Обгрунтувано закономірності виховання відповідальності туриста у процесі тренувальної та змагальної діяльності.

Висвітлено питання, які пов'язанні з розвитком олімпійського руху в Україні. Проаналізовано участь українських спортсменів у програмі зимових Олімпійських ігор.

Висвітлено актуальні проблеми вдосконалення соціальної інтеграції та професійної адаптації дітей з особливими потребами. Проблема вдосконалення цього процесу повинна бути реалізована за новими напрямами та формами навчально-виховної роботи.

Висвітлено питання щодо ефективності використання засобів фізичного виховання для корекції порушень у дітей із церебральним паралічем.

За допомогою коректурних проб визначено ступінь впливу змагального навантаження на показники точності та інтенсивності уваги та її коливання протягом змагального матчу в гандбольних воротарів різного віку і кваліфікації.

Висвітлено питання розвитку олімпійського руху в Україні, зокрема участь волинських спортсменів в Олімпійських іграх.

Висвітлено стан здоров'я студентської молоді, проблеми функціонування фізичного виховання у вищих навчальних закладах (ВНЗ). Виявлено їх ставлення до фізкультурно-спортивної діяльності під час навчання у ВНЗ.

Висвітлено загальні закономірності та основні тенденції в плануванні різних за величиною, характером та змістом фізичних навантажень, які стали основою для розробки класифікації фізичних навантажень у тренувальному процесі юних дзюдоїсток. Завдання дослідження - зробити порівняльний аналіз та оцінку величини фізичних навантажень у тренувальному процесі й дослідити реакцію організму юних спортсменок-дзюдоїсток на різні види навантаження. Класифікація фізичних навантажень грунтується на реакції серцево-судинної системи, що визначається за ЧСС протягом хвилини. Фізичне навантаження, під час виконання якого ЧСС змінюється в межах 80 - 100 уд. за 1 хв, віднесено до "малих", за "середніх" навантажень ЧСС дорівнює 100 - 120 уд., за "значних" - збільшується до 120 - 140 уд., за "великих" - до 140 - 160 уд., а за "максимальних" - 160 - 180 уд. Це надає змогу встановити контроль за величиною фізичних навантажень і регулювати тренувальний процес.

Висвітлено розвиток вибухової сили в спеціальній підготовці легкоатлетів-спринтерів. Розглянуто основні засоби для підвищення силового, вибухового й швидкісного потенціалу, які особливо проявляються в бігу з низького старту та стартовому розгоні в бігунів на короткі дистанції.

Розглянуто роботу в дитячо-юнацьких спортивних школах на етапах початкової підготовки, які відрізняються великим розмаїттям засобів і методів тренування, які вимагають від юних спортсменів прояву організованості, ініціативи, що сприяє вдосконаленню всіх фізичних якостей та вихованню організаційних навичок і працелюбності дітей. Здійснюване в тісному зв'язку з розумовим, моральним, естетичним вихованням та трудовим навчанням фізичне виховання й спорт, зокрема, сприяють усебічному розвитку юних спортсменів. Підвищення ефективності підготовки юних спортсменів - найбільш гостра проблема школи спорту. Роботу багатьох спортивних шкіл характеризують утрати спортивних дарувань, а також незацікавленість дітей у спорті. Традиційними стали роз'єднаність загальноосвітніх і спортивних шкіл у виконанні завдань масового юнацького спорту, недостатня відповідність організаційних форм підготовки досягненням сучасної методики. Мета дослідження - розробити й експериментально обгрунтувати програму розвитку швидкісно-силових якостей легкоатлетів на етапі початкової підготовки. Визначено рівень розвитку швидкісно-силових якостей спортсменів на етапі початкової підготовки, розробка програми розвитку швидкісно-силових якостей спринтерів, перевірка ефективності цієї програми. Використано аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати проведених досліджень засвідчують, що під впливом розробленої технології показники швидкісно-силових якостей юних спортсменів вірогідно покращились: із бігу на 30 м із низького старту - на 6,63 %, із бігу на 30 м із ходу - на 7,09 %, із бігу 300 м - на 1,27 %, стрибка в довжину з місця - на 4,21 % та кидка ядра двома руками - на 41,4 %. Результати проведеного педагогічного експерименту свідчать про те, що навчально-тренувальний процес спортсменів на етапі початкової підготовки має свою специфіку, зумовлену їх анатомо-фізіологічними і психологічними особливостями, а також пристосуванням до нових умов, які виникають у результаті поєднання тренування з навчанням у школі. Тому існує необхідність пошуків нових прийомів та методів тренування, що враховували б виявлені особливості.

Розглянуто роботу в дитячо-юнацьких спортивних школах на етапах початкової підготовки, які відрізняються великим розмаїттям засобів і методів тренування, які вимагають від юних спортсменів прояву організованості, ініціативи, що сприяє вдосконаленню всіх фізичних якостей та вихованню організаційних навичок і працелюбності дітей. Здійснюване в тісному зв'язку з розумовим, моральним, естетичним вихованням та трудовим навчанням фізичне виховання й спорт, зокрема, сприяють усебічному розвитку юних спортсменів. Підвищення ефективності підготовки юних спортсменів - найбільш гостра проблема школи спорту. Роботу багатьох спортивних шкіл характеризують утрати спортивних дарувань, а також незацікавленість дітей у спорті. Традиційними стали роз'єднаність загальноосвітніх і спортивних шкіл у виконанні завдань масового юнацького спорту, недостатня відповідність організаційних форм підготовки досягненням сучасної методики. Мета дослідження - розробити й експериментально обгрунтувати програму розвитку швидкісно-силових якостей легкоатлетів на етапі початкової підготовки. Визначено рівень розвитку швидкісно-силових якостей спортсменів на етапі початкової підготовки, розробка програми розвитку швидкісно-силових якостей спринтерів, перевірка ефективності цієї програми. Використано аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати проведених досліджень засвідчують, що під впливом розробленої технології показники швидкісно-силових якостей юних спортсменів вірогідно покращились: із бігу на 30 м із низького старту - на 6,63 %, із бігу на 30 м із ходу - на 7,09 %, із бігу 300 м - на 1,27 %, стрибка в довжину з місця - на 4,21 % та кидка ядра двома руками - на 41,4 %. Результати проведеного педагогічного експерименту свідчать про те, що навчально-тренувальний процес спортсменів на етапі початкової підготовки має свою специфіку, зумовлену їх анатомо-фізіологічними і психологічними особливостями, а також пристосуванням до нових умов, які виникають у результаті поєднання тренування з навчанням у школі. Тому існує необхідність пошуків нових прийомів та методів тренування, що враховували б виявлені особливості.