2. |
Балакирев В. А. Пінчування релятивістського електронного пучка в плазмі та кумуляція іонів / В. А. Балакирев, І. В. Карась, В. І. Карась, Я. Б. Файнберг // Доп. НАН України. - 2005. - № 5. - С. 66-71. - Бібліогр.: 3 назв. - укp.The compression of a high-current REB propagating in plasma is studied. The effect is stipulated by the action of the force of electrostatic compression on ions in a equilibrium state of the REB in plasma. The ion system compression reduces the REB collapse. The estimations of a pinching time and its length for an electron-ion system are obtained. During the compression, the temperature of ions increases. In a final state, the gas-kinetic pressure force balances the electrostatic compressive force. The maximum compression ratio, ion density, and ion maximum temperature are determined. Індекс рубрикатора НБУВ: В333.62
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ
|
4. |
Карась І. Ф. Вплив сільськогосподарської діяльності на баланс поживних речовин у грунтах Житомирської області / І. Ф. Карась, О. Б. Овезмирадова, А. О. Піціль // Збалансов. природокористування. - 2020. - № 1. - С. 129-138. - Бібліогр.: 13 назв. - укp.Відомо, що в Україні сільське господарство розвинуте значно більше, ніж промисловість. Це зумовлено наявністю на території нашої держави високопродуктивних земель, зокрема чорноземів, які є національним багатством та захищені конституцією України. Саме це і зумовлює належність України до аграрних держав світу. Як наслідок, рівень розорюваності земель нашої країни є доволі високим, а посівні площі займають значну частку сільськогосподарських угідь. З іншої сторони, інтенсивне залучення земель до виробництва аграрної продукції призводить до погіршення стану грунтів, зниження їх природної родючості. Відсутність жорсткого контролю з боку держави за використанням угідь товаровиробниками лише підсилює наслідки антропогенного впливу на якість грунту. Житомирська область територіально знаходиться в зоні Полісся та Лісостепу. Переважаючим типом грунтів на її території є дерново-підзолисті (понад 60 %) із вмістом гумусу до 1,5 %. Такі грунти характерні для північних районів області. Лісостепова частина Житомирщини вирізняється більш родючими грунтами із вмістом гумусу понад 2,5 %. Посівні площі Житомирської області становлять 648,1 тис. га. Сільськогосподарські підприємства мають переважно зерновий напрям, оскільки у структурі посівних площ основну частку займають зернові та зернобобові, кукурудза на зерно, а також соняшник, соя і ріпак. До районів із найбільшою часткою орних земель належать Андрушівський, Бердичівський, Ружинський, Попільнянський, Чуднівський, Черняхівський та Брусилівський із площею орних земель 38,2 - 53,6 % загальної території району. У системі землеробства аграрії області недостатньо використовують мінеральні й органічні добрива. Про це свідчить від'ємний баланс поживних речовин, який становить 35,5 т усієї посівної площі. Щодо мінерального удобрення, то воно використовується товаровиробниками більш інтенсивно, ніж органічне під час вирощування сільськогосподарських культур. Удобрені площі в розрізі районів Житомирщини показано на відповідних картосхемах. За проведеними дослідженнями найвищим середньозваженим показником гумусу у грунті характеризуються Чуднівський (2,54 %), Андрушівський (2,62 %), Житомирський (2,63 %) та Ружинський (2,9 %) райони. Саме на цій території використання земель з екологічної точки зору можна назвати таким, що не суперечить чинному законодавству України. В цілому по області під культурами сформувалось 838 888 т гумусу на площі 607,1 тис. га. Проте основна частка у процесі гуміфікації належить саме рослинним решткам, а не органічним добривам. Отже, низький рівень використання добрив сільськогосподарськими підприємствами зумовлює дефіцит поживних речовин у грунті посівних площ і свідчить про нераціональне використання земель у сільськогосподарському виробництві. Індекс рубрикатора НБУВ: П032.34 + П032.33
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж100860 Пошук видання у каталогах НБУВ
|