасажирів на пересування. Акцентовано увагу на виявленні й аналізі факторів, що впливають на довжину перегонів маршруту міського пасажирського автомобільного транспорту, що забезпечує мінімальні витрати часу пасажирів на пересування. Наведено модель змінювання технічної швидкості транспортних засобів на перегоні маршруту міського пасажирського автомобільного транспорту. Проведено аналіз методів проектування технологічного процесу перевезення пасажирів. Надано математичний опис залежності різниці показника активності регуляторних систем водія автобуса після та перед рухом за маршрутом.

Увагу приділено визначенню довжини перегону маршруту міського пасажирського автомобільного транспорту, що забезпечує мінімальні витрати часу пасажирів на перевезення. На підставі аналізу методів організації перевезень пасажирів визначено фактори, що впливають на зменшення витрат часу на їх пересування. Розроблено математичні моделі, які описують вплив довжини перегону маршруту міського пасажирського автомобільного транспорту на технічну швидкість транспортного засобу на перегоні маршруту та тривалість його простою на зупинкових пунктах. Розроблено рекомендації щодо визначення середньої довжини перегону міського пасажирського автомобільного транспорту, що забезпечує мінімальні витрати часу пасажирів на пересування.

The artificial satellites' observation using the complex of telescopes of RI "MAO" Special methods, means and software for cosmic objectsі observation and processing of obtained results were developed. Combined method, which consists in separated accumulation of images of reference stars and artificial objects, is the main method used in observations of artificial cosmic objects. It is used for observations of artificial objects at all types of orbits.

The results of the determination of the geostationary satellite "Eutelsat-13B" orbital position obtained during 2015 - 2016 years using European stations' network for reception of DVB-S signals from the satellite are presented. The network consists of five stations located in Ukraine and Latvia. The stations are equipped with a radio engineering complex developed by the RI "MAO". The measured parameter is a time difference of arrival (TDOA) of the DVB-S signals to the stations of the network. The errors of TDOA determination and satellite coordinates, obtained using a numerical model of satellite motion, are equal +- 2,6 m and +- 35 m respectively. Software implementation of the numerical model is taken from the free space dynamics library OREKIT.

Single-station technique of meteors' observation using inexpensive receivers is developed. The receivers are also suitable for observing active artificial Earth's satellites on solar-synchronous orbits when measuring the Doppler shift frequency at which they emit.

Сучасні мережі активних референцних станцій надають змогу розв'язувати не тільки практичні задачі з геодезії та навігації, але й суто наукові задачі, що мають важливе значення у всіх науках про Землю. Принцип роботи системи дистанційного моніторингу атмосфери базується на реєстрації і обробці радіосигналів ГЛОНАСС/GPS. Система дистанційного моніторингу атмосфери призначена для одержання інформації про стан атмосфери. На основі 845 часових вимірювань тропосферної затримки на 20 станціях мережі UA-EUPOS/ZAKPOS досліджено просторово-часову нестабільність атмосфери над територією покриття активними референцними станціями.

Подано інформацію про реалізований метод синхронізованого прийому псевдошумових сигналів цифрового супутникового телебачення DVB-S для визначення координат телекомунікаційних геостаціонарних супутників (ТК ГСС) методом радіоінтерферометрії. Для контролю положення ТК ГСС організовано їх регулярні спостереження мережею станцій (Харків, Мукачеве, Рівне, Миколаїв в Україні і Вентспілс у Латвії). По даним вимірювань TDOA (Time Difference Of Arrival) сигналів DVB-S, одержаним протягом доби, проведено обчислення елементів орбіти контрольованого супутника. Похибка визначення координат супутника не перевищує 225 м на епоху обчислення елементів орбіти. Проведено зовнішнє порівняння TDOA, одержаних по даним вимірювань радіоінтерферометричною мережею, з обчисленими по ефемеридам із сайту www.space-track.org та з використанням елементів орбіти, одержаними за оптичними вимірюваннями. Зазначено, що СКП різниці TDOA в обох випадках не перевищує 10 м, а середні значення знаходяться в межах ± 40 м.

За десятирічний період досліджень в науково-дослідному інституті "Миколаївська астрономічна обсерваторія" (НДІ МЛО) було розроблено апаратне і програмне забезпечення для спостереження, виділення і обчислення параметрів метеорних явищ з використанням прямого розсіяння на іонізованих слідах метеорів сигналів загоризонтних FM-станцій радіомовлення в діапазоні 88 - 108 МГц. Це надало змогу створити мережу спостережень метеорних явищ в радіодіапазоні, яка складається з шести станцій, розташованих у Миколаєві (три станції), Рівному, Львові і Глухові. Станції мають ідентичне апаратне та програмне забезпечення. Для прийому радіосигналів використовуються антени типу "хвильовий канал" з шести або восьми горизонтальних вібраторів та SDR приймачі на основі мікрочіпу RTL2832U. Програмне забезпечення станцій проводить безперервну реєстрацію та аналіз радіосигналів, одержаних на виході квадратурних детекторів приймачів, автоматичне виявлення моментів появи метеорних віддзеркалень, формування та e-mail-розсилку цілодобових звітів про виявлені метеорні явища. Налаштування обладнання та поточний контроль функціонування станцій здійснюється НДІ МЛО з використанням віддаленого Інтернет-доступу до комп'ютерів станцій. Щомісячні звіти про кількість метеорних явищ, зареєстрованих кожною станцією, розміщуються на сайті RMOB (Radio Meteor Observation Bulletin). Наведено результати роботи мережі в 2017 - 2019 рр., що підтверджують відповідність добових варіацій кількості метеорів, зареєстрованих станціями мережі, відомій залежності (спостереження метеорів у апексі та антиапексі), а також відповідність одержаних мережею характеристик трьох метеорних потоків (Персеїди, Гемініди та Квадрантиди) очікуваним у часі і інтенсивності. Наведено рекомендації проведення додаткових досліджень, спрямованих на оцінювання кінематичних параметрів (швидкості, радіанти) метеороїдів і їх зв'язку з потенційно небезпечними астероїдами.

Одним із варіантів практичного застосування GNSS-технологій, крім геодезичних і навігаційних потреб, є дистанційне зондування атмосфери радіосигналами навігаційних супутників із метою поліпшення якості та деталізації прогнозів погоди. Поширення радіосигналу від GNSS-супутників до наземних приймальних пристроїв (GNSS-приймачів) крізь нейтральну атмосферу супроводжується зменшенням фазової швидкості радіохвиль (додаткові атмосферні затримки). Це пов'язано з наявністю в атмосфері молекул азоту, кисню, вуглекислого газу та водяної пари. Тому вимірювання додаткової затримки радіосигналу в атмосфері (тропосферної затримки) надають інформацію про інтегральні властивості атмосфери вздовж траєкторії поширення радіосигналу. В результаті первинної обробки результатів GNSS-вимірювань визначають відстані від станції спостережень до GNSS-супутників. Вторинна обробка GNSS-вимірювань полягає у вирішенні навігаційної задачі та надає інформацію про місцезнаходження станції. Для отримання метеорологічної інформації необхідна розробка спеціальних методів вторинної обробки даних, які базуються на розв'язанні обернених задач. Сукупне об'єднання даних первинної та вторинної обробки разом із метеорологічною інформацією надає можливість отримати глобальну модель атмосфери практично в режимі реального часу. Оперативність даного підходу, повна автоматизація та відсутність витратних матеріалів при здійсненні дистанційного зондування відкривають можливості для широкого впровадження в практику оперативного контролю стану атмосфери з метою поліпшення деталізації даних і підвищення точності регіональних короткострокових прогнозів погоди. На даний час завдяки транскордонній співпраці з європейськими країнами під час проведення спільних GNSS-спостережень у мережі станцій UA-EUPOS/ZAKPOS отримуємо можливість мати точну, щільну та безперервну вибірку значень тропосферної затримки, що надає можливість визначити та прогнозувати динаміку зміни стану атмосфери в реальному часі. Мета роботи - дослідження просторово-часової нестабільності атмосфери над територією покриття активними референцними станціями. Результати дослідження можна використати для підвищення якості передбачення погоди.

Розглянуто основні складові частини процесу імітаційного математичного моделювання радіоелектронно-об'єктової обстановки: дані сценарію зміни радіоелектронно-об'єктової обстановки; принципи моделювання окремих випромінювань радіоелектронних засобів та функціонування об'єктів як сукупності радіоелектронних засобів; принципи моделювання окремих засобів радіомоніторингу та системи моніторингу, як сукупності засобів радіомоніторингу, що функціонують для досягнення єдиної мети і за єдиним алгоритмом; середовище обміну даними між імітаційними математичними моделями зазначених елементів. Показано можливість застосування розробленого науково-алгоритмічного апарата для оптимізації складу і налагодження алгоритмів роботи системи радіомоніторингу і її окремих складових.