Приведены классификация и конструктивные схемы зданий, рассмотрены виды и назначение кладки, изложены правила разрезки. Охарактеризованы элементы каменной кладки, даны методы проверки ее прочности и устойчивости. Описаны принцип действия и особенности функционирования основных инструментов и приспособлений, способы и последовательность кладки, виды расшивки швов. Показаны особенности кладки стен и углов, столбов и простенков, перегородок, стен из бетонных и природных камней и кладки стен облегченных конструкций, перемычек колодцев, охарактеризованы деформационные швы. Освещены вопросы организации рабочего места каменщика и охраны труда при кирпичной кладке. Изложены методы поэтапного контроля, установлены требования к качеству декоративной кладки. Приведены сведения о кладке в зимних условиях, а также смешанной и армированной кирпичной кладке. Рассмотрены способы гидроизоляции, ремонта и восстановления каменных конструкций.

На 63-х щурах з різним станом індивідуальної реактивності організму після термічної травми шкіри досліджено метаболічне забезпечення транспортних процесів в проксимальних канальцях нефронів. Найбільш виражене зниження реабсорбції глюкози виявлено у гіпореактивних тварин, в основі чого лежить інгібування гліколізу та недостатня активація окиснювального фосфорилювання в мітохондріях, яке в коркових нефронах підтримував гліцерофосфатний шунт, а в юкстамедулярних - анаплеротичні реакції.

Зазначено, що невизначеність щодо причин порушення волюморегуляції гальмує розробку адекватної патогенетично зумовленої корекції водно-електролітного балансу після термічної травми. Через це в 48-ми шурів з різним (нормо-, гіпер- і гіпореактивним) станом організму під наркозом змодельовано термічну травму шкіри, площею 20 - 25 % загальної поверхні тіла, та протягом першого тижня досліджено парціальні функції нирок. З'ясовано, що порушення волюморегуляції після термічної травми залежать від адренореактивності організму; у гіпо- та гіперреактивних тварин під час водного навантаження адаптаційна реакція характеризується надмірним і тривалим підвищенням екскреції натрію, внаслідок якого розвивається гіпонатріємія.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-3

Рубрики:

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ